Президент ЄСПЛ: Україна серед лідерів за кількістю скарг | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.12.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Президент ЄСПЛ: Україна серед лідерів за кількістю скарг

Президент Європейського суду з прав людини Дін Шпільманн в інтерв’ю DW про справу Юлії Тимошенко, особливості роботи в Стразбурзі та зв’язок між музикою і правами людини.

DW: Пане Шпільманн, упродовж от уже восьми років ви працюєте суддею в Стразбурзі. Яка справа вас особисто зачепила найбільше?

Шпільманн: Складно сказати. Мені випала честь займатися багатьма справами. Можу навести два приклади. По-перше, це «Салдуз проти Туреччини». Ця справа була найважливішою, що стосується права на захист і права підсудного на адвокатську допомогу під час першого допиту.

Другий випадок стосується антитерористичного законодавства - справа «Сааді проти Італії». Суд наголосив, що катування людини ніколи не може бути легальним, навіть на тлі антитерористичного розслідування. Людське ставлення й заборона катування - це абсолютне право, яке жодним чином не повинно бути вихолощеним.

Давайте коротко поговоримо про ваше професійне минуле. Коли і як ви зацікавилися саме правами людини?

Я вивчав міжнародне право в університеті. Важливою частиною міжнародного права, звичайно, є і Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод. Як адвокат я спеціалізувався на кримінальному праві й викладав його потім в університеті. Для мене було абсолютно природнім дивитись на права людини як на головний орієнтир. І я завжди відстоював права людини. Очевидно це й було однією з головних причин, чому я зрештою став суддею в Європейському суді з прав людини.

Дін Шпільманн: права людини як головний орієнтир

Дін Шпільманн: права людини як головний орієнтир

Напевно, тут можна вже говорити про династію. Адже ваш батько теж був суддею в Страсбурзі?

Так, мій батько теж працював суддею у Європейському суді з прав людини. Йому, як колишньому прокурору теж було вкрай важливо захищати права засуджених. Можна сказати, що це передалось мені в спадок.

У вашій біографії можна прочитати, що вашим другим великим захопленням є музика. Який композитор і яка епоха вам найбільше до вподоби?

Найбільше мене вражає так звана «старовинна музика». Я сам граю на органі і зараховую себе до великих шанувальників творчості Баха. Але із задоволенням слухаю й старовинних англійських майстрів.

Якось ви написали статтю про музику й права людини чи не могли б ви пояснити, що спільного мають ці два поняття?

Музика й права людини чітко поєднані між собою. Музика і Європейська конвенція перетинаються в тому моменті, коли йдеться про свободу думки. Але музика може бути використана й проти прав людини, нею можуть зловживати. Тут я маю на увазі катування, тоді вона стає частиною проблеми. Отже, ми практично маємо два аспекти: музика в контексті прав людини й свободи думки, з одного боку, і з іншого - музика як загроза.

Пане Шпільманн, громадяни з 47 країн - від Португалії до Азербайджану - можуть звернутись до Європейського суду з прав людини. З яких країн надходить найбільше скарг?

Є п'ять країн, з яких Європейським судом з прав людини розглядається найбільша кількість скарг: з України, Росії, Туреччини, а також з Румунії та Польщі. Це країни з найвищими показниками. Втім, хочу наголосити, що тут чи там кожна країна-член Ради Європи має проблеми із дотриманням прав людини, навіть маленькі країни. Цими справами ми також займаємось.

Понад 100 тисяч справ чекають у страсбурзькому суді на розгляд - як може одна установа впоратись з такими обсягами?

Ми вжили певних заходів - особливо торік. Завдяки політиці пріоритетів ми підвищили продуктивність нашої праці: спершу ми розглядаємо пріоритетні справи, а потім - інші скарги. Нам також дуже допомагає посилена ефективність роботи відділу фільтрації. У ньому відбирають справи, які зовсім не відносяться до нашої компетенції. Ще багато чого треба зробити з огляду на збільшення кількості схожих за природою та походженням скарг, які ми називаємо "добре обґрунтованими". Для їх розгляду ми повинні знаходити більш швидкий та ефективний шлях. Я б наголосив, що передусім країни, які є членами Ради Європи, повинні дотримуватись і впроваджувати положення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Чим ефективнішими тут будуть окремі держави, тим менше скарг надходитиме до суду.

І ще стосовно реформ, про які ви щойно згадали. У Стразбурзі нині працює 20 суддів з Росії у відділі реєстрації, які "відфільтровують" справи за важливістю. Чи означає це, що вони можуть самі вирішувати, повинен чи ні розглядатись той чи інший випадок з РосіЇ?

Ні, ці молоді судді працюють у відділі реєстрації частково в рамках нашої стажувальної програми. Стажування означає, що країни-члени Ради Європи надсилають до нас молодих суддів, які допомагають суддям Європейського суду з прав людини при підготовці до розгляду наявних справ. Це дуже велика допомога. Судді ЄСПЛ обробляють справи, що надходять, з допомогою учасників цієї програми стажування, які є асистентами, але не мають відношення до ухвалення рішень по справах.

Ви впевнені в тому, що країни надсилають до Європейського суду з прав людини "правильних" фахівців?

Абсолютно. Ми маємо надійну систему, яка дозволяє забезпечити, щоб до програми стажування потрапляли тільки ті молоді люди, які лояльно ставляться до Європейського суду з прав людини та принципів конвенції. Результати маємо позитивні. У нас не було проблем з невідповідною поведінкою - навпаки, ми тішимося тим, наскільки ефективно працює відділ реєстрації.

Справа Тимошенко належить до найбільш резонантних, які доводилося розглядати в Стразбурзі

Справа Тимошенко належить до найбільш резонантних, які доводилося розглядати в Стразбурзі

Перед тим, як Ви очолили Європейський суд з прав людини, ви брали участь у розгляді справи екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, яка поскаржилась на те, що в Україні її засудили з політичних мотивів. Що це означає, працювати над такою вибухонебезпечною у політичному сенсі справою?

Це так звана "справа на розгляді", тобто - нині процедура її розгляду не завершена, тож я не можу говорити про неї в подробицях. Звичайно, до наших завдань належить і робота зі справами, які можуть потягнути за собою політичні наслідки.

Хочу наголосити, що при розгляді наших справ ми не зважаємо на політичні обставини, а при оцінці кожного випадку, застосовуємо виключно правові масштаби. Ми чинна юрисдикція, яка є складовою системи.

І все ж таки ви дієте у політичному світі. Повертаючись до справи Юлії Тимошенко, чи не стикались ви зі спробами політичного тиску, чи не було в цьому сенсі, скажімо, телефонних дзвінків з Києва?

Ще раз наголошу, що нічого не можу сказати про справу Тимошенко. Як я уже пояснив, ця справа ще розглядається, тому я не буду її коментувати. Зрозуміло, що ми розглядаємо багато чутливих випадків, цього ми уникнути не можемо.

Яку роль відіграє Європейський суд з прав людини в Європі? Яким є політичне значення цієї інституції?

Європейський суд з прав людини потенційно змінив життя кожного громадянина. Це найважливіше, чого ми досягнули. При цьому я маю на увазі права обвинувачених, затриманих, а також представників національних меншин. У всіх цих сферах досягнуто суттєвих змін, і це значна заслуга цього суду.

Реклама