Президентський кадровий резерв: кому це потрібно? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 01.03.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Президентський кадровий резерв: кому це потрібно?

Упродовж останніх двох років президент Янукович говорить про створення нового кадрового резерву. Але наскільки активно ці ідеї втілюються в життя?

Першого лютого Віктор Янукович ухвалив стратегію державної кадрової політики на найближчі 8 років. Серед масштабних планів щодо реконструкції держслужби, одним із перших кроків президент вважає створення нового кадрового резерву. Згідно з його указом, проект під гучною назвою «Нова еліта нації» має бути реалізовано в найближчі два роки.

Варто зазначити, що ідея кадрового резерву чиновників високого рівня не нова. Обіцянки про створення модернізованого «елітного» резерву лунають від Віктора Януковича ще з 2010 року – фактично, майже від початку його президентства. Уперше він виступив з такою ініціативою ще в червні 2010-го і з того часу періодично звертався до неї під час різних виступів та засідань. Чергова порція пропозицій прозвучала від нього в лютому 2011-го. Буквально за кілька місяців було оголошено про набір учасників «пілотної» програми.

Серед вимог до кандидатів – більше шести років стажу, високі аналітичні здібності, бажання працювати над реформами в державному секторі тощо. Найкращим обіцяли тиждень навчання в Гарварді, семінари на батьківщині та працевлаштування на високих державних посадах. У результаті програма викликала справжній ажіотаж: за даними організаторів, заявки на участь надіслали близько 1,5 тисячі охочих.

Туманне фінансування

На початку в Адміністрації президента зазначали, що програма відбудеться за часткового державного фінансування. Але згодом в структурі організаторів відбулися зімни. Зокрема адміністративною частиною програми став займатися фонд «Ефективне управління», заснований олігархом Рінатом Ахметовим. Фінансову частину справи взяв на себе «Фонд економічних реформ в Україні». Щоправда, даних про останній фонд є небагато, а учасники проекту та координатор програми з Гарварду у розмовах із Deutsche Welle розповідали лише про своє спілкування з представниками «Ефективного управління».

Фінансовий бік програми Адміністрація президента не коментує та радить звертатися безпосередньо до «Фонду економічних реформ». Його керівник Любов Рудюк зауважує, що стажування «резервістів» було спільною ініціативою її фонду та Комітету економічних реформ при президентові. Пані Рудюк також відмовилася назвати вартість програми, сказавши, що вона «не відрізняється значно від інших програм, які пропонуються Школою державного управління ім. Кеннеді при Гарвардському університеті». Згідно з інформацією сайту школи, тижневі програми коштують там близько 6,5-7 тисяч доларів за одну особу. Навіть за мінімальними тарифами фонд мав би витратити на пілотний проект понад 200 тисяч доларів – і це не враховуючи вартість перельоту учасників.

Відбір за західними стандартами

Спочатку представники адміністрації планували, що впродовж першого року буде відібрано 50 членів «Нової еліти нації». Але до фінішу дійшли лише 37 учасників, із яких навчатися до Школи державного управління ім. Кеннеді при Гарвардському університеті поїхали 32.

«У ході відбору учасникам доводилося виконувати різноманітні завдання: математичні задачі, тести на логіку, вправи з англійської», - ділиться спогадами з Deutsche Welle учасник програми Віктор Мазярчук. «Було досить складно для людей, які не вміють мислити, але доволі просто для людей, які вміють ухвалювати рішення. У результаті в нашій групі не залишилося жодної випадкової людини, всі були дуже сильні», - додає він.

Приємні враження про українську групу залишилися і в координатора української програми в Школі імені Кеннеді Сергія Конопльова. «Був дуже жорсткий відбір. Я навіть сказав би, що він був більш жорстким та серйозним, ніж для інших програм у Гарварді», - зазначає куратор. За його словами, викладачі курсів також були задоволені українськими студентами. До речі, для групи підібрали «зоряних» лекторів: заняттями з лідерства та економічного аналізу керували провідні викладачі Гарварду, а про подолання корупції розповідав екс-мер болівійської столиці Ла-Пас Рональд Маклін Абароа.

Кому потрібні нові кадри?

Навчання в Гарварді тривало лише тиждень, після чого «новий кадровий резерв» повернувся в Україну. Далі адміністрація президента провела кількаденний семінар із державного управління. Фактично, на цьому педагогічну частину було завершено, й учасники могли переходити до завершального етапу – працевлаштування в державному секторі.

За інформацією Адміністрації президента, більшість учасників вже влаштувалися на державну службу. Зокрема 12 осіб працюють у Координаційному центрі із впровадження реформ. Ще один лідер за кількістю влаштованих – Київська міська держадміністрація. Ті ж, хто за півроку ще не знайшов свого місця в державному секторі, досі знаходяться в пошуку достойної посади. Не влаштуватися на державну службу випускники програми не можуть, адже перед від’їздом до США вони підписали угоду про обов’язкове відпрацювання в держсекторі упродовж двох років.

Це, до речі, стало причиною відмови від поїздки до Гарварду одного учасника. За словами Віктора Мазярчука, той вирішив, що перспективи після завершення програми – досить неконкретні. «У контексті останніх змін у кадровій політиці, коли особам після 65 років дозволили залишатись на державній службі, постає питання: «Навіщо ж тоді ви молодих людей шукаєте?», - підсумовує молодий посадовець. З ним погоджується ще один фіналіст програми Кирило Бондар: система державного управління є достатньо інертною, і дана програма не стала винятком. «Процес іде, але досить повільно, - вважає він. - Необхідність змін розуміють всі, але коли стосується практичної реалізації, ці зміни гальмуються чи знаходяться більш пріоритетні задачі».

Програма так і не стане постійною

Програма зі створення «нової еліти нації» залишає багато запитань. Передусім у чому була доцільність створення цього виокремленого проекту? Загальною підготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів займається Національне агентство з питань державної служби. Якщо ж говорити про призначення на посади чиновників вищої ланки, то воно відбувається на підставі постанови Кабінету міністрів від 2007 року. Зважаючи на те, що частина учасників і раніше були держслужбовцями, може скластися враження, що пошук «нової еліти» - це швидше піар-хід влади, яка хоче створити видимість реформ.

В Адміністрації президента кажуть, що існують плани щодо набору кандидатів для участі в нових програмах. Також розглядається можливість поєднання цих заходів із проектами Національного агентства з питань держслужби. Але в Адміністрації підкреслюють: програма Президентського кадрового резерву є тимчасовою і спрямована на оперативну підготовку фахівців. Тоді як постійним забезпеченням кадрів продовжить займатися, як і багато років до того, Нацагентство з питань державної служби.

Автор: Катерина Каплюк
Редактор: Христина Ніколайчук