Представник Ради Європи: Долю генпрокурора не повинен вирішувати парламент | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Представник Ради Європи: Долю генпрокурора не повинен вирішувати парламент

Як ставляться у Раді Європи до відновлення в Україні парламентського контролю над Генпрокуратурою і що думають про поступ у реформах - про це в інтерв’ю зі спецпредставником генсекретаря РЄ в Україні.

Крістос Джакомопулос

Крістос Джакомопулос

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила проект конституційних поправок у частині правосуддя, які загалом, отримали позитивні відгуки українських і західних експертів. Проте одна з цих поправок, схвалена Конституційним судом України, все ж викликала критику експертів Ради Європи. Про те, як генпрокурор може стати заручником політичних інтересів і чому Києву важливо не збавляти темпу реформ - в інтерв’ю DW з спецпредставником генсекретаря РЄ в Україні Крістосом Джакомопулосом.

DW: Верховна Рада у першому читанні ухвалила поправки до Конституції у частині правосуддя. Як сприйняли цю новину у Раді Європи?

Крістос Джакомопулос: Протягом останніх років кілька інституцій РЄ, включно з Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) і Венеціанською комісією, наголошували, що істотні структурні проблеми в Україні заважають судовій системі функціонувати незалежно, і це підриває довіру українців до правосуддя. Проект конституційних поправок, ухвалених Верховною Радою, є основою для створення незалежного, ефективного, прозорого та надійного правосуддя у країні. Це підтверджено і дуже позитивними оцінками цих поправок з боку експертів Венеціанської комісії. Хочу зауважити, що ці поправки були ухвалені лише у першому читанні, і дуже важливо якомога швидше ухвалити їх остаточно.

У цих поправках є положення, яке пропонує повернути парламентський контроль над Генпрокуратурою і надати право народним депутатам вирішувати долю Генпрокурора. Як це положення оцінюють експерти Ради Європи?

На думку Ради Європи, реформи повинні бути одночасно спрямовані на забезпечення незалежності судочинства і на збільшення довіри громадян до судової гілки влади. Для того, щоб цього досягти, необхідно сформувати потужні, професійні та незалежні судові органи, і розірвати будь-які інституційні зв’язки між ними та політичними колами. Це стосується передусім Генпрокуратури, чия роль є центральною у сфері кримінального правосуддя. Свого часу Венеціанська комісія привітала пропозицію забрати у Верховної Ради право висловлювати недовіру Генпрокурору, розглядаючи це як крок, який захищає Генпрокуратуру від політичного впливу та втручання. І це та позиція, якої продовжує дотримуватися Рада Європи. Водночас, конституційний процес - це не теоретична вправа, він потребує широкого консенсусу і, передусім, прагматизму. Найважливішим є те, щоб адекватно була реформована та частина Конституції, яка пов’язана з незалежністю, неупередженістю, професіоналізмом і ефективністю судової системи. А це включає в себе усунення будь-яких конституційних основ для встановлення повноважень прокурорів контролювати законність, функція, яка у минулому стала причиною для численних зловживань і корупції в Україні.

Як ви оцінюєте хід і темпи українських реформ щодо децентралізації та боротьби з корупцією?

Ми сподіваємося, що український парламент підтримає конституційні поправки щодо децентралізації якомога швидше. Зволікання може нашкодити інтересам України і не виправдати очікувань її громадян. Боротьба з корупцією є найпомітнішою темою порядку денного реформ в Україні, і не дарма. Корупція вже стала причиною великих втрат для держави і залишається, безперечно, серйозним фактором стримування для міжнародних партнерів України та її потенційних інвесторів. Ми вітаємо прогрес, якого досяг український уряд за останні два роки у цій сфері, особливо ухвалення пакету антикорупційних законів, створення Антикорупційного бюро і Національного агентства із запобігання з корупції. Адже із встановленням інституційних рамок, має пришвидшитися й імплементація, а отже з’являться і видимі результати боротьби з корупцією. Українська влада чудово це усвідомлює.

Згідно з останньою статистикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), Україна посідає одне з перших місць за кількістю поданих скарг, проте відсоток виконання його вироків Україною продовжує залишатися доволі низьким. Чим це можна пояснити?

Українська влада веде дуже активний діалог з РЄ за кожним аспектом щодо виконання вироків ЄСПЛ. Водночас Україна стикається тут з великою кількістю серйозних викликів. Оскільки більшість вироків ЄСПЛ виявили значні структурі недоліки, які накопичувалися і не вирішувалися в Україні протягом багатьох років. Серед них - погані умови тюремного ув’язнення, неналежне поводження з боку міліції, відсутність розслідування злочинів, скоєних представниками органів влади, невиконання рішень українських судів, недотримання термінів досудового утримання. Такі недоліки неможливо усунути без проведення реформ, політичної волі та інституційної спроможності їх імплементувати. Цього неможна досягти за одну ніч. Проте Україна демонструє бажання рухатися вперед, і РЄ, разом з іншими міжнародними партнерами, повністю підтримує Київ у його бажанні виконувати рішення ЄСПЛ у повному обсязі.