Прагнення гагаузів до незалежності - нова проблема молдовської влади? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.07.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Прагнення гагаузів до незалежності - нова проблема молдовської влади?

У парламенті Гагаузької автономії обговорюють можливість проведення референдуму про вихід зі складу Молдови. Чому виникла ця ініціатива та чи справді країні загрожує розкол?

Гагаузія прагне вийти зі складу Молдови

Гагаузія прагне вийти зі складу Молдови

Члени комісії з прав людини парламенту Гагаузії обговорили у середу, 17 липня, заяву шести тисяч жителів регіону. Серед іншого мова йшла і про можливість проведення референдуму щодо виходу автономії зі складу Молдови.

Будівля парламенту Гагаузії у Комраті

Будівля парламенту Гагаузії у Комраті

Про Гагаузію

Автономно-територіальний округ (АТО) Гагаузія з населенням 155 тисяч осіб розташований у південній частині Молдови. Основну частину населення (82 відсотки) становлять гагаузи - тюркський народ, який переважно сповідує православ'я. У Гагаузії мешкають також болгари, молдовани, росіяни, українці та представники інших національностей. Офіційні мови - молдовська, гагаузька та російська, якою говорить більшість населення.

У 1990-1994 роках на території автономії існувала самопроголошена Гагаузька республіка, яка потім мирно повернулась до складу Молдови. АТО Гагаузія утворився у 1994 році, коли молдовський парламент ухвалив закон про особливий правовий статус регіону. У автономії є свій президент (башкан), парламент (Народні збори), уряд (Виконавчий комітет), конституція (Уложення Гагаузії), символіка та столиця (Комрат).

Упродовж двох десятиліть мирне вирішення гагаузького питання залишалось предметом гордощів молдовського керівництва та однією з моделей врегулювання придністровського конфлікту.

"Автономія на папері"

І все ж "фактично автономія існує тільки на папері, реально її немає", вважає голова комісії з прав людини Народних зборів Іван Бургуджі. За його словами, Гагаузія не може самостійно формувати свій бюджет: усі цифри погоджують у Кишиневі. В автономії немає власної судової влади, силові структури підпорядковуються молдовській столиці. "Жодна стаття закону "Про особливий правовий статус Гагаузії" не виконується", - переконаний Бургуджі.

У лютому молдовський уряд створив робочу групу зі зміни положень закону про статус регіону. Міністерства та відомства внесли свої пропозиції. Як писала місцева преса, Служба інформації та безпеки (СІБ) запропонувала позбавити автономію законодавчо закріплених прав на зовнішнє самовизначення у випадку втрати Молдовою свого суверенітету. А генпрокуратура вимагала скасувати в регіоні офіційний статус російської мови.

Ці пропозиції викликали скандал. У травні на надзвичайному засіданні Народних зборів депутати засудили наміри молдовської влади урізати повноваження автономії. Мін'юст Молдови призупинив діяльність робочої групи зі внесення змін у законодавство.

Ультиматум Кишиневу

Наприкінці червня до Народних зборів надійшла колективна заява, під якою підписались близько шести тисяч жителів Гагаузії. Вони звинуватили владу Молдови у тому, що республіка "не бажає бути гарантом виконання норм закону про особливий правовий статус автономії та робить все, щоб права та повноваження Гагаузії зрівнялись зі звичайними районами". Автори заяви вимагають від депутатів Народних зборів дати владі країни рік на роботу над помилками, у іншому випадку вони погрожують організувати референдум з виходу регіону зі складу Молдови. 17 липня ця заява обговорювалась на відкритих слуханнях комісії з прав людини гагаузького парламенту.

Проблему автономії вирішити можна, переконаний Іван Бургуджі. Однак, каже він, необхідно або повністю внести в конституцію країни текст закону про статус регіону, або надати документу статус спеціального закону.

Іван Бургуджі - депатут парламенту Гагаузії

Іван Бургуджі - депатут парламенту Гагаузії

На думку Бургуджі, "ідея референдуму витає у повітрі давно", і пов'язана вона, перш за все, з прорумунськими настроями кишинівського керівництва. "Це питання ніким ззовні не ініціювалось. Воно визріло всередині", - запевняє гагаузький депутат.

Це провокація?

Депутат молдовського парламенту від комуністичної опозиції Олег Гарізан дотримується іншої думки: "Мені важко сказати, чому питання про референдум виникло саме зараз. Підписи збирались незаконно, у мене склалось враження, що це робилось з метою провокації конфлікту". Проблеми автономії треба вирішувати іншими методами - за столом переговорів, переконаний Гарізан. До того ж він вважає, що ідея референдуму народилась не в Гагаузії і навіть не в Кишиневі. "Те, що відбувається, нагадує мені ситуацію перед початком війни у Придністров'ї у 1992 році", - наголошує політик.

У свою чергу, експерт з конституційного права Віталій Катане вказує на те, що референдум на локальному рівні не має жодної юридичної сили. "Для того, щоб уможливити вихід Гагаузії зі складу Молдови, необхідно спочатку змінити конституцію країни", - наголошує експерт.

Реклама