Правозахисники про повернення Росії в ПАРЄ: аргументи за і проти | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.06.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Правозахисники про повернення Росії в ПАРЄ: аргументи за і проти

ПАРЄ дала російській делегації "зелене світло" для роботи в асамблеї. Спроби українських депутатів не допустити повернення їхніх повноважень поки безуспішні. Противники є і серед російських правозахисників.

Frankreich Gebäude des Europarates in Straßburg (picture-alliance/dpa/R. Jensen)

Рада Європи

Як і було прогнозовано, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) проголосувала за резолюцію, котра дає Росії право на безумовне і негайне повернення в асамблею. До цього російська делегація була позбавлена права голосу. Сталося це ще у 2014 році, після анексії Криму. Крім того, представникам Росії заборонили обіймати посади в керівних органах асамблеї та брати участь у спостереженні за виборами.

Згодом Москва перестала платити членські внески до Ради Європи. І ось настав час, як цього вимагає статут РЄ, вирішувати, що ж робити далі з російською делегацією, яка не виконує фінансових обов'язків перед організацією. Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ) мусив би розглянути питання про призупинення членства Росії в організації. Але натомість рекомендував ПАРЄ змітини регламент таким чином, аби позбавляти національні делегації права голосувати, виступати і бути представленими в асамблеї було більше не можливо. Голосування за відповідну резолюцію ПАРЄ відбулося у понеділок, 24 червня. І рекомендації КМРЄ були підтримані, що дало Росії "зелене світло" на роботу в асамблеї. Напередодні DW попросила російських правозахисників навести аргументи і контраргументи повернення повноважень російської делегації в ПАРЄ.

ЄСПЛ як "єдиний суд у Росії"

На думку координатора адвокаційної групи Громадянського форуму ЄС-Росія Юрія Джібладзе, якби Росія сама вийшла з РЄ, вона б вийшла і з-під юрисдикції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). За його словами, з кожним роком число звернень росіян в цей суд зростає, і у 2018 році РФ лідирувала за кількістю скарг громадян і програних владою справ, а також за кількістю порушень права на життя і застосування тортур.

"Сьогодні ЄСПЛ - це єдиний суд в Росії, якщо можна так сказати. Майже у всіх кримінальних або цивільних справах, які розглядаються в російських судах, порушені права громадян. Компенсації від ЄСПЛ, навіть якщо їх і виплачують за рахунок тих же платників податків, це хоч якесь відновлення справедливості", - вважає правозахисниця, оглядачка російського онлайн-видання "МБХ медиа" Зоя Свєтова. За її словами, вийти з міжнародних інституцій означає наблизитися до країн-ізгоїв: "У нас буде вже зовсім інша Росія, фактично Радянський Союз. Нам залишиться тільки залізна завіса і смертна кара". 

Screenshot DW Interview mit russische Menchenrechtlerin Zoya Swetowa (DW)

Зоя Свєтова

Утім, варто зазначити, що рішення ЄСПЛ Росія виконує лише частково. Їхній факультутативний характер іще 2015 року було навіть прописано у російському законодавстві. На практиці це означає, що орган влади, який захищає інтереси РФ в міжнародних судах, має звернутися до Конституційного суду Росії. Він, своєю чергою, отримав право вирішувати, чи буде Росія виконувати рішення міждержавних органів щодо захисту прав і свобод людини, під якими передусім мається на увазі ЄСПЛ.

Аргументи за повернення повноважень делегації РФ в ПАРЄ

Ризикуючи втратити хоч якісь механізми впливу на російську владу, більшість опитаних DW правозахисників закликали Раду Європи поступитися. Про масштаби компромісу, втім, більшість з них не уточнює. Наприклад, за словами Зої Свєтової, важливо зберегти присутність Росії в ПАРЄ, але "не йти зовсім їй на поступки, визнавши анексію Криму або зажадавши зняти санкції з РФ".

"Мати доступ до ЄСПЛ важливо не тільки для російських громадян, але й для всіх, хто перебуває під юрисдикцією країни, включаючи жителів Криму і українських заручників. Можна по-різному оцінювати, як Росія виконує рішення Страсбурзького суду. Але ми бачимо, як змінюється законодавство і практика, і за 20 років хоч трішки, але в Росії стало краще", - розмірковує координатор адвокаційної групи Громадянського форуму ЄС-Росія Юрій Джібладзе.

Не тільки ЄСПЛ впливає на правовий порядок денний Росії. Важливою російські правозахисники визнають і роль комісара Ради Європи з прав людини, який публікує доповіді за підсумками відвідин тієї чи іншої країни. Планується, що нинішня комісарка Дуня Міятович вперше з моменту анексії відвідає Крим вже восени цього року. 

Dunja Mijatovic (Getty Images/AFP/L. Gouliamaki)

Дуня Міятович

"Є також понад 60 різних конвенцій. Наприклад, комітет з питань запобігання катуванням моніторить стан в місцях позбавлення волі. Його члени неодноразово відвідували Росію. За підсумками комітет випускає дуже конкретні доповіді, на підставі яких та ж Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) і мін'юст ухвалювали деякі зміни", - продовжує Джібладзе,підкреслюючи, що в Раді Європи необхідно переглянути наявний набір інструментів реагування на грубі порушення статуту і міжнародного права. 

DW.COM

Аргументи проти відновлення повноважень делегації Росії в ПАРЄ

Мабуть, єдиною правозахисною організацією в Росії, яка виступила проти зняття з делегації РФ санкцій ПАРЄ, стало міжнародне правозахисне товариство "Меморіал". Його позиція: поступки будуть сприйняті значною частиною російської владної еліти як перемога над Радою Європи. 

"Зміни в санкціях мають бути, коли щось зміниться в ситуації з Кримом. Російська влада ні на крок не пішла назустріч вимогам Ради Європи. А в окремих питаннях стало все тільки гірше", - пояснив DW голова правління "Меморіалу" Ян Рачинський. Як приклад він наводить затримання і арешт українських моряків в листопаді минулого біля Керченської протоки. Україна вважає моряків військовополоненими, а в Росії їх судять за незаконний перетин кордону.

Водночас, Рачинський запевнив, що для правової ситуації, безумовно, краще, щоб РФ залишалася в Раді Європи. Але те, накладені санкції на російських делегатів чи ні, на щоденну роботу правозахисників майже не впливає. А ймовірність того, що Росія сама добровільно залишить Раду Європи, на думку експерта, практично нульова. Навіщо ж тодіскасовувати санкції,ставить він риторичне питання.

"Якщо Російська Федерація вийде з Ради Європи, тоді взагалі нічим буде підкріплювати претензії РФ на статус великої держави. Залишається спілкуватися тільки з державами третього світу. До цього російські керівники навряд чи готові", – впевнений керівник "Меморіалу". 

Дивитись відео 02:13

Закон про освіту: за що ПАРЄ критикує Україну (13.10.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама