Правозахисники критикують демографічний реєстр | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.12.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Правозахисники критикують демографічний реєстр

В Україні запроваджують біометричні документи, які будуть мати електронний чіп з особистою інформацією. Чому правозахисники стурбовані введенням єдиного реєстру, дізналася кореспондент DW.

У січні 2013 року в Україні почнуть видавати біометричні паспорти. Верховна Рада прийняла відповідний законопроект у листопаді 2012 року. Він передбачає перехід на біометричну основу кількох типів документів. Закордонний паспорт, а також внутрішній паспорт і водійські права матимуть електронний носій інформації з записаними на ньому біометричними параметрами власника.

Біометричні закордонні паспорти будуть необхідні в майбутньому для лібералізації візового режиму між Україною та ЄС. Як пояснила у розмові з DW речниця Єврокомісії Тове Ернст, на даний момент українцям не треба міняти закордонні паспорти на біометричні, аби потрапити до країн шенгенської зони.

Біометричні документи

Терміново міняти закордонні паспорти не треба

Терміново міняти закордонні паспорти не треба

Крім біометричних закордонних паспортів, що необхідні для контролю міжнародних міграційних процесів, ухвалений нещодавно закон передбачає ще й біометризацію внутрішніх паспортів. Співрозмовники DW підкреслили, що таке нововведення не було умовою ЄС для безвізового режиму. Керівник київського Центру інформації про права людини Тетяна Печончик досить скептично оцінила використання електронних чипів у внутрішньому паспорті громадянина України. "Їх впровадження потребуватиме багатомільярдних витрат на виготовлення таких документів і на їх експлуатацію", - нарікає правозахисниця. Окрім того, за її словами, виготовлення та облаштування терміналів для зчитування даних нових паспортів стане ще одним ударом по державному бюджету і кишенях українців.

А експерт Центру Карнегі Ольга Шумило-Тапіола наголошує, що така ініціатива хоч і дозволить реформувати стару радянську паспортну систему, але, на її думку, при цьому необхідно "доопрацювати проблемні питання", наприклад, визначити порядок внесення даних про реєстрацію громадян.

Єдиний державний демографічний реєстр

Додатково буде створена база даних з детальною інформацією про українців. Єдиною метою цієї бази, як підкреслюється в законопроекті, є збір інформації про громадян з метою видачі відповідних документів. Українські правозахисники вже розкритикували цю ініціативу. Тетяна Печончик назвала такий реєстр "серйозною загрозою недоторканності особистого життя". Вона вважає, що до цього реєстру будуть вносити велику кількість особистих даних громадян. Адже в ньому планується зберігати інформацію паспортного реєстру, а також дані відомчих інформаційних систем, наприклад, міністерства юстиції та податкової служби.

"Створення такого реєстру не відповідає міжнародним конвенціям з питань захисту персональних даних", - зазначила правозахисниця. За її словами, після введення даного реєстру держава буде мати у своєму розпорядженні максимальну інформацію про громадян фактично без їх згоди. При цьому можливість відмовитися від надання своїх даних до реєстру не передбачена.

"Вершина антидемократичності"

Ірина Сушко

Ірина Сушко

Представниця української ініціативи "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко впевнена, що цей закон посилить втручання держави в приватне життя людини, порушуючи тим самим Конституцію України. "Прийнятий парламентом закон не містить аргументації щодо необхідності використання такої конфіденційної інформації про особу, яка допускається Конституцією", - каже Сушко. За її словами, база даних, яка перебуває в руках одного розпорядника, а також обробка інформації про особу, яка виконується не з конкретно визначеною метою, створює можливість для зловживання такою інформацією.

З такою думкою згодна і Тетяна Печончик. "Той факт, що така інформація перебуває в руках держави, становить серйозну загрозу правам людини. Такий реєстр є вершиною антидемократичності і втручання в приватне життя громадян", - заявила вона в інтерв'ю DW.

Сумніви правозахисників з приводу можливого неправильного використання даних з боку влади розділила і Ольга Шумило-Тапіола. Хоча експерт Центру Карнегі і вважає введення реєстру "позитивною подією для України", вона закликає правозахисників допомогти створити таку систему, «яку уряду буде складно використовувати в своїх цілях".

Також за темою

Реклама