Правий екстремізм в Україні посилюється? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.10.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Правий екстремізм в Україні посилюється?

Дослідження фонду Renovabis, розглядаючи праворадикальну партійну політику в Україні, доходить висновку: ймовірне входження до українського парламенту ультраправих відображає настрої суспільства.

Правоекстремістські тенденції в Центральній та Східній Європі протягом останніх років посилилися. Такого висновку доходять автори статей, що містяться в останньому випуску журналу благодійного фонду Renovabis «Схід-Захід. Європейські перспективи». У ньому мова йде про правий екстремізм у Центральній та Східній Європі, зокрема в Болгарії, Косово, Угорщині, Румунії, Росії та Україні.

Кристоф Дам, експерт фонду Renovabis, зауважує, що українська частина дослідження стосується переважно політичного правого радикалізму, а в статтях про інші держави натомість найбільше уваги приділяється міжнаціональним суперечкам та праворадикальним об’єднанням, які не є політичними силами. «У матеріалах про Румунію, Косово, Болгарію та Угорщину багато уваги приділено проблемі ромів. В цих державах у ромах вбачають джерело всіх проблем, тому їх карають незалежно від того, чи є в них провина, чи немає», – розповідає Кристоф Дам. – Українська ж частина дослідження присвячена появі праворадикальної партії ВО «Свобода» та її зв’язкам з іншими партіями».

Праві радикали – в український парламент?

Андреас Умланд

Андреас Умланд

Тоді як у переважній більшості східноєвропейських країн праворадикальні партії вже представлені в парламентах, наприклад, ультраправа партія "Йоббік" в Угорщині, в українському парламенті радикальних правих поки немає. Утім, нині ситуація може змінитися, застерігає співавтор статті «Антиліберальні течії на пострадянському просторі», німецький політолог Андреас Умланд.

«Справа в тім, що в Україні виникла правоекстремістська партія ВО «Свобода» Олега Тягнибока, яка, за попередніми прогнозами, може набрати близько п’яти відсотків голосів під час найближчих виборів і ввійти до наступного парламенту. Такого раніше в Україні не було», – пояснює доцент Києво-Могилянської академії Андреас Умланд.



Расистські ідеї поділяє чимало українців

«Потрапляння «Свободи» до парламенту не є критичною проблемою. Це був би скоріше символічний момент, адже в Україні набагато більше людей, ніж п’ять відсотків, поділяють основні ідеї «Свободи», – вважає інший співавтор статті про праворадикальну партійну політику в пострадянській Україні, політолог Антон Шеховцов. На його думку, присутність цієї партії в парламенті була б достатньо правдивим відображенням сучасного українського суспільства. «Расистські і ультранаціоналістичні ідеї поділяє достатньо велика кількість людей. Це не хулігани або потенційні вбивці. Ці люди просто мислять в контексті українського націоналістичного дискурсу, або, наприклад, расистського», – говорить Шеховцов. Він вважає, що проблема насилля на вулицях притаманна будь-якому суспільству, проте в Україні ця проблема не досить серйозна.

З цією думкою не погоджується Максим Буткевич, координатор проекту «Без кордонів». «В Україні надто мало даних, тут не проводиться моніторинг і відсутня нормальна статистика інцидентів та злочинів на ґрунті ненависті. Єдині прогнози проводять кілька неурядових організацій. Ми розуміємо, що знаємо лише про верхівку айсбергу – лише про те, про що нас повідомляють. На рівні державних органів подібна статистика просто відсутня, тому ми не можемо порівняти нашу ситуацію відносно інших країн» – розповідає Буткевич.

Справа Олаолу Фемі – виняток чи правило?

Суд над Олаолу Фемі привернув увагу правозахисників

Суд над Олаолу Фемі привернув увагу правозахисників

Проект «Без кордонів», зокрема, опікується справою нігерійського студента Олаолу Фемі, який перебуває під вартою в Луганській тюрмі та чекає на наступне судове засідання. 26-річний хлопець навчався в Україні, починаючи з 2007 року. В листопаді 2011 року він разом зі своїм другом став жертвою расистської атаки молодих луганчан. Захищаючи себе та свого друга розбитою скляною пляшкою, Олаолу Фемі наніс поранень чотирьом з п’яти нападників, через що йому були висунуті звинувачення в замаху на умисне вбивство з хуліганських мотивів.

«На попередніх засіданнях відбувався допит потерпілих із Луганська, які нібито зазнали нападу з боку нігерійського студента, який без жодних причин вирішив їх вбити. Ми бачимо, що в їхніх свідченнях є дуже багато суперечностей, і між тим, що вони говорять зараз, і тим, що вони говорили під час досудового слідства», – розповідає Максим Буткевич, який сумнівається в адекватності слідства у веденні цієї справи.

Перше вивчене українське слово – мавпа

Правий екстремізм в Угорщині

Правий екстремізм в Угорщині

«Конфлікт із Олаолу Фемі виник, в першу чергу, через побутовий расизм: він разом із другом зазнав расистських образ з боку компанії місцевих молодих людей», – говорить Буткевич. Правозахисник також вважає, що дана справа є яскравою ілюстрацією корупції та обмеження права на доступ до справедливого правосуддя не лише для іноземних громадян, а і для громадян України. Іноземці ж, за словами Буткевича, є більш вразливими до зловживань та ніяк не можуть захистити свої права в Україні.

«Перші слова, які іноземні студенти вивчають, коли приїздять до України – це ті слова, якими до них звертаються, коли хочуть образити саме на расистському підґрунті, наприклад, «мавпа», – розповідає Максим Буткевич, який неодноразово спілкувався із іноземними студентами в Україні. Майже кожен із них зізнається, що або він сам зазнавав образ або насильства на вулиці під час навчання, або це траплялося з кимось із їхніх друзів або знайомих.

В Росії ситуація серйозніша

Антон Шеховцов, співавтор дослідження про правий радикалізм в Україні, характеризує поточну ситуацію в країні як спокійну. «Напередодні «Євро-2012» дуже багато та докладно говорили про хуліганство і насилля на расовому підґрунті в Україні, проте під час чемпіонату нічого такого не підтвердилося». Також він вважає, що загалом іноземні студенти почуваються в Україні безпечно.

Рух скінхедів в Україні - за російським сценарієм

Рух скінхедів в Україні - за російським сценарієм

Андреас Умланд, у свою чергу, зазначає, що правий екстремізм має в Україні набагато менше значення, ніж в Росії. «Скінхедівський рух у Росії є набагато більшим та агресивнішим. У 2007-2008 роках скінхеди вбивали там одну-дві людини на тиждень, такого сплеску насилля в Україні ніколи не було. Також проникнення правоекстремістських інтелектуалів в політичний істеблішмент набагато глибший в Росії, ніж в Україні», – розповідає німецький політолог.

Водночас Антон Шеховцов говорить, що в націоналістичному дискурсі Україна дуже любить брати приклад з Росії. «Спочатку скінхеди виникли в Росії, а потім вони мігрували в Україну. Цей рух розвивався саме за російським зразком, а не за західним», – говорить він. Тож інші праворадикальні тенденції в Україні швидше за все також відбуватимуться за російським, а не за європейським сценарієм, прогнозує Шеховцов.