Порада Франкліна, або пожалійте „сов”! | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 28.03.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Порада Франкліна, або пожалійте „сов”!

Хто рано підводиться, за тим діло водиться, навчає народна мудрість. Та навряд чи це втішить тих, чий внутрішній годинник іще довго йтиме за „правильним” зимовим часом, ігноруючи декретний літній...

default

„Корови мають усталені звички, це дуже дисципліновані тварини. Якби я прийшов доїти на годину раніше, то вони лежали б собі спокійно, мовляв, чого йому тут треба, чого він від нас хоче? Режим доводиться змінювати поступово, зсувати доїння щодня на 10-15 хвилин, інакше отримаєш значно менше молока. Хлів – це вам не офіс, коровам для переходу на сезонний час потрібен цілий тиждень,”-розповідає фермер Кай Дег. Справді, з дисциплінованими службовцями ніхто не церемониться: в понеділок будильник безжально задзвенить о шостій, крадучи годину сну. За скасованим учора часом буде п’ята, й через те за вікном іще так темно, наче знову повернувся лютий...

Bauhaus Lampen

Лампочок недостатньо

До появи електричного світла люди змушені були якомога більше встигати від сходу до заходу сонця. Із свічками та лампадами багато не наробиш. Тому, власне, не залишалося нічого іншого, як лягати спати й прокидатися разом з курми. Сьогодні читай собі, сиди за комп’ютером або перед телевізором хоч до ранку. Цілодобово працюють аеропорти, вокзали, а подекуди й супермаркети. Чимало фабрик та заводів ні на хвилину не зупиняє конвеєрів.

„У технічно розвиненому суспільстві активна діяльність можлива 24 години на добу, - каже науковець мюнхенського Університету ім. Людвіга Максиміліана, хронобіолог Томас Кантерман. – Здавалося б, природний ритм чергування світла й темряви більше не відіграє для нас такої важливої ролі, але це не так. Тривалий час була поширена думка, що сучасна людина потерпає від надлишку світла, що тепер їй навпаки бракує темної пори доби. Вимірювання, однак, показали: за інтенсивністю штучне освітлення не йде в жодне порівняння із сонячним. Чи замислювалися ви, чому ми з таким нетерпінням чекаємо літа? Тому що крім тепла нашим організмам біологічно потрібне сонячне проміння. Особливо в умовах постійного стресу...”

Sonnenuntergang Nähe des Lake Michigan

Вітайте сонце дзвонами!

„Монсеньйоре, якийсь гучний звук раптом збудив мене о шостій ранку. Дивним чином моя кімната була сповнена світла. Протерши очі, я встановив, що воно надходило з вікна. Виявляється, над обрієм уже височіло денне світило й заливало своїм промінням усе навколо. Читачів, що, як і я, ніколи не підводяться раніше як опівдні, теж напевне приголомшило б, наскільки рано сонце сходить та як багато світла воно відразу дає ”, - писав 1784-го року в листі до часопису Journal de Paris Бенджамін Франклін.

Один із засновників США перебував тоді з дипломатичною місією у французькій столиці й не втримався, щоб не поглузувати зі звички парижан спати до обіду. Будучи не лише видатним політичним діячем, а й талановитим науковцем та винахідником, Франклін дав цінну практичну пораду: „Якби мене так рано не розбудили, я проспав би шість годин денного світла й відповідно на шість годин довше палив би свічки, що набагато дорожче. Париж міг би заощадити величезну суму грошей. Звичайно, привчити містян полишати ліжко раніше, ніж настане полудень, буде не просто, але я закликаю: не відступайте! Нехай щоранку зі сходом сонця б’ють дзвони всіх церков, а якщо цього виявиться замало, встановіть на кожній вулиці по гарматі. Ледарі мають нарешті на власні очі побачити, що вони просипають.”

Ідею Франкліна прив’язати суспільний час до природного реалізували в Європі лише в травні 1916-го року. Першими стрілки годинників назад перевели Німеччина та Австро-Угорщина. Їхній приклад швидко наслідували Італія, Франція, Великобританія, Бельгія, Данія, Туреччина. Але очікуваного великого заощадження електроенергії не відбувалося, й Німеччина, зокрема, по завершенні Першої світової війни скасувала літній час. Із початком Другої світової війни націонал-соціалісти запровадили його знову. У поділеній на НДР та ФРН країні годинникам на кілька десятиліть дали спокій. Доки нафтова криза 1973-го року не примусила низку європейських держав укотре згадати пораду американського просвітника. Не так із фінансових міркувань, як через необхідність скоординувати плин часу в спільному економічному просторі, 1980-го року до них остаточно приєдналася Німеччина. Однак інтернет-опитування свідчать: про це рішення сьогодні шкодують майже дві третини бюргерів.

gähnen.jpg

До будильника не звикнеш

„Ми встановили, що особливо в „сов” перехід на літній час триває довго. Вони пристосовуються до нового ритму цілих три-чотири тижні. Восени, коли стрілки переводять назад, у тих, хто полюбляє пізніше вставати, не виникає великих проблем, але тоді потерпають „жайворонки”. За будь-якої генетичної програми такт роботи кожної клітини людського організму, кожного м’яза чи органу визначає внутрішній годинник. І еволюція розпорядилася так, що він синхронізує свій хід за найнадійнішим метроном, який тільки є на Землі, - за сонцем,” -пояснює хронобіолог Томас Кантерман.

Мешканці розташованого на німецько-польському кордоні Франкфурта-на-Одері, наприклад, устають у середньому раніше, ніж населення Ахена. А саме – на 36 хвилин. Бо рівно настільки пізніше в найзахіднішому місті Німеччини сходить сонце.

„Наші біологічні хронометри йдуть дуже точно, - зауважує також фахівець із проблем вивчення сну, професор берлінської клініки Charité Дітер Кунц. - За нормальних умов, обмін речовин, гормональна система „вмикаються” заздалегідь, іще до вставання, щоб організм був готовий до денної активності. Раптове підняття аж ніяк не додає здоров’я. Поки що ми можемо лише припускати – але це підтверджує більшість наявних на сьогодні даних – що такі хвороби цивілізації, як діабет, гіпертонія, ожиріння великою мірою спричинені хронічним недосипанням. До будильника, який вириває зі сну, не можна звикнути. Це завжди шок, стрес. Від того, що „сови” щодня рано вставатимуть, на „жайворонків” вони ніколи не перетворяться, а, швидше за все, на хворих...”

Schüler in einer Klasse

Тихо сидіти не означає навчатися

Є люди, які вистрибують з ліжка о п’ятій ранку бадьорими, повними сил, у гарному настрої. У першій половині дня вони встигають перевернути гори. Але таких, за деякими даними, всього пів відсотка.

„Напевне не належать до цієї категорії підлітки, - додає Томас Кантерман.-Вони взагалі живуть у іншому, окремому часовому поясі. Жахливо навіть подумати, що є школи, де заняття розпочинаються о сьомій, о сьомій п’ятнадцять. Для підлітків у віці від 12 до 17-ти років у такий ранній час суб’єктивно ще триває ніч. Американські нейрофізіологи провели цікавий експеримент: школярам на голові закріпили електроди, щоб простежити за біоелектричною активністю їхнього мозку. На першому-другому уроці діти тихо сиділи за партами, начебто уважно слухали вчительку, але на енцефалограмі було чітко видно, що вони просто сплять. Сплять із відкритими очима!..”

Хронобіологи наполегливо радять перенести початок занять у школах принаймні на годину пізніше. Так, як це зробили у Великобританії, Франції, Швеції. Тоді, особливо за літнього часу, викладачі не витрачатимуть даремно зусиль, і молоде покоління ростиме здоровішим.

Ганна Філіпп/WDR, DLF

Редактор: Христина Ніколайчук