Поновлення пошуку польських поховань у Львові: крок до примирення? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.11.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Поновлення пошуку польських поховань у Львові: крок до примирення?

Після дворічного мораторію до України приїхали польські археологи, щоб відновити пошук могил польських вояків. Але експерти вважають, що ще зарано говорити про "потепління" в українсько-польських стосунках.

Позначення місця проведення пошукових робіт у Львові польськими археологами

Позначення місця проведення пошукових робіт у Львові польськими археологами

Перше місце їхніх пошуків - старий цвинтар в районі Збоїськ, що на околиці Львова. Тут хочуть віднайти поховання польських солдатів які загинули в 1939 році в бою з німецькими військами. "Маємо нову інформацію щодо локалізації цього поховання. Нашою ціллю є перевірити, чи ця могила справді тут. Наразі це лише перевірка. Ексгумація буде вже наступним етапом, якщо ми знайдемо цю гробову яму. Тоді ми далі будемо звертатись до влади України з проханням про дозвіл на ексгумацію", - розповідає Томаш Тшаска, речник Бюро пошуку та ідентифікації  Інституту національної пам'яті Польщі. Він задоволений, що польська сторона отримала дозвіл на роботи.

Уперше за останні два роки полякам дозволили проводити пошукові роботи на українській території. В 2017 році Український інститут національної пам'яті ініціював мораторій на ексгумацію поляків в Україні у зв'язку з численними випадками вандалізму на українських могилах у Польщі, в тому числі й через демонтаж українського пам'ятника в Грушовичах, що поблизу Перемишля. Там за присутності місцевого війта радикали розбили кувалдами пам'ятник воякам Української Повстанської Армії, пояснюючи свої дії відсутністю поховань під монументом. 

Вхід на старий цвинтар на Збоїщах, що у Львові

Вхід на старий цвинтар на Збоїщах, що у Львові

Зміни в українсько-польських відносинах настали після того, як у Варшаві 31 серпня Володимир Зеленський на зустрічі з польським лідером Анджеєм Дудою пообіцяв скасувати мораторій про призупинення пошуково-ексгумаційних робіт польською стороною з умовою, що поляки також повинні упорядкувати українські місця пам'яті в Польщі. За даними українського  Інституту національної  пам'яті, за останні кілька років у Польщі було пошкоджено 15 українських пам'ятників.

Пошуки розпочали

Відтак, отримавши дозвіл на здійснення пошукових робіт від Міністерства культури, молоді та спорту України і львівської влади, польські археологи обрали два місця у львівських районах Збоїща та Голоско. Хоча загалом по Україні, за словами Томаша Тшаска, є більше десяти місць, які вони хотіли б дослідити.

За приблизними даними, в братській могилі на Збоїщах, як і в районі Голоско, може бути поховано до сотні польських солдат. Експерти планують досліджувати цвинтар кілька днів. Спершу п'ятеро українських і троє польських експертів з польського Інституту національної пам'яті працювали вимірювальними приладами і лінійками, фіксували ділянку на фото, далі перейшли до копання лопатами.

Проведення пошукових робіт на цвинтарі на Збоїщах

Проведення пошукових робіт на цвинтарі на Збоїщах

"Буде зніматись верхній шар ґрунту, й археолог вже визначатиме, чи є там сліди гробової ями. Ми не збираємось перекопувати весь цвинтар, а орієнтуємся на ті координати, які отримали", - пояснює Томаш Тшаска. 

Вояки, які загинули на Збоїщах і Голоско, за словами керівника Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомира Горбача, який у цих розкопках представляє українську сторону, в вересні 1939 вирушили з Перемишля до Львова, щоб прорвати німецьку лінію оборони. Однак, зазнали невдачі і загинули на околицях міста.

Український історик також припускає, що вони можуть нічого не знайти.  Двічі  поляки вже шукали тут братську могилу, але так і не знайшли. "Проблема полягає в тому, що цвинтар був зруйнований за радянських часів. Тут планували побудувати житловий будинок. Частину поховань звідси забрали, правда, частину залишили", - говорить Любомир Горбач. Крім того, за його словами, поляків, які тут проживали, не залишилось, вони були виселені в 1945 році. А ті старожили, що зараз є, не можуть знати про місце розташування могили, каже Любомир Горбач.

Початок порозуміння?

У той час, як польські дослідники не приховують радості з можливості відновити пошуки, українська сторона - стримана в оцінці того, що відбувається. Якогось "потепління" в українсько-польських стосунках в українському Інституті національної пам'яті наразі не відчули.

Пам'ятний хрест на цвинтарі на Збоїщах

Пам'ятний хрест на цвинтарі на Збоїщах

"Ми не побачили за останній час ніяких суттєвих змін з польського боку. Ті питання, які ми перед ними ставили, з їхнього боку вирішені так і не були. За цей місяць нічого не було зроблено у відновленні українських місць пам'яті на території Польщі. Фактично, так і не було ніяких заяв польської влади щодо необхідності відповідних розслідувань, а тому я не можу говорити про "потепління" чи покращення в українсько-польських стосунках", - заявила в розмові з DW заступниця керівника Інституту національної пам'яті України Аліна Шпак. Вона побоюється, що все може закінчитись лише поступками з українського боку.

Такий хід допускає і польський політолог та керівник проекту "Закордонна політика" центру WiseEuropa Адам Бальцер.  За його словами, польський уряд є націоналістичним і дуже боїться критики радикалів. Тому він не дуже впевнений у швидкому процесі примирення. Хоча зауважує, що зміна президента й уряду в Україні дала надію на покращення українсько-польських відносин, оскільки Володимир Зеленський демонструє інші підходи, аніж Петро Порошенко.

"Зняття мораторію - це гарний жест від України. Але майбутнє процесу порозуміння тепер абсолютно залежить від реакції Польщі. Варшава тепер мусить відновити знищені, чи пошкоджені українські пам'ятники. Якщо цього не станеться, тоді на адресу президента Зеленського може пролунати дуже гостра критика за надто "м'яку" політику щодо Польщі й не тільки з боку опозиції, але і звичайних українців", - каже політолог.

Активніше про цю тему можуть заговорити навесні, коли польські дослідники захочуть ексгумувати тіла і знову звернуться за дозволом до уряду України.

 

DW.COM

Реклама