Політика загравання з пенсіонерами скінчилася, але… | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.07.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Політика загравання з пенсіонерами скінчилася, але…

І західні, і українські експерти одностайні: пенсійна реформа Україні конче потрібна, причому вже давно. Тож, те, що Київ під тиском МВФ таки пішов на непопулярні кроки, - це позитив. Однак існує низка "але"…

default

Українська влада вихваляє реформу, опозиція наділяє негативно забарвленими епітетами, вживаючи навіть слово “геноцид”, експерти ж схильні до менш емоційних і набагато зваженіших коментарів. Істина, як завжди, має бути десь посередині.

Під тиском МВФ

Поспішне ухвалення відповідних законодавчих змін у другому читанні вночі перед початком депутатських канікул економіст Центру перспективних досліджень Олександр Жолудь пояснює бажанням якомога швидше одержати черговий транш від МВФ. Водночас експерт наголошує: нині, можливо, і не такий сприятливий час для запровадження реформи, як це було 3 чи 5 років тому, але відкладати вже не можна було. “Сьогодні і демографічні тенденції, і тенденції наповнення пенсійного фонду розвиваються таким чином, що якесь відтермінування - це лише відкладання до гірших часів,”- каже експерт. Навіть добре, що був такий собі зовнішній батіг, що підштовхує до перетворень, бо система не може залишатися нереформованою упродовж десятків років, переконаний директор економічних програм Центрі Разумкова Василь Юрчишин.

Проблема старіння населення, зменшення народжуваності, зовнішні борги, а також потреба забезпечувати пенсійні фонди відповідно до нових реалій вже стали стимулом перетворень у цій сфері в багатьох заможних, якщо порівнювати з Україною, європейських державах.

Dr. Andreas Umland

Андреас Умланд

«В Україні демографічна нерівновага навіть більша, ніж у багатьох західно-європейських країнах, бо замало молоді, замало дітей і багато тих, хто одержує пенсії. Але проблема полягає в тому, що ці перетворення здійснюються за умови дуже вразливого в соціально-економічному аспекті суспільства, адже наслідки цих змін стосуються дуже багатьох людей», - відзначає німецький політолог Андреас Умланд.

Пенсійний вік і «затуляння дірок»

Чи не найбільше невдоволення в суспільстві викликає підвищення пенсійного віку, зокрема для жінок з 55 до 60 років. Прибічники такого кроку часто наводять у приклад досвід Європейського Союзу, в більшості країн якого жінки виходять на пенсію або в 60, або й ще пізніше, водночас у таких дискусіях не завжди порівнюється вища тривалість життя та значно вищі зарплати і відповідно пенсії.

Олександр Жолудь вважає підвищення пенсійного віку і необхідного для пенсії стажу вимушеним кроком, але потрібним для збалансування пенсійного фонду. “Найбільшою перевагою є сама ідея того, що треба, так би мовити, жити по тих грошах, які ми маємо, тобто збалансовано. А великим недоліком, мабуть, є проблема, що розглядати пенсійну реформу у відриві від інших реформ не зовсім коректно”.

Wasyl Yurchyshyn

Василь Юрчишин

Варто зосередити увагу не лише на підвищенні віку, зауважує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «На жаль, останні кілька місяців дискусії навколо реформи точилися в напрямку того, як би обмежити кількість пенсіонерів, зокрема підвищення віку та стажу – це те ж обмеження. А насправді найбільш важливим було би питання, як підвищити добробут і заробіток», - каже експерт. На його переконання, відповідне міністерство повинно було б виходити з концепцією не лише стосовно того, як вилучити частину ресурсів і перерозподілити, а як дати людям можливість заробляти, бо пенсії ґрунтуються лише на зарплатах, усе решта, як наголошує Юрчишин, - це лише короткочасне затуляння дірок. На його думку, на разі дуже важливо, щоб і відповідне міністерство, і віце-прем'єр взялися за питання підвищення зарплати, на основі якої лише й можуть бути нормальні пенсії.

Однією з великих проблем, що гальмує нормальне проведення пенсійної реформи, на думку Олександра Жолудя, є те, що Україна поки що не змогла досягти низьких темпів інфляції. Відповідно це призводить до того, що люди не бачать доцільності в накопичувальній системі. Тобто вони розуміють, якщо будуть нині щось відкладати на майбутнє, то постає питання, чи вбережуть вони навіть ці гроші від інфляції, не кажучи вже про їхнє зростання.

Ukrainischer Experte Oleksandr Zholud

Олександр Жолудь

Аналітики сходяться на тому, що поки зарано робити передчасні оцінки реформи, яку тільки-но почали, багато залежить від подальших кроків у цьому напрямку. На переконання Олександра Жолудя, переваг у реформі більше, ніж вад, але водночас вона потребує подальшого доопрацювання. “Вона описує лише перший крок, не пропонуючи ні нормального створення другого, ні третього рівня. Тобто це лише початок руху, а не завершена стратегія. У цьому, може бути теж проблема. Бо якщо ми зробимо один крок і зупинимося, можливо, це зовсім не є те, чого варто було б досягати”. Як припускає Жолудь, не зовсім коректною видається і сама ідея другого рівня, тобто коли держава буде управляти цими грішми. Але нині про другий рівень пенсійної реформи не йдеться, він буде запроваджуватися лише після того, як буде досягнуто бездефіцитного пенсійного фонду». А це, на думку аналітика, не відбудеться ані цього року, ані наступного, це питання ще кількох років.

Політика загравання з пенсіонерами скінчилася

Не є таємницею, що українські політики - як влада, так і опозиція - традиційно особливо ретельно змагаються за прихильність електорату пенсійного віку, адже це великий відсоток виборців, які послідовно і чітко ходять голосувати. Насправді саме такий підхід і створює великі проблеми не лише для пенсійної системи, а й для всієї економіки, наголошує Жолудь. “Те, до чого ми тепер докотилися в пенсійній системі, це значною мірою результат ще того необґрунтованого підвищення мінімальних пенсій, що відбулося восени 2004 року. То ми на сьогодні розхльобуємо те, що було створено вже понад 7 років тому. І кожен наступний уряд потім ставав на позиції, щоб переплюнути попередній і підвищити мінімалку, аби показати, що він найкращий, той, що піклується про пенсіонерів найбільше, аби отримати їхні голоси”.

Водночас в експертному середовищі лунають також думки, що колишнє підвищення пенсій не було таким уже й поганим. «Адже пенсії, принаймні основні, були дуже низькими, крім того, так звані спецпенсії, що в українському контексті видавалися несправедливо високими. Але базовий рівень пенсій є дуже низьким», - відзначає німецький політолог Андреас Умланд. Він вбачає в пенсійній реформі по-українськи низку політичних проблем. За його словами, це трапилося занадто пізно, внаслідок тиску МВФ, крім того, здійснення таких важливих перетворень мало би спиратися на широку підтримку різних політичних сил, а не базуватися на основі владної вертикалі Партії регіонів, яка, фактично, узурпувала владу. «Це проблема сьогоднішньої вертикалі влади. Таку масштабну реформу мала би здійснювати велика коаліція з різних політичних сил», - зауважує експерт.

Німецький політолог прогнозує, що непопулярна реформа посилить протестні настрої в українському суспільстві, але нині немає жодної політичної сили, яка б могла очолити і спрямувати цей протестний потенціал у масовий спротив. «Опозиція нині дуже розпорошена та занадто слабка, щоб перетворити соціальну напругу на масовий спротив, подібно до того, як це було в часи "помаранчевої" революції». Але, як припускає політолог, упродовж наступних років ситуація може змінитися.

Автор: Наталя Неділько

Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM