Політика в дитячих програмах: досвід Німеччини | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.10.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Політика в дитячих програмах: досвід Німеччини

Як пояснити дітям, що таке акція протесту? Чи варто взагалі порушувати політичні теми? Серед опитаних DW німецьких експертів єдності немає, однак політики в дитячих програмах ФРН вистачає.

Міністр праці ФРН Урсула фон дер Ляйєн з репортером дитячої програми logo!

Міністр праці ФРН Урсула фон дер Ляйєн з репортером дитячої програми "logo!"

В одному з нещодавніх випусків програми російського телебачення "На добраніч, діти" один із її героїв, плюшевий ведмідь Мішутка, оголосив "лежачий страйк". Відеоролик передачі майже відразу ж після публікації почали активно обговорювати блогери, які побачили в ній, серед іншого, висміювання опозиціонерів, які свого часу проводили сидячі акції протесту. А ось психологи поставили питання, чи варто взагалі обговорювати такі теми в дитячих програмах. Так, дитячий психолог Ольга Благушина в інтерв'ю "Эхо Москвы" заявила, що дітям політичні теми нецікаві та непотрібні. Як дітям розповідають про політику в Німеччині, кореспондентка DW дізнавалась від німецьких експертів.

Політика спеціально для дітей

У Німеччині є кілька популярних дитячих передач, які не цураються політичних тем. Наприклад, "Програма з мишкою" ("Die Sendung mit der Maus"), яку німецький канал ARD показує щонеділі.

На Програмі з мишкою виросло вже не одне покоління німецьких дітей

На "Програмі з мишкою" виросло вже не одне покоління німецьких дітей

"Програму з мишкою" постійно дивляться 1,6 мільйона осіб. Серед її глядачів – чимало дорослих, які виросли разом з "мишкою" і дізнались від неї багато цікавих історії. В програмі, зокрема, розповідають і про політичні теми. Наприклад, перед парламентськими виборами дітям на прикладі головних героїв показували, як проводяться вибори.

Програма для дітей "Дев’ять з половиною" ("neuneinhalb") розповідає школярам від десяти років про актуальні політичні та суспільні події. Про них діти дізнаються не лише із засобів масової інформації, але і з розмов з батьками, тому такі теми дітям слід пояснювати, зауважив в інтерв’ю DW Маттіас Керніх, колишній головний редактор програми. Попри це, журналісту було важко відповісти на питання, з якого віку діти можуть сприймати політичну інформацію. "Всі діти – різні, тому не можна із стовідсотковою впевненістю назвати точний вік", - каже він.

З ним погоджується Імке Майєр, заступник головного редактора новинної програми для дітей "logo!", яка щодня виходить на суспільно-правовому телеканалі ZDF. Глядачі "logo!" – діти від 8 до 12 років. Це саме той вік, коли діти починають ставити питання про політику, пояснює Майєр, тому політичним темам слід приділяти належну увагу. "Важливо, щоб було відразу зрозуміло, що в цій програмі обговорюють і політику, - вказує Майєр. - Тоді все буде чесно і щодо дітей, і щодо батьків, оскільки до цієї теми теж слід підходити усвідомлено". Такі програми німецька журналістка радить дивитись разом з батьками, адже, якщо у малюків під час перегляду виникнуть запитання, вони відразу ж зможуть поставити їх дорослим.

Задуматись та навчитись мислити

Основне завдання, підкреслює Маттіас Керніх, - аби діти навчились самостійно мислити. "Наше завдання – якомога раніше навчити дітей мати власну думку та бути активними, - пояснює Керніх. - Ми лише надаємо їм інформацію, однак не даємо конкретних відповідей". За його словами, дитяча програма "Дев’ять з половиною" розрахована саме на "глядачів, що мислять".

Вольфґанґ Ельзнер

Вольфґанґ Ельзнер

Але чи варто пояснювати дітям, що таке акція протесту? Тут експерти не були одностайними. Наприклад, дитячий та підлітковий психолог Вольфґанґ Ельзнер вважає, що такі теми хоч і слід пояснювати дітям, однак те, як це робити, залежить від віку дітей. В підлітковому віці вони вже добре розуміють, про що йде мова, тому можна використовувати слово "протест". А ось меншим за віком дітям цю тему слід подати в дещо іншій формі, наприклад, не називати це слово.

"Сам протест – це можливість сказати "ні", бути проти, що і слід донести. Якраз цьому дітям слід вчитись", - впевнений Ельзнер. Розповідаючи про протест, продовжує психолог, ми даємо дітям зрозуміти, що у них є право дискутувати, що вони можуть заперечити. Імке Майєр вважає, що дітям обов’язково слід розповідати про протести. "Такі теми слід розкривати саме в спеціальних програмах для дітей", - впевнена журналістка.

Дорослим варто дивитися телевізор разом з дітьми, аби давати відповіді на їхні запитання

Дорослим варто дивитися телевізор разом з дітьми, аби давати відповіді на їхні запитання

Дохідливо про протести

Своєю чергою Маттіас Керніх радить розтлумачити дітям поняття акції протесту на такому прикладі: міська влада вирішила знести дитячий майданчик, оскільки його утримання дорого коштує У мешканців залишається єдина можливість запобігти цьому: вони виходять на акцію протесту, яку висвітлюють всі міські ЗМІ. "Після цього мер міста просто змушений ще раз задуматись та провести переговори з учасниками акції: дітьми та їх батьками", - каже Керніх.

До речі, дитячий радіоканал KiRaKa (KinderRadioKanal), який веде мовлення також в інтернеті, лише за останні декілька місяців розповів про 30 акцій протесту. Одна з них відбулась на матчі німецького клубу "Шальке 04", спонсором якого є "Газпром". Тоді співробітники міжнародної організації "Грінпіс" провели акцію протесту проти політики російського концерну і вивісили банер з написом "Газпром, не завдавай шкоди Арктиці!".

Дивитись відео 01:41
Now live
01:41 хв

Звіт "Репортерів без кордонів" про слухняне російське телебачення

Аудіо й відео до теми

Реклама