Позачергова сесія Ради: «мовне питання» і мільярди на китайські пестициди | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.07.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Позачергова сесія Ради: «мовне питання» і мільярди на китайські пестициди

У понеділок відбудеться позачергова сесія Верховної Ради, на якій очікується ухвалення низки неоднозначних законопроектів. Оглядачі пов’язують активність депутатів із наближенням виборів.

Передостанній день липня буде політично спекотним. Саме 30 липня починається передвиборча кампанія, заплановані з’їзди основних політичних сил, а ще пройде позачергове засідання Верховної Ради. Саме в цей день, аби потім з чистим сумлінням йти до виборців Партія регіонів хоче легімітизувати мовний закон Колесніченка –Ківалова, переконані експерти. «Починається виборча кампанія в округах. Всі поспішають зробити обіцяне. Тому переголосують мовний законопроект, аби на нього не було нарікань», - зауважив DW керівник Центру соціальних і політичних досліджень Соціовимір Сергій Таран. Опозиція теж підозрює, що саме мовне питання не дає спокою «регіоналам». У фракції «БЮТ- Батьківщина» впевнені, що партія влади знайшла спосіб «задобрити» спікера парламенту Володимира Литвина, аби він підписав скандальний законопроект про мовну політику. «Спочатку скасують результати голосування за цей законопроект у другому читанні, а потім проголосують в цілому. Тоді зникнуть аргументи, аби Литвин не підписав документ і залишився у своєму кріслі», - прогнозує заступник голови фракції «БЮТ- Батьківщина» Юрій Одарченко.

Встигнути до виборів

Одна з інтриг сесії: чи розглядатиметься питання відставки спікера Литвина?

Одна з інтриг сесії: чи розглядатиметься питання відставки спікера Литвина?

Аби не допустити переголосування цього законопроекту Об’єднана опозиція перенесла свій з’їзд на ранок. Раніше опозиціонери планували провести його у вівторок 31 липня, однак на цей же день було заплановане позачергове засідання Верховної Ради. У зв’язку з цим Об’єднана опозиція перенесла свій з’їзд на понеділок, але, як виявилося, Володимир Литвин підписав розпорядження про проведення також саме у понеділок позачергової сесії. Політолог Олександр Палій вважає це «дрібним шулерством з боку влади». На його думку, «регіонали» розраховують, що опозиція займатиметься своїми місцями у списку на вибори і не прийде голосувати у парламент. «Вони розраховують, що тоді ніхто не опиратиметься законопроектам, які їм потрібно протягнути до виборів», - сказав DW Олександр Палій.

Питання повторного розгляду «мовного» законопроекту на порядку денному позачергової сесії Ради немає. Як і під час попереднього голосування, зауважують оглядачі, його розгляд може бути оголошений головуючим у будь-який момент під час засідання – без попередження. «Цей законопроект неодмінно переголосують», - переконаний Палій.

Водночас, центральним питанням порядку денного, крім ратифікації Угоди про зону вільної торгівлі з країнами СНД, будуть зміни до державного бюджету, які дозволять уряду збільшити допустимий обсяг державних гарантій за кредитами майже на 54 мільярди гривень. Згідно із законопроектами, які Рада у першому читанні розгляне на позачерговій сесії, державні підприємства зможуть взяти кредити у Китайському банку розвитку на реалізацію масштабних державних програм у сільському господарстві та енергетиці.

Китайські пестициди та вугілля для ТЕЦ

Увага виборців прикута передовсім до мовного законопроекту

Увага виборців прикута передовсім до "мовного" законопроекту

Зокрема, сільськогосподарська програма передбачає закупку китайських засобів захисту рослин, насіння для сільськогосподарських культур, сільськогосподарського знаряддя, будівництво заводу засобів захисту рослин та переробки органіко-мінеральних добрив. На ці потреби державні підприємства візьмуть у китайців кредит на понад 24 мільярди гривень. Ще майже 30 мільярдів планується позичити у Пекіна для переобладнання українських теплоелектроцентралей, аби замість газу вони могли працювати на вугіллі. «У разі прийняття Верховною Радою України зазначених двох законів граничний обсяг державних гарантій для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов'язань за запозиченнями може збільшитися на 53,8 мільярди гривень», - йдеться у висновку науково-експертного управління Верховної Ради. Таким чином, гарантії держави за кредитами цього року зростуть у з 15 до майже 69 мільярдів гривень, тобто у чотири з половиною рази.

Законопроекти про зміни до бюджету були внесені Кабінетом міністрів до парламенту за кілька днів до позачергової сесії. Чому уряд так поспішає? Політолог Олександр Палій пов’язує це із наближенням виборів. «У бюджеті коштів немає. Для влади отримання цих кредитів напередодні виборів життєво важливе», - зауважує Палій.

DW.COM

Реклама