Пожежі в Чернобильській зоні знову нагадали про долю українських АЕС | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.04.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Пожежі в Чернобильській зоні знову нагадали про долю українських АЕС

Україна реалізує багаторічну програму виведення з експлуатації АЕС. Як це відбувається? І як впливають на дискусію щодо долі українських АЕС пожежі в зоні ЧАЕС?

Запорізька АЕС

Запорізька АЕС

Напередодні 34-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження через надмірно суху весну спалахнули масштабні лісові пожежі. За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій України та адміністрації зони відчуження, небезпеки для арки над саркофагом зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС та сховища ядерного палива немає. Але понад тисяча пожежників, техніка та авіація досі ліквідують осередки тління. Збитки від цього лиха ще досі не підраховано.

Екологи називають такі ситуації опосередкованими компенсаційними ризиками від експлуатації атомних елетростанцій. Не сталася б аварія на ЧАЕС, не було б і радіаційного зараження території, відселення селищ та занедбаності величезної зони, де пожежі гасити дуже складно, відзначає в інтерв'ю DW заступник директора Національного екологічного центру України Олег Деркач. "Хто припускав при будівництві ЧАЕС, що в напівзакинутій після 1986 року зоні спалахнуть пожежі? Світ бореться зі зміною клімату та викидами СО2 в атмосферу. Але хто підрахує, скільки СО2 пішло в атмосферу через ці пожежі?", - питає еколог.

Гасіння пожежі в зоні відчуження

Гасіння пожежі в зоні відчуження

У якому стані українські АЕС

Доля атомних електростанцій в Україні цікавить багатьох, перш за все в контексті екологічної безпеки. Але не тільки. Збудовані 30-40 років тому українські АЕС уже допрацьовують свій ресурс. А що буде з ними далі? На сьогодні чотири атомні станції в Україні - Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Южно-Українська - експлуатують сумарно 15 енергоблоків. Оператором усіх станцій є Національна атомна енергокомпанія "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом").

На питання DW в "Енергоатомі" відповіли, що "після 2020 року в Україні залишиться три діючі енергоблоки, проєктні терміни роботи яких ще не завершилися". А "термін роботи 11 енергоблоків АЕС України, проєктні терміни експлуатації яких (30 років) вичерпані, подовжено". Ці енергоблоки, відзначають у компанії "Енергоатом", отримали ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України та можуть надалі експлуатуватися від 10 до 20 років, залежно від технічного стану кожної з них.

Подовження експлуатації АЕС узгоджено спеціальною "Комплексною зведеною програмою підвищення безпеки енергоблоків АЕС (КЗПБ)". Вона розрахована до 2023 року й фінансується за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського співтовариства з атомної енергії та власних коштів "Енергоатому".

Як вважають у НАЕК "Енергоатом", оптимальний варіант виведення з експлуатації діючих ядерних енергоблоків АЕС - відкладений демонтаж із затримкою 30 років. Тобто енергоблок зупиняють, переводять у безпечний стан на кілька десятиріч та починають готувати до демонтажу. Для фінансування цих робіт компанія вже відраховує кошти в спеціальний фонд. 

Чи стане "зелена енергетика" в Україні конкурентом ядерної?

Ще 2017 року Україна затвердила нову енергетичну стратегію, згідно з якою до 2035 року частка електроенергії, яку виробляють українські АЕС, має складати 25 відсотків у загальному постачанні енергії. Сьогодні цей показник удвічі вищий. В "Енергоатомі" вважають 55 відсотків "оптимальною часткою в загальному виробництві електроенергії в країні, за умов збереження поточних обсягів споживання енергії та у випадку їхнього збільшення завдяки економічному зростанню".

За даними компанії, в 2019 році АЕС України виробили 83 мільярди кВт-годин електроенергії - це 54 відсотки від усього обсягу електрики. Впродовж останніх п'яти років частка виробленої АЕС електроенергії складала 50-55 відсотків. "Атомна енергетика має такі незаперечні переваги, як надійність, екологічна безпека та економічність", підкреслюють в "Енергоатомі". Але так в Україні думають не всі, розглядаючи як альтернативу ядерним реакторам відновлювані джерела енергії.

У грудні 2019 року сумарна потужність усіх АЕС країн на кілька діб була обмежена до 400 МВт. Тоді голова комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунального господарства Андрій Герус назвав причинами скорочення виробництва струму на АЕС низький попит на нього через падіння промислового виробництва, теплу погоду та активну роботу відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). В Україні, зокрема, є вітрові електростанції та сонячні батареї, установки з виробництва електроенергії з біомаси. За інформацією міністерства енергетики та захисту довкілля України, в кінці 2019 року частка ВДЕ в загальному виробництві струму сягнула 4,1 відсотка, або майже 530 мільйонів кВт-годин.

У чому переваги "зеленої енергетики" для України?

Поки що вартість струму, виробленого з відновлюваних джерел, найвища в країні - близько 5 гривень за 1 кВт-годину. У той час, як "Енергоатом" має спеціальні державні зобов'язання та відпускає 85 відсотків своєї електроенергії за фіксованим тарифом у 57 копійок за 1 кВт-годину.

"Зелена енергія не повинна бути дешевою, - переконаний еколог Олег Деркач. - Її виробництво також впливає на екологію. У вартість такого струму треба закладати всі ризики для людей та природи. А ціну на електроенергію має регулювати вільний ринок, а не постанови уряду". Тим часом атомники непокояться, що "через стрімкий та неконтрольований приріст частки відновлюваних джерел електроенергії" невизначеним виявляється баланс виробництва електроенергії в Україні.

Деркач поки не бачить у "зеленій енергетиці" серйозних конкурентів для українських АЕС. Але ситуація змінюється. При цьому суперечка між прихильниками ВДЕ та АЕС про те, що більше впливає на зміни клімату, еколог називає маніпуляцією.

"Будь-який технічний проєкт впливає на довкілля. Якщо враховувати тільки роботу АЕС, то вони викидають у природу менше вулгекислоти, ніж електростанції на вугіллі, мазуті, газі. Але викиди незрівнянно більші на всьому ланцюжку ядерного паливного циклу - видобуток урану, транспортування руди, її збагачення, будівництво АЕС, вартість містечок енергетиків, виведення їх з експлуатації, зберігання ядерних відходів. Але ці витрати не беруться до уваги", - нарікає Деркач.

Дивитись відео 05:17

Чорнобильські пожежі: як захистити зону відчуження від паліїв (15.04.2020)

Реклама