Події в Криму, Донецьку та Харкові - частина одного сценарію? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 01.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Події в Криму, Донецьку та Харкові - частина одного сценарію?

Багатотисячний натовп у Донецьку проголосив "народного губернатора" та вивісив на облраді прапор РФ. У Харкові в хід іде груба сила. Експерти кажуть, що події у Криму і на Сході - елементи одного сценарію.

Один з організаторів багатотисячного мітингу на площі Леніна в Донецьку - практично невідомий до вчорашнього дня громадськості Павло Губарєв. Організація, яку він представляє, називається "Народне ополчення Донбасу". У п'ятницю, 28 лютого, за допомоги нардепа-"регіонала", колишнього секретаря міськради Донецька Миколи Левченка, відомого проросійськими радикальними настроями, сам Губарєв виступив на сесії міської ради із заявою на адресу місцевої влади. В ультимативній формі він вимагав відставки губернатора Шишацького, який, мовляв, підкорився новій владі. А сьогодні вже на багатотисячному мітингу Павло Губарєва було проголошено "народним губернатором".

Пояснити свої нові функції під час спілкування з Deutsche Welle сам Губарєв не зміг. На запитання щодо фінансування його подальших дій відповів коротко "поки без коментарів". Із зрозумілого – головна вимога – проведення референдуму щодо статусу Донецької області. "Особисто я виступаю, щоб Донецька область була частиною Росії", - сказав самопроголошений "народний губернатор" Донеччини.

"Хто від кого - не зрозуміло"

Учасники мітингу 1 березня вивісили російський прапор на донецькій облдержадміністрації

Учасники мітингу 1 березня вивісили російський прапор на донецькій облдержадміністрації

У суботу в мітингу в Донецьку, за різними даними, взяли участь від 7 до 15 тисяч людей. Багатотисячний натовп скандував "Донбас – це Росія". Невідомі люди зірвали прапор України перед будинком облдержадміністрації та підняли російський триколор. Ані місцева влада, ані правоохоронці цьому не завадили. "Нас тут більше 18 громадських організацій, але зрозуміти, хто від кого, і хто чого вимагає, вкрай складно", – поділився своїми враженнями з Deutsche Welle один з організаторів мітингу Олексій.

На думку керівника соціологічної служби Центру політологічних досліджень Кирила Черкашина, процеси у Східній Україні – це, в першу чергу, бажання і настрої самого народу. На його думку, якщо говорити про втручання зовнішніх сил, то воно не є визначальним. Насправді влада сьогодні готувала "тихий мітинг" на власну підтримку, каже експерт. І, за його словами, для місцевих посадовців розвиток подій теж був несподіваним.

Політолог: очевидне втручання Росії

Багатотисячний натовп у Донецьку вимагав референдуму про федеральний устрій

Багатотисячний натовп у Донецьку вимагав референдуму про федеральний устрій

Натомість політаналітик донецького відділення КВУ Олександр Клюжев вважає, що події у Східній Україні – це безпосереднє втручання Росії. "На Донбасі не існувало міцного радикального проросійського руху. Проросійські настрої, скоріше, латентні, на рівні мови чи історії. Але немає соціологічних даних, що люди хотіли б розколу України та приєднання до Росії", - констатував експерт.

Водночас, за його словами, "це питання технологій та грошей": "Кордони – діряві, і немає жодних проблем завезти сюди штурмовиків. А на тлі загальної апатії та пасивності мешканців Східної України будь–які політтехнолгії можуть виграти. Ніхто навіть особливо і не заперечить". Щоправда, на думку Клюжева, поки не до кінця зрозуміло, чи це ігри в сепаратизм місцевої влади, чи це вже некотрольований процес, пов’язаний з російськими грошима та ресурсами, щоб Росія мала всі можливості керувати ходом подій в Україні.

У Харкові - небачений сплеск жорстокості

У Харкові кількатисячний проросійський мітинг-віче "За Харків" завершився штуром будівлі обласної адміністрації, де перебували євромайданівці. При цьому діяли учасники мітингу із надзвичайною жорсткостю, і очевидці не вірять, що це могли зробити харків'яни або загалом українці. Поранення, у тому числі холодною зброєю, за даними "5-го каналу", отримали близько 100 осіб.

Нападники із георгіївськими стрічками жорстоко побили письменника Сергія Жадана. Людина, близька до активу харківського Євромайдану, повідомила кореспонденту DW, що він отримав травму голови, і його забрала "швидка допомога". За словами джерела, від нападників Жадана врятувала міліція.

Присутність російських спецслужбовців?

За даними харківською Євромайдану, в Харкові перебувають кілька тисяч росіян, які, ймовірно, мають стосунок до спецслужб та військових підрозділів. Вони, стверджує джерело, мають відповідну спецпідготовку, а також озброєні, у тому числі, світлошумовими гранатами, які поки не застосовували. Люди, що потрапили до лікарень, пред'являють ножові поранення.

Більше того, невідомі люди відловлювали поранених і кудись відвозили, у райвідділках їх немає, заявляють активісти Євромайдану. Вони також кажуть, що вдома їм залишатись цієї ночі небезпечно, до них у квартири прийдуть. Їхній висновок дещо емоційний – "Харків віддали на відкуп Росії". Вони не розуміють, чому міністр внутрішніх справ нічого не зробив, щоб цього не було.

DW.COM