Подолання української кризи: ″ЄС вже не відіграє практично жодної ролі″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.07.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Подолання української кризи: "ЄС вже не відіграє практично жодної ролі"

У США, які мають достатньо інших проблем, сподіваються, що українську кризу допоможе подолати ЄС. Євросоюзу, однак, бракує одностайності. На передній план виходить Німеччина.

default

Німеччина переймає ініціативу - Меркель з Порошенком і Путіним під час зустрічі у Франції (фото з архіву)

Німецькі політики не приховують свого роздратування, коли мова заходить про роль Євросоюзу в подоланні української кризи. Особливо це стало відчутно цього тижня. Попри закінчення терміну дії ультиматуму, висунутого Росії на саміті Євросоюзу, посли країн ЄС не зуміли домовитися навіть про посилення вже діючих санкцій, не кажучи про запровадження санкцій третього рівня. При цьому на той момент ані кремлівське керівництво, ані проросійські сепаратисти не виконали висунуті на їхню адресу вимоги, які включали серед іншого й повернення українській стороні захоплених сепаратистами прикордонних постів і посилення прикордонного контролю з російського боку.

Німецький політик: ЄС бракує послідовності

Голова комітету Бундестагу з закордонних справ, християнський демократ Норберт Реттґен відверто заявив, що, не ухваливши подальші санкції, ЄС ставить під сумнів власну репутацію. "Якщо в ЄС самі не сприймають серйозно рішення, сформульоване на найвищому рівні, то це загрожує його найважливішому капіталу - довірі", - заявив німецький політик в розмові з інформаційним агентством Reuters. Він наголосив, що ЄС ніхто не змушував висувати ультиматум, але якщо вже сказав "А", то говори й "Б".

Реттґен: ЄС ризикує втратити довіру до себе

Реттґен: ЄС ризикує втратити довіру до себе

Критика в зв'язку з тим, що ЄС бракує спільної позиції в українському питанні, лунає і з боку німецьких Зелених. "Вірогідно, деякі країни ЄС від самого початку сумнівались у необхідності зміни економічних відносин з Росією", - зауважила в розмові з DW голова фракції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс. Політик нагадала, що за кілька днів перед останнім самітом ЄС Австрія підписала нову угоду з "Газпромом" про постачання газу. Відразу після саміту Франція прийняла 400 військовослужбовців російських ВМС, яких навчатимуть керувати стратегічними військовими кораблями типу "Містраль". Як відомо, Франція планує поставити їх Росії. "Вже ці два приклади демонструють, що не всі країни ЄС насправді готові запровадити жорсткі санкції третього рівня", - каже Гармс.

Економічні санкції скасовуються?

Тим часом її соратниця по партії, депутатка Бундестагу Марілуізе Бек в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk висловила свою версію зволікання із санкціями. За її словами, з російського боку на високому рівні погрожують, що в разі запровадження економічних санкцій Росія не відчуватиме себе ще чимось зв'язаною і тоді справді введе свої війська в Україну. За такої асиметричної ситуації, коли Кремль так рішуче налаштований на застосування сили й на підтримку сепаратистів, але ані український народ, ані український уряд, ані Європейський Союз не хочуть насильства, "ми всі такі безпомічні", зауважила Бек.

Майстер: ЄС практично не відіграє більше жодної ролі

Майстер: ЄС практично не відіграє більше жодної ролі

З огляду на такі обставини експерт Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер, відповідаючи на запитання DW, дійшов такого висновку: "Я дуже скептично налаштований щодо можливості запровадження жорсткіших санкцій. Ми бачимо, що ЄС практично не відіграє більше жодної ролі".

Натомість центральну роль у подоланні української кризи й посередництві між Україною та Росією дедалі активніше відіграє Німеччина. "Справи розвиваються так, що Німеччина тут перетворюється на своєрідний шарнір", - цитує слова експертки берлінського Фонду науки й політики Сюзан Стюарт інформаційне агентство Reuters.

Особливі інтереси й зв'язки Німеччини

І справді не встигли в середу ввечері міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Росії та України зустрітись у Берліні, як на ранок канцлерка Анґела Меркель вже зв'язалась по телефону з президентами Росії та Франції. Взагалі серед європейських політиків глава німецького уряду в останні тижні, мабуть, найчастіше спілкувалась з президентом Росії Володимиром Путіним, а новим українським державним лідером Петром Порошенком телефонні розмови відбуваються мало не щодня. Сюди слід додати й дипломатичні зусилля з боку німецького міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмаєра, який то відвідує Київ, то проводить німецько-французько-російсько-українські зустрічі в Берліні.

Стюарт: Німеччина перетворюється на своєрідний шарнір

Стюарт: Німеччина перетворюється на своєрідний шарнір

Стюарт пояснює таку активність Німеччини її особливими інтересами, в тому числі й економічними, в Східній Європі та в Росії, а також, на відміну від інших західних партнерів, її добре налагодженими каналами для діалогу. Отже, дипломатичні потуги Берліна цілком можна розглядати, і як спробу запобігти запровадженню шкідливих також для німецьких компаній економічних санкцій. Стюарт звертає увагу й на те, що для інших країн ЄС на кшталт Франції або Великобританії вже з огляду на їхнє географічне положення Україна відіграє швидше другорядну роль.

Тандем замість Варшавського трикутника

Водночас привертає до себе увагу той факт, що щоразу до кожної німецької дипломатичної ініціативи долучається щонайменше одна з країн ЄС. У Берліні тривалий час робили ставку на Ваймарський трикутник у складі Німеччини, Франції та Польщі. Однак останнім часом Меркель активніше співпрацює з французьким президентом Франсуа Олландом, коли йдеться про узгодження спільної позиції відносно Росії.

"Польща більше не залучена до цього процесу", - констатував берлінський політолог Майстер. Він пояснив це розбіжністю підходів до вирішення української кризи. "Німеччина та Франція налаштовані поміркованіше", - сказав Майстер у розмові з DW. Можливо, в цьому і є певний сенс. Принаймні напередодні Москва й Київ за посередництва Берліна й Парижа узгодили кроки до повторного припинення вогню на Донбасі. Наскільки ефективною є така дипломатія і міцними домовленості, стане зрозумілим вже за кілька днів.

DW.COM

Реклама