Повільна смерть радянських мозаїк | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 02.09.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Повільна смерть радянських мозаїк

В Україні немає єдиного підходу до мозаїк радянської доби у міському просторі. Одна за одною вони руйнуються. У Львові після знищення однієї з мозаїк міська влада вирішили охороняти такі витвори соцреалізму.

Знищена нещодавно забудовником мозаїка на колишньому рибному магазині Океан

Знищена нещодавно забудовником мозаїка на колишньому рибному магазині "Океан"

"Ця мозаїка з магазину "Океан" мала якнайбільше право претендувати на статус пам'ятки, і не тільки місцевого, але й національного значення. Її втрата - це дуже сумно. Слідчі органи мали б розібратись чому зруйнували цей об'єкт. Щоб ми зрозуміли суть, мотив руйнування подібних об'єктів", - вважає керівник львівського Товариства охорони пам'яток та віцепрезидент Українського комітету ICOMOS  Андрій Салюк. Але мозаїка "Океану", як і більшість мозаїк в Україні, не мала правового статусу. Її створив для фасаду магазину відомий в Галичині художник Володимир Патик в 1982 році. Щоб викласти на стіні підводний світ, він використав 22 тонни кольорової смальти.

Але в середині липня екскаватор ковшем зруйнував мозаїку. Новий власник приміщення, де була розміщена мозаїка, вирішив, що там їй не місце. На прес-конференції співвласник компанії-забудовника Володимир Швед заявив, що вони нічого не знищували. "В нас згідно з проектом, є переміщення цієї стіни на 2 метри. Ми не порушили нічого. Я можу пообіцяти, що стіна з цим орнаментом буде в такому вигляді, в якому вона була", - заявив він тоді. Але громадські активісти зафіксували розкидану на будівельному майданчику мозаїчну смальту, яку, виглядало, ніхто зберігати не збирався.

Після того міська влада прийняла рішення позбавити фірму дозволу на будівництво, інспекція Держархбудконтролю Львова наклала штраф у 90 тисяч гривень. "Ми схиляємось до того, що дана юридична особа має нести безпрецедентну відповідальність за те, що зруйнувала мозаїку. Про те, що вони мали її зберегти, було в проекті, який вони подавали на розгляд виконкому. Саме на основі цього проекту інспекція і наклала на них штраф", - пояснює заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. Тепер забудовник просить вибачення й обіцяє повністю відновити мозаїку та віддати 1000 квадратних метрів свого офісного центру під галерею чи мистецьку школу. "Ми ще не прийняли рішення. Ми визначимося після того, як питання буде колегіально обговорене з мистецьким середовищем і громадськістю", - додає Москаленко.

Мозаїка на вулиці Володимира Великого у Львові

Мозаїка на вулиці Володимира Великого у Львові

"Мозаїки - мистецтво"

Це вже не перший випадок знищення радянської мозаїки, зазначає мистецтвознавець Євгенія Моляр. Вона працювала над проектом Soviet mosaics in Ukraine фонду "Ізоляція", який створив відкриту базу даних пам'яток радянської монументалістики. Каже, люди часто не розуміли навіщо зберігати радянське минуле. Але мозаїки, за її словами, це також мистецтво. "Це - важливі історичні артефакти епохи, красиві моменти в публічному просторі. Вони є пам'ятками того, як цей публічний простір конструювався в цей час, як експлуатувався. У них є власна філософія мистецтва, яка будувалась на понятті синтезу мистецтва: там архітектура і візуальне мистецтво вплітались в єдине, і таким чином утворювалось щось нове", - пояснює мистецтвознавець. При цьому не всі вони були ідеологічними, багато з них мали цілком буденні сюжети. Тому, на її думку, мозаїки ще треба вивчати, а відтак, зберігати, якщо можливо, абсолютно всі.

Декомунізована мозаїка: без серпа і молота

"Декомунізована" мозаїка: без серпа і молота. Фрагмент панно на проспекті Чорновола у Львові

У Львові, щоб історія зі знищенням мозаїки не повторилась, вирішили облікувати всі мозаїки, які є у місті. Нарахували 81 об'єкт, але разом з мозаїками дорадянського періоду. Далі їх мають проаналізувати і внести в перелік, який буде затверджено виконавчим комітетом Львівської міської ради. "Згодом цю інформацію буде розміщено на Порталі відкритих даних для ознайомлення всіх зацікавлених, а також буде зобов'язано всіх забудовників і служби Львівської міської ради враховувати цю інформацію при видачі дозвільної документації", - пояснює Андрій Москаленко і переконує, що такий алгоритм допоможе захистити радянську монументалістику. Також він пропонує роботи, які мають комуністичні символи і можуть підпадати під закон про декомунізацію, переносити на територію місцевого Музею терору. Але наразі він ще не знає, скільки таких мозаїк з пропагандистськими символами залишилось у Львові.

Мозаїчне панно на проспекті Чорновола у Львові

Мозаїчне панно на проспекті Чорновола у Львові

Статус пам'ятки - надійніший

Утім, Андрій Салюк вважає, що перелік мозаїк, який складають у міськраді, - дуже потрібна річ, але сам по собі він не захистить від знищення. "Заяви про те, що цей перелік будуть враховувати при ремонтних чи будівельних роботах, це гарні слова, не підтверджені законодавством. Якщо об'єкт внесений в реєстр пам'яток, він має відповідний правовий захист. Якщо цього немає, ми постійно будемо програвати інвесторам, будівельникам. Вони скажуть, що це не є пам'яткою, і ви нас не можете притягнути до відповідальності", - наголошує Салюк. При цьому каже, що оформити мозаїку як пам'ятку не складно: треба підготувати облікову документацію і дати експертну оцінку об'єкту. "Треба брати до уваги і авторство, і мистецьку цінність, і значення відображення того чи іншого періоду мистецтва в Україні", - каже він. На його думку, у Львові на цей статус можуть легко претендувати, наприклад, керамічне панно з колишнього винзаводу на Погулянці, або мозаїка на фасаді ветеринарного університету.

Напівзруйнована мозаїка над головним входом до ветеринарного університету

Напівзруйнована мозаїка над головним входом до ветеринарного університету

У тому, що мозаїкам потрібний правовий статус, впевнена і мистецтвознавець Євгенія Моляр. За її словами, нині в Україні лише одна мозаїка, і то на непідконтрольній тепер території, внесена в реєстр пам'яток національного значення. Це - комплекс мозаїк школи №5 в Донецьку.

За словами Євгенії Моляр, в Києві є також об’єкти, які мають статуси пам'яток місцевого значення: наприклад, мозаїка річкового вокзалу, чи панно Алли Горської "Вітер". У регіонах такого немає. Там лише беруться облікувати всі мозаїки. Крім Львова, рахують мозаїки у Вінниці та Житомирі. Тільки там їх є значно менше. За даними Soviet mosaics in Ukraine, Львів  - друге місто після Києва за кількістю мозаїк. У Львові нарахували 36, тоді як в Києві - 71 мозаїка. Багато збереглося в Донецьку і Маріуполі - по 31. А загалом в Україні їх близько 600.

Дивитись відео 02:44

Соц-арт проти декомунізації

Реклама