Перший рік Суспільного: творча свобода з фінансовими обмеженнями | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.05.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Перший рік Суспільного: творча свобода з фінансовими обмеженнями

У перший рік реформи суспільне мовлення України змінило редакційну політику, скоротило штат, запустило нові проекти, однак досі залишається на "фінансовому гачку" влади. Чи вдасться йому позбавитися політичного впливу?

За рік роботи суспільне мовлення України змогло отримати незалежність

За рік роботи суспільне мовлення України змогло отримати програмну незалежність від влади

За рік роботи Національній суспільній телерадіокомпанії України (НСТУ) є чим похвалитись. 28 розрізнених державних мовників національного та локального рівня, окремих юридичних осіб, із роздутими штатами та контрольованою державною програмною політикою були об'єднані в Публічне акціонерне товариство з незалежною програмною політикою, каже голова правління ПАТ НСТУ Зураб Аласанія.

Найбільша перемога - люди

Він не приховує, що рік був важким для cуспільного мовника, адже був супротив людей з регіональних телерадіокомпаній, які всі ці роки були орієнтовані на виконання державного замовлення та обслуговування інтересів влади. Натомість ситуацію вдалося змінити завдяки відкритим конкурсам на посадам менеджерів та продюсерів регіональних філій. "Найбільша перемога - це люди. Їх меншість, але коли ти маєш критичну кількість людей, які здатні робити реформи, ти розумієш, що все: процес пішов. Зараз середній вік тих, хто прийшов робити реформи, 34-36 років", - зазначив Зураб Аласанія. За його словами, з понад 7 тисяч осіб, які раніше працювали в обласних телерадіокомпаніях (ТРК), залишилося 4,5 тисячі людей. Зараз на UA:Суспільне відкрито понад 500 вакансій.

Зураб Аласанія хвалиться омоложенням менеджменту НСТУ

Зураб Аласанія хвалиться омоложенням менеджменту НСТУ

Творча незалежність є

Окрім цього, контент суспільного мовника за рік зазнав відчутних змін. Під час реформи UA:Суспільне вдалося оновити та запустити 47 програм, реалізувати 25 великих проектів. З ефіру зникли замовні програми й політична реклама в позавиборчий період. "Ніхто у нашу роботу в цьому сенсі не втручається. Є повна творча свобода. Незалежна редакційна політика у нас також є", - відзначає Аласанія. Це підтверджує й Інститут масової інформації, який щоденно моніторить програми українських телеканалів на предмет замовних матеріалів. "У ганебному списку ЗМІ, які видають в ефір "джинсу", каналів Суспільного мовника зараз немає. Схема багаторівневого контролю за діяльністю НСТУ працює. Хоча у 2013 році УТ-1 був серед лідерів замовних матеріалів", - сказала DW виконавча директорка Інституту масової інформації (IМІ) Оксана Романюк.

Схема контролю та управління, про яку згадує Романюк, детально прописана в законі "Про суспільне телебачення та радіомовлення України": усі кадрові призначення в компанії проходять на відкритих конкурсах. До реформи місцеві політки, зокрема голови облрад та облдержадміністрацій обирали голів ОДТРК, тому в подальшому місцеве телебачення та радіо обслуговувало інтереси депутатів облрад або ставлеників Адміністрації президента в регіоні, але тепер керівництво регіональних філій обирає правління суспільного мовника, яке, в свою чергу, на відкритому конкурсі обирається наглядовою радою ПАТ НСТУ. "Правління НСТУ ні уряду, ні президенту, ні парламенту нічого не зобов'язане. Воно відділене від політиків багатьма рівнями , тому вплив політиків неможливий через колегіальність прийняття рішення. Політик не може тепер прийти до менеджера в регіоні, дати хабаря, щоб його показали в телевізорі, бо про це відразу буде відомо в Києві правлінню і всім відповідним органам", - зауважує секретар Наглядової ради НСТУ, програмний директор громадської організації "Детектор медіа" Вадим Міський.

Влада перед виборами 2019 року хоче повернути собі частину контролю над суспільним мовленням

Влада перед виборами 2019 року хоче повернути собі частину контролю над суспільним мовленням

Тримати на гачку

Разом з тим він відзначає, що депутати Верховної Ради таки намагаються отримати вплив над суспільним мовником, регулюючи редакційну політику законами. "Раніше депутати мали можливість прийти на будь-який державний канал і 20 хвилин розказувати про себе, як вони дбають про людей. Кілька разів уже депутати намагалися повернути ці квоти на висвітлення їхньої діяльності", - наголошує Міський. Поки ці спроби блокував профільний комітет, однак він не виключає, що ближче до виборів депутати робитимуть це наполегливіше. Відповідний законопроект, поданий низкою народних депутатів "Народного фронту", вже зареєстрований у парламенті.

Окрім цього, суспільний мовник потерпає в цьому році від недофінансування. З передбачених законом 0,2 відсотка видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, а це 1,54 мільярдів гривень, які мав уряд виділити у 2018 році на фінансування НСТУ, компанія отримала лише 776 мільйонів.

Через це подальша робота суспільного мовника під великим запитанням. Правління НСТУ та незалежні медіаексперти вважають це надзвичайно серйозним ризиком втрати незалежності, особливо перед президентськими та парламентськими виборами у 2019 році. "Це своєрідний гібрид  помсти суспільному через резонансні розслідування і елемент тиску. Він вже використовується, але поки не на повну. Якщо гроші не будуть виділятися, то НСТУ просто припинить мовлення", - констатує медіаюрист Реанімаційного пакету реформ Ігор Розкладай. Експерти припускають, що, ймовірно, влада цього і домагається.

За словами Оксани Романюк, досвід Польщі показує, що у передвиборчій період глядацькі рейтинги польського суспільного мовника значно збільшуються через більшу до нього довіру глядачів та потребу у незаангажованих новинах. "Це фінансовий гачок, на який підвісили НСТУ. Аудиторія UA:Суспільне  росте. Однак цю реформу недофінансуванням можуть вбити задля своїх політичних цілей", - упевнена виконавча директорка ІМІ. Експерти наполягають на зміні моделі фінансування суспільного мовника в Україні.

 

Реклама