1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Патент на життя

20 квітня 2009 р.

Німецькі об’єднання фермерів, екологи і церква протестують проти практики патентування міжнародними концернами штучно виведених тварин. Чи має право хтось патентувати життя і які наслідки це може мати для економіки?

https://p.dw.com/p/HahM
Міжнародні концерни патентують вже навіть живі істоти. Одними з перших стали корови.Фото: AP

Взагалі-то, патенти свого часу були запроваджені для того, аби дати можливість винахідникам заробити на своїх технічних новаціях. Отже, рослини і тварини в принципі не можуть бути запатентовані. Бо хто ж може винайти життя?

Однак міжнародні концерни етичними міркуваннями не переймаються. Зокрема, американська компанія Monsanto вже успішно запатентувала низку штучно виведених гібридів рослин, особливо стійких до хвороб. Але американці йдуть далі – тепер вони хочуть запатентувати в Європі новий метод виведення свиней, який за допомогою генних маніпуляцій дозволяє пришвидшити ріст тварин. Низка громадських організацій у Німеччині об’єдналася, аби разом протистояти видачі «патентів на життя».


«Це нормальна селекція. Береш один вид рослини, схрещуєш з іншим і отримуєш новий – сильніший. У цьому немає нічого нового. Що тут патентувати? Тим не менше, всупереч правовим приписам ЄС, Європейське патентне відомство видає такі патенти», - обурюється агроном Муте Шімпф з церковної організації «Мізереор», яка з етичних міркувань бореться із патентуванням живих істот.

Монополізувати ринок

В Європі випадки патентування рослинних новацій поки є лише поодинокими. Натомість у Сполучених Штатах це вже стало повсякденною практикою. Часто великі концерни використовують патенти, аби монополізувати ринок, каже Анне Швайґлер із громадського об’єднання «Глобальне сільське господарство».

«Вони патентують не один якийсь ген або певну комбінацію генів. Ні, їм йдеться про те, аби попросту «підім’яти» під себе цілі сфери економічних інтересів. Вони хочуть контролювати, приміром, не лише вирощування певного виду пшениці, але й виробництво борошна, випікання і продаж булочок із цієї пшениці. Це стає можливим, бо вони патентують не лише зерно, але й ті особливі властивості, які має борошно з цього зерна при випіканні. Вони хочуть контролювати все й заробляти великі гроші», - критикує Швайґлер.

Проводячи демонстрації протесту і подаючи судові позови, німецькі громадські організації хочуть, аби Європейський союз подав світові сигнал проти патентування всіх і вся. Це, на думку активістів, закріпило би імідж ЄС як «форпосту прав людини в світі».

Ярмо для фермерів

Правозахисники побоюються, що особливо від патентної монополізації в сільському господарстві постраждають фермери в країнах третього світу та країнах із перехідною економікою, де американські концерни успішно розповсюджують свою ген-модифіковану продукцію. Часто необізнані фермери навіть не усвідомлюють, в яку залежність вони потрапляють, купуючи американське насіння або тварин.


Приміром, в Індії американці через патентні права вже контролюють значну частину ринку бавовни. Тема патентної монополізації у цій країні довший час широко не дискутувалася. Аж поки американці не примудрилися запатентувати в Індії певний вид корів. Патентування священної для індусів тварини – це вже було занадто. Обурення людей, нарешті, спровокувало широку дискусію на цю тему.


Юта Швенґсбір/Євген Тейзе

Редактор: Володимир Медяний