Ощадлива оборона: країни НАТО змушені звикати до безгрошів′я | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Ощадлива оборона: країни НАТО змушені звикати до безгрошів'я

В економічну кризу мусять затягувати паски й військові. У Бундесвері передбачають скоротити 8 мільярдів євро до 2015-го. Але це лише один з прикладів. Тому важливішими стають військові альянси та співпраця.

Спалах економічної та фінансової кризи п'ять років тому змусив країни заощаджувати де тільки можливо. Військові бюджети теж від цього не застраховані. Наприклад, Німеччина планує заощадити на бундесвері до 2015-го року понад вісім мільярдів євро. Відчутні урізання військових бюджетів збираються здійснити і в інших країнах-учасницях Євросоюзу та Північно-атлантичного альянсу.

Експерти та політики дуже сподіваються, що це не ослабить оборону, а лише змуситься підвищити ефективність використання грошей, військових частин та інфраструктури. Завдання, котрі раніше кожна країна виконувала самотужки, тепер дедалі більше будуть розв'язувати спільними зусиллями. Такі задуми вже кілька років втілюються у життя. У 2012 році НАТО започаткував проект "Розумна оборона" (Smart Defence). Ще один поширений вираз у цьому контексті - "pooling and sharing" ("об'єднуватися та ділитися").

Німеччина - один з небагатьох членів НАТО, які мають у своєму розпорядженні оборонні комплекси Patriot

Німеччина - один з небагатьох членів НАТО, які мають у своєму розпорядженні оборонні комплекси Patriot

Розумна оборона замість 28 повноцінних армій

"Ми перебуваємо ще на початку розвитку",- пояснює підполковник Міхаель Анґерер з управління політики в міністерстві оборони ФРН, який відповідає за контакти з іноземними партнерами у Брюсселі. "Раніше кожен у альянсі привносив у спільну справу те, що міг, а в усьому іншому планування було доволі самостійним",- розповідає офіцер. Тепер партнери повинні вирішити, яку спеціалізацію їм обрати, а від чого відмовитися.

"Ми вже, напевно, не зможемо дозволити собі мати 28 повноцінних армій, які можуть усе",- вважає Анґерер. Посилюється тиск на Євросоюз, оскільки європейці муситимуть виділяти на власну безпеку ще більше коштів, ніж це було раніше. Адже США концентруватимуться в більшій мірі на Тихоокеанському регіоні.

Тиск на Європу зростає

Країни-члени НАТО ініціювали 25 проектів "Розумної оборони". Подекуди їм давалося це важко. "Не всім легко дається ідея відмови від певних власних потенціалів",- каже Анґерер. Однак вже є, за його словами, успішні приклади "розумної" співпраці. Нідерландці, наприклад, демобілізували свої бойові танки, а натомість відпрацьовують відповідні наступальні операції у Німеччині. Балканські країни віддали охорону свого повітряного простору міжнародним структурам.

Під час операції у Малі Бундесвер взяв на себе транспортування

Під час операції у Малі Бундесвер взяв на себе транспортування

Під німецьким керівництвом здійснюється спільне управління літаками на службі військово-морських сил (це так званий Maritim Patrol Aircraft Pool, MPA). Стратегічні повітряні перевезення відбуваються через командний центр EATC (European Air Transport Command). Через цей центр здійснювалась заправка французької авіації під час операції у Малі.

Більш ефективними мають стати й управлінські структури. Так, будуть розбудовані національні командні центри для спільного користування. "Німеччина робить важливий внесок і тут, завдяки об'єднаній штаб-квартирі в Ульмі, яка у разі необхідності може надаватися у розпорядження ЄС або НАТО",- підкреслив Анґерер.

Нова фаза інтеграції НАТО

"Альянси, з німецького погляду, потрібні для легітимності та ефективності",- вважає Кристіан Мьоллінґ з Фонду науки та політики. Сьогодні це як ніколи важливо, тому що політика безпеки диктується не стільки стратегічними міркуваннями, скільки фінансово-політичними, упевнений фахівець. Щоправда, Мьоллінґ ставиться до цьому із великим скепсисом.

Колись автономні військові штаби нині тісно пов'язані між собою. Сьогодні жодна країна НАТО не може проводити військових операцій без своїх партнерів. "Часи одинаків минули",- констатує Мьоллінґ. Альянс переживає нову стадію інтеграції.

Нещодавні операції у Лівії та Малі показали, наскільки навіть Франція та Великобританія залежні від своїх партнерів по альянсу. Але якщо одна країна проводить військову операцію, усі інші члени альянсу автоматично до неї долучені. Це ситуація, яка викликає дедалі більше суперечок у Німеччині, вважає Мьоллінґ: Такий альянс є також системою інтервенції, зауважив він. А до цього, наголосив експерт, проблематично ставиться більшість населення.

DW.COM