Оцінки в школах: як краще оцінювати успішність учнів? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.02.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Оцінки в школах: як краще оцінювати успішність учнів?

У німецькій землі Гессен 150 шкіл матимуть вибір, як оцінювати успішність учнів: за допомогою цифрових оцінок або письмових відгуків. DW зважує переваги та вади цих систем оцінювання.

Учителі в 150 школах федеральної землі Гессен невдовзі матимуть вибір, яку оцінку ставити учням - класичну цифрову або письмовий відгук. У багатьох німецьких початкових школах текстова оцінка вже давно замінила класичну шкалу оцінювання від одиниці ("дуже добре") до шістки ("незадовільно"). Класичні цифрові оцінки мають на меті чітко задокументувати рівень успішності кожного окремого учня, проте письмовий відгук дає можливість диференційовано описати досягнення школяра.

Про переваги та вади цих систем оцінювання DW розповіли представниця виконавчого комітету німецької профспілки працівників освіти та науки GEW Ілка Гоффманн (Ilka Hoffmann) та президент Німецької асоціації вчителів Deutscher Lehrerverband Гайнц-Петер Майдінґер (Heinz-Peter Meidinger).

Deutsche Welle: Пані Гоффманн, чи можна назвати рішення щодо вибору систем оцінювання, яке прийняли в Гессені, прогресивним для освітньої політики?

Ілка Гоффманн: Так, нам вже багато років відомо, що цифрові оцінки нічого не кажуть про компетентність школярів. Вони лише вказують на місце дитини у певній навчальній групі, а ці групи є відмінними. Цифрові оцінки не кажуть нічого про те, що дитина знає чи не знає, і як далі має тривати навчання.

Пане Майдінґер, Ви до цього ставитеся скептично. Чому?

Гайнц-Петер Майдінґер: Класична цифрова оцінка має перевагу, а саме - однозначність. Вона вказує на посередню, вищу за середню або ж недостатню успішність. З письмовими відгуками все інакше - вони не забезпечують стандартної шкали. Як наслідок, учні та їхні батьки мають значні проблеми з отриманням порівняльної інформації про становище своїх дітей.

"Оцінки допомагають визначити позицію в групі"

Здавалося би, ця однозначність має величезні переваги, пані Гоффманн. Кожен знає свою позицію. 

Гоффманн: Але це не так. Цифрові оцінки дозволяють порівняти учнів у певній навчальній групі, а це потенційно може завдати шкоди. Дітей, які трохи відстають у розвитку або бояться іспитів, оцінками регулярно соромлять. Вони вже не є мотивованими продовжувати навчання та відмовляються від нього ще в початковій школі. Тож з погляду педагогіки ці оцінки не мають сенсу.

Майдінґер: Однак таке оцінювання без оцінок несе ризик того, що діти не навчаться цінувати своє місце в групі. Школа не лише дає знання та навчає цінностям. Це також інститут соціалізації, вона готує дітей та підлітків до життя в суспільстві. Ми живемо в умовах жорсткої меритократії - наша успішність постійно оцінюється. У школі не може бути якихось зовсім інших критеріїв. Якщо дітей не підготувати до життя в суспільстві, їм буде важко. Це було би несправедливо до них.

Урок математики в німецькій школі

Урок математики в німецькій школі

Пані Гоффманн, як треба з погляду педагогіки адекватно оцінювати успішність учнів?

Гоффманн: Якісний відгук містить оцінку за ступенем компетентності. У ньому вказується, наприклад, чи може дитина додавати числа - і які саме числа, до 10 чи більші. І тоді ви знаєте, що далі має вчити дитина. Схожим чином можна описати здатність дитини читати та писати. Так зрозуміло, що дитина вміє, а над чим ще треба попрацювати, і це не ранить учня. Для дитини важливо це, а не те, якою є успішність інших.

Майдінґер: Мені здається, що в школі не обійтися без іспитів, без досвіду успіхів і невдач. Йдеться також про здатність впоратися з негативними відгуками або провалами. Це важливий досвід, і якнайкраще його передають цифрові оцінки. Важливо, щоб учень знав, як на них реагувати. Діти з поганими оцінками потребують, звісно, педагогічної підтримки. Проблема виникає тоді, коли дитина не знає, що робити далі. Але це пов’язано не з самими цифровими оцінками, а з поводженням з ними.

"Школа не повинна вчити конкурентній боротьбі"

Гоффманн: Але до завдань школи не належить навчання дітей розчаруванню або соціальній конкурентній боротьбі. Вона має заохочувати їх до впевненості в своїх здібностях, розвивати бажання вчитися та докладати зусиль. Тоді діти усвідомлюють, що їхні зусилля виправдані та їх сприймають, навіть якщо вони ще не просунулися далеко. Так вони набувають важливих професійних навичок.

Майдінґер: Стрес, звичайно, може бути негативним. Але він може бути й позитивним. Урешті-решт він приносить почуття задоволення від того, чого вдалося досягти, від виклику, який було подолано. Це формотворчий досвід.

Гоффманн: Діти, які не отримують цифрові оцінки, теж мають це відчуття задоволення. Важливо відзначити, однак, що стрес завжди відчувають ті самі діти - діти із соціально неблагополучних сімей, які часто переживають важкі часи у своїх родинах. І їм ще доводиться справлятися з розчаруванням. Це вже занадто.

Майдінґер: Але цифрові оцінки захищають дітей з неблагополучних родин саме завдяки чіткій інформації, яку вони передають. Текстові відгуки залишають більший простір для інтерпретацій. Ось чому багато залежить від того, як "продати" ці оцінки. Діти з родин середнього класу та учні, чиї батьки працюють в освітній сфері, мають чітку перевагу. Вони використовують свій стартовий капітал, який є дуже важливим для подальшого професійного життя. Текстові відгуки посилюють цю нерівність шансів, яка не приведе ані до гуманнішого, ані до більш справедливого суспільства.

Гоффманн: Немає жодного наукового доказу на користь цифрових оцінок для дітей із соціально неблагополучних родин. Навпаки. До речі, усні відгуки теж можна чітко висловити. Мені не зрозуміло, чому погані цифрові оцінки, які часто отримують саме соціально неблагополучні діти, повинні їх захищати. Цифрові оцінки також не інформують про те, що дитина вже вміє і де їй ще треба докласти зусиль. А от з письмового відгуку можна отримати цю інформацію, яка дозволяє пояснити дитині, яких знань їй бракує та над чим вона мусить ще попрацювати.

Дивитись відео 02:08

Як у Німеччині карають за булінг (20.12.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама