Організатор української дискотеки в Берліні: Хочу познайомити німців з нашою музикою | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 22.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Організатор української дискотеки в Берліні: Хочу познайомити німців з нашою музикою

Виходець із України Юрій Гуржи більше 16 років був співорганізатором Russendisko в Берліні. Нині ж музикант проводить у столиці Німеччини українські дискотеки, а в березні планує випустити компакт-диск "Borsh Division".

Юрій Гуржи (ліворуч) з українським митцем Кирилом Проценком під час дискотеки

Юрій Гуржи (ліворуч) з українським митцем Кирилом Проценком під час дискотеки

Музикант і ді-джей з України Юрій Гуржи вже 20 років живе в Німеччині і понад 16 із них організовує культову в Берліні дискотеку Russendisko. Нещодавно він уперше провів у німецькій столиці українську дискотеку, а в березні планує випустити збірку української музики. За словами митця, цей диск має познайомити німецьких слухачів із сучасною українською культурою. У розмові з DW Гуржи розповів, як народилася ідея української вечірки та якими є його подальші плани.

DW: Багато років Ви були співорганізатором дискотеки Russendisko, а нещодавно провели в Берліні першу українську дискотеку. Що привело Вас до цього?

Юрій Гуржи: Спочатку було Russendisko. Разом зі своєю сім'єю я приїхав до Німеччини з Харкова у 1995 році за програмою єврейської імміграції, тоді мені було 20 років. У Харкові я трохи займався радіо і власне музикою, став ді-джеєм у Німеччині за випадковим збігом. Тоді я подружився з театральним режисером і актором (а також німецьким письменником російського походження. - Ред.) Володимиром Камінером, ми обоє були меломанами. У 1999 році нас запросили організувати вечірку. Як саме вона мала виглядати, було незрозуміло. Ми спонтанно придумали, що будемо просто ставити музику, яка нам подобається, і побачимо, можливо, хтось буде танцювати.

Так народився в подальшому культовий захід Russendisko. Це не російська дискотека, як багато хто думає. За часів НДР (Німецької демократичної республіки. - Ред.) так між собою німці називали дискотеки, які, згідно з приписами міністерства культури, програвали 70 відсотків музики із країн східного блоку, це було негативне слово. І ми вирішили "погратися" з ним.

DW.COM

Від самого початку ми ставили просто музику зі Східної Європи, з пострадянських республік, яка подобається нам - там були і "Воплі Відоплясова" (ВВ), і "Брати Гадюкіни". Я завжди крутив багато української, білоруської, єврейської музики.

Хто приходив на ці дискотеки?

На 70 відсотків це була німецька публіка, а решта - переважно представники пострадянської діаспори. Завжди було й українців багато.

Чи змінилося щось у проведенні Russendisko після початку українсько-російського конфлікту?

В останні два роки стало важко фізично і психологічно виступати під назвою Russendisko, хоча від початку подій у Києві дворічної давності я для себе вирішив категорично виключити взагалі всю російську музику із власної програми - це такий політичний ді-джей-хід. До того ж я вiдчуваю себе дуже органiчно, коли кручу українську музику.

Як же прийшла ідея організувати саме українську дискотеку?

Робити новий захід - це був наступний логічний для мене крок. Вечірка Russendisko зараз перестала відбуватися регулярно і практично зійшла нанівець. А оскільки я дуже люблю музику і збираю її, то відчув, що в Берліні бракує такої події, і вирішив спробувати заповнити цю прогалину.

Як і де пройшла перша вечірка?

Дискотека відбувалася в новому берлінському клубі Musik & Frieden, зібралося близько двох сотень відвідувачів. Зал міг би вмістити ще сотню, але критична маса зібралася, було дуже комфортно, вдалося створити дуже хороший настрій. І мої знайомі, і люди, які підходили, дякувати, казали, що лишилися задоволеними - і кількістю музики, і її якістю. Я вважаю це однозначним успіхом.

Порівняно з вечірками Russendisko, мені здалося, що тут було більшість українців чи людей, з Україною пов'язаних. Це частково відбулося тому, що було багато реклами, спрямованої на українців. До наступного заходу з'явиться більше промоції і для німецької публіки. Ми поки говорили з представниками клубу про організацію трьох вечірок, а тоді подивитися на результат. Але в мене запал не пропав, я сподіваюсь на подальшу співпрацю.

На першу українську дискотеку в Берліні зібралось близько 200 відвідувачів

На першу українську дискотеку в Берліні зібралось близько 200 відвідувачів

Українська дискотека замінить Russendisko?

Ні, я б так не сказав, заміни подібних заходів взагалі бути не може. Russendisko - це бренд, жодним чином уже не пов'язаний з музикою, для мене це наша співпраця з Володимиром Камінером, який є одним із моїх найближчих друзів. Під цими рамками можуть проходити і виставки сучасного мистецтва, і щось інше.

Українська дискотека - це не заміна, це мій новий проект. Я дуже хочу, щоб там була аудиторія як українська, так і німецька, бо мені дуже важливо познайомити німецьку публіку з цією музикою. Для мене це зараз один із головних пріоритетів, я дуже серйозно ставлюся до цього завдання. Мені б дуже хотілося, щоб це була не просто музика і дискотека, можливо, ще якісь заходи, які знайомлять місцеву публіку з різними сторонами української культури.

Яка саме музика грала на дискотеці?

Багато було сучасної музики кількох останніх років, а також композицій з моєї колекції - української музики 1970-тих років, записаної як в Україні, так і в США та Канаді.

У березні має вийти Ваша диск-збірка української музики. Розкажіть про неї.

Збірка матиме назву "Borsh Division - The Future Sound Of Ukraine". Це музика, яка вийшла в Україні за останні два роки - до неї увійде 15-17 композицій. Ця платівка зроблена для німецького і західноєвропейського слухача, які з цією темою не знайомі. Її мета - познайомити. Я постарався уникнути відомих імен, зокрема й тому, що їх можна побачити, наприклад, і на телемайданчику. Найбільші зірки цього диску - це "ДахаБраха", мій близький друг і земляк Сергій Жадан зі своєю групою "Собаки в космосі", Мар'яна Садовська із Кельна, "Гич-оркестр" зі Львова, "Перкалаба" з Івано-Франківська, Vivienne Mort із Києва.

Юрій Гуржи: Українська дискотека - це мій новий проект

Юрій Гуржи: Українська дискотека - це мій новий проект

Це перша Ваша спроба записати диск української музики?

Це вже друга платівка. Перша вийшла у 2008 році, вона називалася "Ukraine Do America". Ця збірка тоді дуже добре розійшлася, я вважаю її досить вдалою в музичному плані. Нинішня збірка - своєрідне її продовження, хоча музично вона набагато більш еклектична. Загалом же у мене на рахунку близько восьми дисків-збірок, першу з яких ми випустили ще в 2003 році. У ній були і ВВ, і "Ляпис Трубецкой", і Amsterdam Klezmer Band.

У Вас досить тісний зв'язок з українською музикою. Ніколи не було бажання повернутися і творити в Україні?

Останнім часом все відбувається доволі органічно. Я підтримує досить активний зв'язок: у лютому я їду до Харкова та Києва записувати альбом з Жаданом та "Собаками в космосі", потім планую повернутися і записати власний альбом з українськими музикантами. Я доволі часто буваю в Україні. Зв'язок з нею з роками стає дедалі інтенсивнішим.

Дивитись відео 02:49

Як українці та росіяни в Німеччині сприймають кризу в Криму

Аудіо й відео до теми

Реклама