Опозиція скасувала радикальний сценарій | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.11.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Опозиція скасувала радикальний сценарій

Лідери трьох опозиційних сил вимагають визнання опозиційних кандидатів переможцями без перевиборів і погрожують достроково припинити повноваження парламенту. Політологи вважають ці погрози „ритуальними“.

Три опозиційні партії, які перемогли на парламентських виборах ухвалили заяву про спільні дії опозиційних сил. Лідери Об'єднаної опозиції "Батьківщина", партії Віталія Кличка УДАР та  Всеукраїнського об’єднання "Свобода" домовилися не визнавати офіційні результати виборів, не погоджуватись на перевибори на кількох мажоритарних округах, а вимагати від ЦВК  визнати їхніх кандидатів переможцями. В разі відмови від цього, опозиція має намір звернутися до Європейського суду з прав людини та ініціювати позачергові парламентські та президентські вибори.

Парламентська робота замість протестів

Віталій Кличко розповів у Німеччині про те, що в Україні відбувалось після виборів

Віталій Кличко розповів у Німеччині про те, що в Україні відбувалось після виборів

Голова ради Об'єднаної опозиції Арсеній Яценюк закликав до люстрації суддів та "тих зухвалих членів виборчих комісій, які вважають, що ваш голос нічого не вартує у порівнянні з їхніми доларовими купюрами". Один з лідерів партії УДАР Валентин Наливайченко назвав завданням в новому складі парламенту домогтися запровадження санкцій до одіозних політиків від Партії регіонів з боку ЄС, США та Канади. Він нагадав, що Віталій Кличко зустрічався з міністром закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє і піднімав у розмові з німецьким міністром це питання.

Серед своїх головних завдань в новому складі парламенту трійка опозиційних партій назвала забезпечення ухвалення закону про імпічмент президента, законодавства про вибори за пропорційною виборчою системою з відкритими списками, відставки міністра внутрішніх справ і генпрокурора, а також звільнення Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших політичних в’язнів. Після цього лідери опозиції оголосили про завершення акції протесту біля ЦВК, яка була розпочата 5 листопада з протестом проти фальшування виборів.

Радикальні заходи скасовані

"Сенсацій не сталося", – так оцінив заяву опозиції політолог Володимир Фесенко. Він вважає, що опозиція слушно відмовилася від ідей з "обнулення виборчих списків", відмови скласти депутатську присягу чи блокування роботи новообраного парламенту, щоби спровокувати негайні перевибори. "Це мало би сенс, якби на вуличних протестах стояли не сотні, а десятки тисяч людей. А так, в опозиції просто немає ресурсів, щоби і далі тиснути на владу", – сказав DW експерт.

Всі гучні заяви та вимоги опозиції з покарання фальсифікаторів виборів Фесенко вважає словами, які хотіли почути виборці. "Реалізувати на практиці більшість цих ідей буде важко", – сказав політолог. Зокрема, домогтися відставки уряду можна буде тільки "за підтримки опозиційних фракцій фракцією комуністів, що виглядає маловірогідним".

Тиск на владу має тривати

Лідер радикальної Свободи теж не став відмовлятися від мандата

Лідер радикальної "Свободи" теж не став відмовлятися від мандата

Натомість політолог Віктор Небоженко сказав DW, що в опозиції є всі можливості та необхідність тиснути на владу в парламенті. На думку експерта, мільйони виборців "голосували за партійні програми опозиції та їхнє втілення через законотворчість, а не за те, аби опозиція торгувалася з владою". Він не вважає чисельну перевагу регіоналів та комуністів перешкодою для такого тиску. "Є історичний прецедент: на початку дев'яностих Народна рада мала всього 120 депутатів, але спромоглася примусити  компартійну більшість проголосувати за незалежність України", – нагадав експерт.

Він переконаний, що політична боротьба має поєднуватись із парламентським контролем, який має забезпечити опозиція у Верховній Раді. "Крім боротьби з владою, опозиції слід негайно домагатися змін до закону про мови, вивчати наміри влади приватизувати газотранспортну систему та приєднання України до якогось спотвореного варіанту Митного союзу в межах СНД, а також зробити ще багато чого іншого", – наголосив Небоженко.