Олена Зеркаль про свою відставку: ″Мене ніхто не примушував″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.11.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Олена Зеркаль про свою відставку: "Мене ніхто не примушував"

Чому заступниця міністра закордонних справ Україна Олена Зеркаль йде у відставку? Чи можна досягнути миру з Росією та чого очікувати від зустрічі "нормандської четвірки"? Про це вона розповіла в інтерв'ю DW.

Олена Зеркаль

Олена Зеркаль виступає під час слухань у Постійній палаті третейського суду в Гаазі (червень 2019 року)

Deutsche Welle: Ви вже написали заяву про відставку. Чи підписали Вашу заяву?

Олена Зеркаль: Зараз заява знаходиться вже у держсекретаря.

У таких випадках зазвичай питають: Вас примусили?

Ні. Мене ніхто не примушував. Я прийняла самостійне рішення.

Вам якось натякнули, що не слід працювати далі?

Знаєте, дуже часто не треба натякати. Коли ти довго працюєш, ти розумієш, що або ти робиш щось, що приносить задоволення, де ти бачиш, що ти можеш досягти результатів. Або ти просто працюєш над папірцями. Не в моєму випадку працювати над папірцями. Мені здається, що ми всі дуже змінили свій образ роботи. Тому в нових умовах мають працювати, мабуть, інші.

Росія, можливо, аплодує через Вашу відставку?

Вони не розраховують на те, що їм буде краще. Ми намагаємося притягнути Росію до відповідальності за невиконання конвенції про заборону фінансування тероризму і конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Друга справа стосується України, як прибережної держави. І в цій справі мова йде про всі права України в Чорному, Азовському морі і в Керченській протоці.

Це дуже важливо для нас, оскільки ми доводимо, що Росія фактично експропріювала наші права. Це стосується  і свободи навігації, і рибальства, і охорони культурної спадщини. Це дуже велика справа. Ну, і третя справа, яку ми почали в цьому році, це справа про порушення імунітету військових кораблів і членів екіпажу.

Ви можете сказати, в чому сенс зовнішньої політики президента України Володимира Зеленського?

Президент Зеленський хоче миру з Росією. Він неодноразово про це заявляв. І він це якраз і буде демонструвати під час "нормандської зустрічі". Я думаю, всі вже побачили, що в його розумінні мир. Це припинення вогню. Це те, щоб повернулися всі наші українці, які зараз незаконно перебувають і в РФ, і в Криму. Це налагодження відносин з РФ. Це укладання нових договорів. Це все, про що він говорить.

Чому Ви не вважаєте, що це доцільно?

Ні, я вважаю, що це доцільно. Я просто не вірю в справжність намірів президента РФ.

Можливо, президент Зеленський хоче миру з РФ, оскільки він розуміє, що не всі в Європі мають одностайну позицію стосовно Росії? І не всі хочуть з нею сваритися.

Абсолютно можливо. Особливо, зважаючи на позицію президента Еммануеля Макрона, який прямо заявляє, що дружба з РФ в інтересах Франції. Справа в тому, як ми будемо досягати цієї дружби, на яких умовах. Якщо він говорить про те, що ми забезпечимо територіальну цілісність і суверенітет, і що буде відновлено наш територіальний суверенітет над Кримом і над Донбасом, то це одне. Але в мене виникають великі сумніви щодо того, що президент РФ погодиться на те, що Крим - не їхній.

DW.COM

На 9 грудня заплановано саміт у "нормандському форматі". Яке має бути прийнято рішення, на Ваш погляд?

У всіх сторін власні інтереси. Я сподіваюся, що рішення буде збалансованим - на користь України. Принаймні, буде чітко окреслено, як Росія буде виводити війська, важке озброєння, як будуть відбуватися всі безпекові заходи на цій території, як буде гарантуватися те, що там можуть бути проведені вибори відповідно до українського законодавства і відповідно до стандартів ОБСЄ.

Чи вірите Ви в те, що "нормандська четвірка" це може зробити?

Особисто я не вірю в благі наміри президента РФ. Відносини між Францією та ФРН не в найкращому стані, це правда. Останні заяви президента Еммануеля Макрона викликали дуже негативну реакцію в ФРН. І взагалі Макрон дуже зосереджений зараз на внутрішніх проблемах, а не на зовнішніх. Що ж стосується США, то США споглядають. Я скептично налаштована. Саме тому, зважаючи на мій скептицизм, час іти.

Які відносини в України наразі зі Сполученими Штатами Америки?

Зараз фактично це певний вакуум. У нас був інтенсивний діалог в минулі роки, але зараз всі, хто займався українським питанням, зайняті імпічментом (президента США Дональда Трампа. - Ред.), тож інтенсивність діалогу значно зменшилася. Питання, які ми обговорюємо, і візити,  які відбуваються, не можна порівняти з тим, як було раніше.

Чи змінилося ставлення до України на міжнародній арені з приходом до влади команди Зеленського?

Думаю, що це комплексне  питання. Воно не зовсім пов’язано з приходом до влади команди Зеленського. Дуже багато відбувається процесів всередині ЄС, дуже багато Росія працює в ЄС. І ставлення до України, як такої, зараз дуже напружене. Це також зараз з імпічментом пов'язано. Але в мене немає відчуття, що до нас стали якось по-іншому ставитися.

Чи слід було Києву віддавати Росії свідка у справі про катастрофу рейсу MH17 Володимира Цемаха?

Для мене кожний свідок в цій справі є важливим. Так само, як і для голландців.

Які наслідки цієї передачі Ви вже побачили?

Парламент Нідерландів замовив незалежне дослідження того, як відбувалося взагалі закриття неба в Росії і в Україні під час того, коли літак перебував у повітрі, і до того, як він був в повітрі. Для них важливо мати всю інформацію. До цього вони просто вірили в те, що все відбувалося, як написано. Зараз їм хочеться мати більш широку картину, як Росія закривала свій простір  і як  реагували ми. І чи знали ми взагалі про те, що Росія постачала "Бук" на територію України. Але я знаю, що в нас не було жодної установки "Бук". У нас не було підстав вважати тоді, що там є такі установки, які можуть загрожувати цивільній авіації. А росіяни, постаючи туди "Буки", вже розуміли це і закрили свій повітряний простір.

Які перспективи визнання Росії винної в цій катастрофі?

Шанс притягнути всіх винних в катастрофі до відповідальності є і дуже високий. У нас дуже ґрунтовна позиція в Міжнародному суді ООН, де ми доводимо, що російські посадові особи свідомо постачали систему "Бук" в Україну, розуміючи, що вони не будуть здатні відрізнити в повітрі різні цілі. Тому, коли лунають гучні заяви про те, що вони не стріляли по цивільному літаку, вони справді могли не стріляти по цивільному літаку, просто система була неповна і тому не могла відрізнити, цивільний літак чи військовий. І ті, хто постачали це, не могли цього не знати.

Чим це загрожує Росії?

Росії це загрожує тим, що вона буде визнана країною, яка не забезпечує боротьбу з фінансуванням тероризму. І російські посадові особи будуть визнані винними в фінансуванні тероризму. Що буде відбуватися з РФ в 2022-2023 роках, я не знаю. Але я вірю в те, що неможливо уникнути відповідальності.

"Північний потік-2" можуть зупинити санкції проти Росії з боку Америки. Наскільки це реалістично?

Зараз наші американські друзі в Палаті представників Конгресу США і в Сенаті дають 75 відсотків імовірності, що відповідні положення будуть прийняті до кінця цього року. Щодо того, наскільки це реалістично, подивимося. Залишилося не так багато часу.

Які санкції можуть подіяти на Росію?

Санкції проти компаній, які забезпечують прокладання труб. Їх дуже мало, і вони всі відомі. І вони всі в цьому переліку, який додається до цього проекту.

Позиція Європи щодо "Північного потоку-2" неодностайна. В чому Україна може програти?

"Північний потік-2" не може бути просто російським газогоном, який не підпадає під дію європейського законодавства. Зараз відбулися зміни до законодавства в Німеччині, які дають німецькому  регулятору широке поле для застосування норм. Звичайно, ми дуже уважно слідкуємо за тим, як само німецький регулятор застосує ці норми.

Ви казали, що виконали усі завдання на своєї посаді. Ваша головна перемога?

О, в мене декілька перемог. Я не можу сказати, яка з них головна. Те, що, незважаючи на війну на нашій території, ми змогли отримати безвізовий режим з ЄС - це була велика перемога для нас. І міжнародні суди. Бути представником держави і отримати перемогу там - це найбільша перемога в моєму житті. 

 

Аудіо й відео до теми

Реклама