„Обережно, фіміам!” або побічні дії „божественних” ароматів | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 06.01.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

„Обережно, фіміам!” або побічні дії „божественних” ароматів

„На Різдвяні свята ми встановили в одній із церков прилади для вимірювання концентрації сажового пилу.”

default

„Нас зацікавило питання, скільки мікроскопічних твердих частинок, що утворюються через горіння свічок, лампад та кадіння ладану, міститься в повітрі, яким дихають люди,” –

розповідає кліматолог Штефан Вебер. Припущення науковців Богумського університету підтвердилися. Зокрема, що стосується великих свят, коли храми переповнені, й коли богослужіння правлять особливо пишно:

„Під час Різдвяної меси, наприклад, яка триває годину-півтори, за традицією, часто кадять. Куріння духмяної смоли сприяє піднесеному, урочистому настроєві, але для здоров’я цей ритуал навряд чи корисний: концентрація сажового пилу всередині церкви була у вісім разів більша, ніж ззовні, на вулиці.”

А розташований кафедральний собор на одному з центральних майданів Мюльгайма, де зазвичай панує жвавий дорожній рух...

Постійна небезпека для містян

У міське повітря дрібнодисперсна сажа потрапляє з димарів промислових підприємств та пічного опалення, з випускних труб дизельного автотранспорту, через тертя шин об дорогу. За даними Європейської комісії, хмари невидимого пилу стають причиною того, що 310 тисяч мешканців ЄС вмирають щороку передчасно від легеневих, серцево-судинних, ракових захворювань. Токсичні частинки сажі небезпечні передусім своєю мікроскопічністю. Вони в десять разів менші в діаметрі за людський волос і тому з легенів можуть потрапляти в кров і накопичуватися в різних органах.

Від 2005-го в Євросоюзі запроваджено контроль за вмістом канцерогенного твердого пилу в атмосфері. Сьогодні в центри багатьох німецьких міст заборонено в’їжджати старим „брудним” дизелям. Згодом це правило поширюватиметься на всі авта, що не матимуть спеціального сажового фільтру.

Містянам доводиться дихати шкідливими продуктами згоряння постійно, щодня. Чого ніяк не можна сказати про відвідувачів церкви. Це на свята в соборах не проштовхнутися, а решту часу священики навпаки скаржаться, що в храмах Божих надто тихо та порожньо... „І все ж таки, - веде далі Штефан Вебер, - на Різдвяному богослужінні в кубометрі повітря містилося цілих 200 мікрограмів сажі. Американські науковці стверджують, що за таких високих доз, на певний ризик наражаються люди похилого віку, діти, ті, хто потерпає від хронічних хвороб”:

„Захворювання дихальних шляхів відіграють суттєву роль, алергічні реакції. Відразу після кадіння прилади реєструють найбільше токсичного пилу. Щоправда, концентрація його стрімко зменшується, як тільки куріння припиняють. Але скільки шкоди організмові встигає завдати ароматний дим навіть упродовж години, поки що невідомо...”

А чим церкви ліпші?..

„У церквах повітря подекуди так само насичене шкідливими викидами, як і на вулиці, якою щоденно мчать 45 тисяч автомобілів”, - шокував своїми заявами громадськість 2004-го року нідерландський професор Тео де Кок, але він теж спирався винятково на дані власних вимірювань. Понад два десятиліття тому фахівці університету в Ерланґені встановили, що існує безпосередня залежність між курінням ладану та утворенням карцином, тобто злоякісних пухлин голосових зв’язок у католицьких священиків. Ці чинники не вважаються науково доведеними, бо не були проведені подальші масштабні дослідження. „Утім, немає й офіційних спростувань, - каже Франк Тепер, пастир церковної громади Святий Хрест. – І це нас непокоїть”:

„Не знаю, я особисто ніколи не чув, щоб хтось скаржився на негативні наслідки від ладанового диму. Інша річ - пасивне паління. Це дуже добре, що в німецьких ресторанах тепер стало легше дихати, бо всіх із цигарками відправляють на вулицю. Але окрилені успіхом надто старанні борці за чистоту повітря одного дня можуть сказати: „У соборах теж щось забагато диму. Треба на вході принаймні табличку повісити - „Обережно! У цьому храмі курять фіміам!..”

Магічний справжній ладан

„Боги вдихали запах, Боги вдихали приємний запах і зібралися, наче мухи, над тим, хто приніс їм благоуханну пожертву”, - розповідають глиняні сторінки шумерського Епосу про Гільгамеша, третє тисячоліття до Різдва Христового. У давньоєгипетському місті Геліополісі жерці храму Бога Ра зустрічали кожен схід сонця курінням ладану. Шматочки його було знайдено в гробниці Тутанхамона. У священній книзі юдеїв Бог навчає Мойсея, як правильно робити курильну суміш. До її чотирьох складників обов’язково мав належати „чистий ливан” - смола дуже рідкісного виду дерев, що ростуть в Аравії: Boswellia sacra – босвелія священна.

Відомі різні церковні ладани - „індійський”, „африканськиий”, „абісинський”, „сомалійський” тощо. Але, переконують знавці, за ароматом та магічною силою вони значно поступаються „аравійському”. Добрим уважався той пастир, у якого на Різдво та на Великдень була прибережена бляшана коробочка з чистим ладаном від „божественних смоляних дерев”. „Покадиш ним – і в парафіян створюється особливий настрій, - кажуть священики. - З клубами запашного диму церква сповнюється праведністю та любов’ю...”

„Ми використовуємо в нашому православному храмі ладани з ароматом квітів. Цей, наприклад, пахне трояндами. Його привезли з Греції, з Афонського монастиря,” –

розповідає настоятель сербської церкви в Дортмунді, отець Джордже Дрякович. Більшості з нас запах чистого, справжнього ладану, на жаль, невідомий. Ще за часів фараонів робилося чимало спроб насадити дорогоцінні плантації в інших районах пустелі, за межами так званого „ладанового поясу”. Однак примхлива Boswellia sacra й донині росте тільки на схилах окремих гір Південної Аравії. Відбірної смоли, що потім при курінні дає той запах, за який босвелію назвали „священна”, збирають дуже мало й для торгівлі така смирна зазвичай не призначена...

Знати, що купуєш

„Я так люблю ладан! У мене навіть удома є ладанові курильні палички, лампи з різними ароматичними оліями, ароматизовані свічки. Особливо взимку, коли на вулиці темно й холодно, я запалюю в кожній кімнаті невеличку кадильницю, й на душі стає так добре, що словами не передати”, -

ділиться досвідом одна літня німкеня. Ароматерапія – стародавня наука. Цілюща сила приємних запахів допомагає відновити душевну рівновагу, позбавитися негативних емоцій. Та ліків без побічних дій на світі, певне, не існує.

Експерти кельнського Інституту контролю якості та ефективності охорони здоров’я застерігають: часте спалювання курильних паличок може спричинити карциному епітелію ротової порожнини чи бронхів - вид раку, який загалом спостерігається дуже рідко. Жодна з інстанцій не контролює, які шкідливі речовини потрапляють у дихальні шляхи при спалюванні ароматичних олій, що їх сьогодні широко пропонують до продажу. А Спілка німецьких терапевтів вимагає, щоб не лише на тютюнових, а й на виробах для так званого ритуального куріння обов’язково містився напис про підвищену загрозу ракових захворювань.

За матеріалами кореспондентів