Німеччиною - нарешті і рейсовим автобусом | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 01.03.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Німеччиною - нарешті і рейсовим автобусом

Міжміські автобуси нарешті зрушили! Приблизно так можна описати довгоочікувані законодавчі зміни, які набрали чинності у ФРН на початку 2013 року. З 1 березня монополія залізниці добігла кінця.

Автовокзал у Берліні

Автовокзал у Берліні

У це досі важко повірити, але це факт. Ще до січня 2013-го року в Німеччині практично не діяли міжміські рейсові автобусні лінії. Наприклад, можна було вирушити автобусом з Берліна до Праги, але не до Дрездена. Винятки можна було перерахувати по пальцях. Головний з них був офіційно зробленим ще за часів "залізної завіси" для поїздок між ФРН і Західним Берліном і продовжив діяти після возз'єднання країни. Більшість таких маршрутів вирушали з Гамбурга.

Обхідний шлях для прямих маршрутів

Причиною відсутності регулярного автобусного сполучення між німецькими містами був протекціоністський закон, ухвалений ще до Другої світової війни з метою захисту інтересів тоді ще імперської залізниці. Інвестиції в створення інфраструктури треба було якось окупати. Винятки були можливі лише на маршрутах, які залізниця не обслуговувала. Кажучи іншими словами, які й без того не були для неї вигідними. Зрозуміло, що для приватних автобусних компаній вони, як правило, особливого інтересу також не становили. Про необхідність скасувати ці обмеження особливо активно заговорили близько п'яти років тому. Тоді ж деякі невеликі фірми почали шукати лазівки у законодавстві.

Потяг ICE

Потяг ICE

У цьому зв'язку особливої ​​згадки заслуговує студентська фірма "Твій автобус", яка 2009 року обійшла заборони, декларуючи свої поїздки як сервіс для пошуку попутників - за принципом добре відомих посередницьких сайтів для приватних осіб і водіїв як-то Mitfahrzentrale.de. Ця бізнес-концепція вимагала від пасажирів певної гнучкості, оскільки рейси здійснювалися лише у разі достатньої кількості заздалегідь зарезервованих місць, однак дефіциту бажаючих перевізник не відчував. Свій посильний внесок у це добровільно внесли німецькі ЗМІ, які гідно оцінили хід конем, зроблений молодими підприємцями в боротьбі з фактичним монополізмом залізничного транспорту на дальніх наземних маршрутах всередині Німеччини.

Залізниця 1994 року з державного відомства перетворилася у державний концерн. Хоча власником всіх акцій поки залишається федеральний уряд, компанія є комерційною і рано чи пізно вона мала розлучитися зі своїми привілеями, котрі захищали її від конкуренції. Тим не менш, дискусії про лібералізацію ринку тривали довгі роки.

Німецька залізниця і її конкуренти

За цей час частину клієнтів Німецької залізниці вже переманили бюджетні та інші авіакомпанії, чия частка на ринку перевезень всередині Німеччини становить близько 11 відсотків. З'явилися також перші альтернативні залізничні перевізники - не тільки на регіональні, але й на далекі відстані. Тепер кількість конкурентів активно поповнюється автобусними фірмами, на які поки припадало трохи більше двох відсотків перевезень.

Літак авіакомпанії Germanwings

Літак авіакомпанії Germanwings

При всьому багатстві вибору у кожного варіанту є свої плюси і мінуси. Німецьку залізницю критикують за високі ціни, непрохідні тарифні джунглі, "ненав'язливий" сервіс, постійні запізнення, а також технічні проблеми, що стали вже майже традицією: взимку - через снігопади, влітку - через поламку кондиціонерів. Літати на літаках зручно, але діставатися в аеропорт, проходити контроль і чекати вильоту – теж не дуже приємна процедура, не кажучи вже про можливі затримки через страйки, погодні умови тощо. У свою чергу, автобуси теж можуть запізнюватися, потрапляючи в затори, але для основних цільових груп, тобто молоді та пенсіонерів, час у дорозі відіграє другорядну роль, а головним аргументом на користь цього транспортного засобу є низькі ціни.

Нові умови

Єдине обмеження в новому законі стосується мінімальної відстані рейсових автобусних маршрутів. Вона має перевищувати 50 кілометрів. На коротші дистанції перевезення, як правило, здійснюють міські або регіональні місцеві транспортні підприємства.

Деякі автобусні компанії взялися за перевезення між населеними пунктами всередині Німеччини вже першого січня. Їх кількість зростатиме. Ситуація на ринку змінюється майже щотижня. З'являються як нові фірми, так і нові маршрути. Експерти очікують, що зрештою на німецькому ринку буде до 30 міжміських автобусних перевізників. Перший час вони пропонуватимуть особливо вигідні тарифи, як це було колись з новими бюджетними авіакомпаніями, але згодом ціни стабілізуються. Згідно з підрахунками фахівців, для виправдання економічних моделей ціни на автобусні квитки повинні становити в середньому близько 60-70 відсотків від тарифів на поїзди.

Крім невеликих приватних фірм на ринку вже працює одна велика компанія - BLB, співвласником якої є залізничний концерн Deutsche Bahn. Вже в кінці минулого року на 30 німецьких маршрутах вона експлуатувала 60 автобусів. Саме ця компанія, заснована 1947 року, обслуговувала рейси між містами ФРН і Західним Берліном. Після запровадження нових ліберальних умов вона виявилася на вигідній стартовій позиції, але сильні суперники вже готуються скласти їй конкуренцію.

Над створенням нової спільної транспортної компанії інтенсивно працюють поштовий концерн Deutsche Post та Загальнонімецький автомобільний клуб (ADAC). Перший має не тільки фінансові ресурси, але і досвід у сфері транспорту і логістики. Друга організація давно зарекомендувала себе в Німеччині як авторитетний лобіст споживчих інтересів в галузі транспорту і мобільності, а також володіє величезними можливостями для маркетингу. У цьому клубі членство має понад 18 мільйонів жителів Німеччини.

Автобуси перед вокзалом Дрездена, 1930-і роки

Автобуси перед вокзалом Дрездена, 1930-і роки

Розвиток міжміських автобусних перевезень по Німеччині з початку року перебуває в полі зору німецьких ЗМІ, багато з яких, зокрема, наводять порівняльні таблиці, аналізуючи актуальний стан ринку. В цілому слід зазначити, що чим раніше бронювати, тим вигідніше вийде. Квитки можна придбати як в касах транспортних компаній або офіційних агентствах, так і через інтернет.

Наприклад, при резервуванні місця приблизно за місяць поїздка на автобусі з Мюнхена до Берліна (в залежності від перевізника, в один бік) обійдеться у суму від 39 до 48 євро, а приблизний час в дорозі - близько 8 годин. На поїзді Deutsche Bahn -139 євро або 89 євро, якщо вдасться купити квиток за економ-тарифом. Час в дорозі - 6 годин. Квиток на літак цього ж дня можна було придбати за 84 євро. Тривалість польоту - 1 година 15 хвилин.
Для порівняння ще три приклади. Квиток на автобус з Мюнхена до Франкфурта-на-Майні за місяць до поїздки можна зарезервувати за 9 євро, на поїзді - за 29 євро, на літаку - за 150. Вартість бензину для легкової машини - близько 80 євро. З Франкфурта-на-Майні до Лейпцига: автобус - 15-26 євро, залізницею - 45-77 євро, літак - 97 євро. З Гамбурга до Берліна: автобус - 27 євро, залізниця 49-76 євро.

Посилання в інтернеті