Німеччина переживає ″інфляцію гарних оцінок″ | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 23.11.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Німеччина переживає "інфляцію гарних оцінок"

Працедавці в Німеччині хапаються за голову: зробити правильний вибір серед кандидатів на вільну посаду стає дедалі важче. Відмінників значно більше, але хороші оцінки - це зовсім не запорука глибоких знань.

Працівники відділів кадрів німецьких компаній розгублені. Їм доводиться заново продумувати стратегію відбору молодих фахівців. "Нам треба обирати, враховуючи потенціал і талант претендентів. І це означає, що на оцінки ми зважаємо менше", - передає слова Маркуса Райфа, який працює у відділі кадрів аудиторської компанії Ernst & Young, інтернет-видання dradio.de. Він уточнює, що в компанії очікують, щоб випускник приходив з хорошим рівнем фахових знань і мав різного роду соціальні компетенції.

Працедавці в Німеччині вже давно помітили зростання кількості відмінників серед випускників німецьких вишів. Але наскільки високі оцінки відповідають реальній підготовці? Проблемою зацікавилась і Наукова рада Німеччини, дорадчий орган, який консультує федеральний і земельний уряди в свері вищої освіти.

Причини "інфляції"

У своєму дослідженні, опубліковуваному в середині листопада, науковці підтвердили "інфляцію хороших оцінок" у німецьких вищих навчальних закладах. Так, впродовж останніх 12 років, кількість студентів, що закінчила навчання на "добре" чи "відмінно" зросла на 10%. Водночас науковці встановили, що й рівень знань у відмінників різний. Така ситуація, зрозуміло, ні в кого не викликає особливого захвату.

Ставити хороші оцінки викладачів мотивують різні фактори, пояснив голова Наукової ради Вольфґанґ Маркарт. Почасти, наприклад, «відмінно» отримує той студент, який продемонстрував найкращий результат, у порівнянні з однокурсниками. Логічно, що той, хто став відмінником на тлі слабких, і той, хто ним став на тлі сильних, відрізнятиметься за своїми реальними здібностями. Крім того, різні університети висувають перед студентами різні вимоги при оцінюванні їхніх знань: одні виші оцінюють більш ліберально, інші - значно жорсткіше.

Якщо не вжити необхідних заходів, така ситуація може стати не на жарт загрозливою, заявляють у Спілці філологів Німеччини. На думку керівника організації Гайнца-Петера Майдінґера, від «інфляції хороших оцінок» страждають у першу чергу компетентні студенти. Він зауважив, що, за таких умов стає дедалі складніше розгледіти «сильних» серед «слабких» випускників. Аби виправити ситуацію, в Науковій раді пропонують запровадити для оцінювання студентів єдині критерії.

"Діагностика" кандидатів

Поки точиться дискусія, працедавці намагаються самотужки знайти вихід із ситуації. В Ernst & Young, наприклад, уже говорять про так звану «діагностику» претендентів. Що це означає? В компанії пояснюють так: «Ми дедалі більше зважаємо на прагнення й натхнення окремої особи. З упевненими в собі людьми з чіткими планами щодо майбутньої кар’єри цікавіше працювати». Але на натхнення й вміння представити себе в Ernst & Young звертають увагу лише тоді, коли кандидат може похвалитися середнім балом щонайменше 2,5. Отже, без хороших оцінок теж не обійтися.