Німецькі сліди в історії Київського університету | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 04.11.2009

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Німецькі сліди в історії Київського університету

У Києві цими днями відзначають 175-ліття Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В історію розвитку цього провідного вищого навчального закладу України зробили значний внесок і німці.

default

Ігор та Родіон Винниченки до ювілею своєї alma mater видали книгу “Німці в історії Київського університету (ХІХ - половина ХХ століття)».

Спочатку були німці

Київський університет, у якому нині навчається близько 20 тисяч студентів на 13 факультетах та у 6 інститутах, розпочинав з одного філософського факультету, на якому навчалися 62 студенти. У 1834 році Ґеорґ фон Брадке, німець за походженням, домігся відкриття нового учбового закладу саме у Києві. Розповідає Ігор Винниченко, викладач університету, співавтор дослідження «Німці в історії Київського університету»: «1834 рік…Новий навчальний заклад у Києві було закладено завдяки Ґеорґу фон Брадке, який був на той час попечителем Київської учбової округи і поїхав до Петербурга, наполягаючи на тому, що відкривати потрібно саме університет, а не ліцей чи юридичний інститут. І відразу у ньому працював дуже великий відсоток німців».

Від ректора до Голови Кабміну Російської імперії

Ґеорг фон Брадке запросив на роботу до університету одразу четверо викладачів-німців. З часом збільшилася їхня кількість та змінився статус. Серед ректорів університету п’ятеро були німцями. Йоганн Нейкірх, який спочатку був деканом історико-філологічного відділення, став ректором Університету уже в 1843 році. І обирався на цю посаду сім разів! А відомий економіст Микола Бунґе очолював навчальний заклад тричі. Він, до речі, брав активну участь у розробці статутів університету Св. Володимира, який на той час уже мав три факультети – до філософського додалися ще юридичний і медичний. А у другій половині ХІХ століття Бунґе був навіть міністром фінансів, а також Головою Кабінету міністрів Російської імперії...

У Київському університеті викладали німецькою і латиною

Але цікаво, чи обґрунтовувала наявність німців-викладачів і викладання німецькою мовою? Ігор Винниченко: «Так, таке викладання було. Дехто, - наприклад, Мерц, читав тільки німецькою мовою. Лекції викладали і латиною. Той же Нейкірх читав дуже популярно і фахово, вимагав того ж і від інших. Власне, було так: хто добре говорив німецькою і для кого була важкою російська мова, викладали німецькою”, - сказав автор книги.

Власне, у Київському університеті працювали викладачі з різних країн і різного походження. Але простежити саме німецький слід в історії цього вищого навчального закладу авторів книги спонукав той факт, що німців було найбільше.

Унікальне видання

Ігор Винниченко розповідає також, що в роботі над книгою, зокрема в пошуку коштів для її видання допомагала керівник Центру німецької культури «Wiederstrahl» Людмила Коваленко-Шнайдер. За її словами, книга вийшла унікальна: «Така робота, як її здійснює Ігор Винниченко, є єдиною з відродження німецької культури та відродження німецької спадщини. Я до цього не байдужа. У кінці книги зібрані фото найбільш відомих німців, які працювали в університеті, пам’яток архітектури, збудованих німцями у Києві. У нашому Центрі працює багато аспірантів і людей, які цікавляться німецькою діаспорою, тому ми намагаємось усіляко підтримувати такого роду видання», - сказала Коваленко-Шнайдер.

Зараз університетська громада шукає можливість для встановлення меморіальних дощок німцям, які зробили значний внесок для розвитку Київського університету. До речі, у своїй книзі Ігор Винниченко взяв до уваги й дані архівів щодо студентів-німців, які навчались в Київському університеті.

Автор: Олена Грищук

Редактор: Леся Юрченко