Німецькі портрети: Роберт Кох | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 20.02.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Німецькі портрети: Роберт Кох

Учений, завдяки якому людство здолало дві смертельні хвороби – туберкульоз і холеру.

Роберт Кох у своїй лабораторії.

Роберт Кох у своїй лабораторії.

Щороку 24 березня світ відзначає Міжнародний день боротьби з туберкульозом. В цей день понад 100 років тому німецький лікар Роберт Кох встановив бактерію-збудника хвороби. Розповідь про нього завершує цикл передач «Німецькі портрети», підготовлений за листами слухачів.

Від сільського лікаря…

Майбутній батько сучасної бактеріології народився 11 грудня 1843 року у містечку Клаусталь у Гарці. Роберт Кох був із незаможної шахтарської сім’ї, але завдяки своєму таланту зміг отримати хорошу освіту. Вивчав спочатку математику, потім медицину. Перш ніж заснувати власну практику, працював у провінційних лікарнях, у тому числі акушером.

Утім найбільше Коха цікавила наука. В середині 70-х років ХІХ століття він облаштував собі просту лабораторію і почав проводити експерименти. Так сталося, що першим об’єктом дослідження стала сибірська виразка. Ще до нього в крові хворих корів знайшли схожі на палички субстанції, але їх не сприймали як збудника хвороби. Коху вдалося відтворити ці палички в лабораторії. Через кілька років він зміг довести, що саме ці палички є збудником сибірської виразки.

…до Нобелівського лауреата

Так маловідомому сільському лікареві Коху відкрився шлях «нагору». Його запросили до Берліна – столиці тоді щойно заснованої Німецької імперії. 24 березня 1882 Кох зробив головне відкриття в своєму житті, яке прославило його на весь світ. Він встановив бацилу, що є збудником туберкульозу. Сьогодні її досі називають «паличкою Коха».

Коли через кілька років вчений представив першу вакцину проти сухот – туберкулін – до Берліна зібралися тисячі хворих. В Німеччині тоді від туберкульозу щороку помирали 80 тисяч людей. Петер Шнек з Інституту історії медицини берлінської клініки «Шаріте» про відкриття Коха:

«Наприкінці ХІХ століття туберкульозу боялися як сьогодні раку та серцевих захворювань разом. Це була «народна хвороба», що напевне, також була результатом тодішнього соціального становища: утворення великих міст із робітничими кварталами, де бракувало житла і гігієни».

Поразка і подорожі

Утім туберкулін не виправдав очікувань. Ліки проти туберкульозу не дали довгострокового ефекту. Тріумф над смертельною хворобою перетворився на найбільше розчарування в житті вченого. Успішну вакцину проти туберкульозу винайшли аж на початку 20-х років французькі медики.

Починаючи від 1896 року, Роберт Кох по кілька місяців був за кордоном, переважно в Африці та Індії. Новина про присудження йому 1905 року Нобелівської премії за дослідження туберкульозу застигла Коха в серці Африки неподалік озера Вікторія. Він саме шукав мух «цеце» – переносників небезпечної тропічної сонної хвороби.

Школа Коха

Сьогодні Кох вважається батьком бактеріології. Окрім туберкульозу він встановив збудника холери (1883), досліджував чуму й малярію. У Берліні вчений очолив Інститут гігієни, який прозвали «школою Коха» та новостворений Інститут інфекційних хвороб. Сьогодні цей інститут носить ім’я засновника і вважається одним із провідних центрів у світі. Роберт Кох помер у Баден-Бадені 27 травня 1910 року.

Роман Гончаренко

DW.COM