Німецькі портрети: Конрад Аденауер | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 21.11.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Німецькі портрети: Конрад Аденауер

Українська редакція DW починає цикл «Німецькі портрети» - розповіді про видатних політиків, композиторів, письменників. Список складено за листами слухачів. Перша передача – про Конрада Аденауера.

default

23 травня 1949 року було проголошено Основний закон – конституцію Федеративної Республіки Німеччина. Цей день увійшов в історію як день заснування ФРН. На перших виборах до бундестагу влітку 1949 партія Християнсько-демократичний союз здобула більшість, у вересні першим канцлером став Конрад Аденауер. Йому було 73 роки.

Конрад Аденауер народився 5 січня 1876 року в Кельні в родині міського чиновника. Вчився на юриста і економіста у Фрайбурзі, Мюнхені та Бонні. Блискучим учнем не був, екзамен на асесора здав на «задовільно».

У першому шлюбі Аденауеру пощастило: дружина, що походила з заможної кельнської родини, відкрила для нього двері в політику. Він приєднався до католицької партії «Центр», а 1917 року став обербургомістром Кельна – наймолодшим у Пруссії. На цій посаді він пробув до 1933 року, поки його не усунули нацисти. В роки «третього рейху» Аденауер жив з родиною в селищі Рьондорф неподалік Бонна.

Перший повоєнний

Після війни американці запропонували 69-річному Аденауеру повернутися на посаду бургомістра Кельна. Він мав репутацію людини, що не заплямувала себе співпрацею з нацистами. Але вже незабаром британські окупаційні власті звільнили його за критику нового режиму.

У перші повоєнні роки Аденауер проявив себе як політик. Він приєднався до новоствореної консервативної партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) і швидко став її лідером.

Вирішальним кроком у подальшій долі Аденауера вважається його обрання президентом Конституційної ради – органу, який США, Великобританія і Франція скликали для розробки конституції. 15 вересня 1949 він сів у крісло канцлера і залишався на посаді 14 років.

Західна інтеграція

Кажуть, що саме Аденауер зіграв вирішальну роль при обранні Бонна столицею ФРН. Кандидатів було кілька, але переміг Бонн – провінційне місто на березі Рейну в 30 кілометрах від Кельна. Аденауер:

«Було подано 63 бюлетеня. Один був незаповнений, отже недійсний. Бонн – 33, Франкфурт – 29 голосів».

Правління першого канцлера називають «ерою Аденауера». У першу чергу – це так зване «німецьке економічне диво». За лічені роки країна піднялася з руїн і стала заможною. Не менш успішною була зовнішня політика: Аденауер сприяв замиренню ФРН із Францією, встановив контакти з Ізраїлем, повернув німецьких військовополонених з СРСР і заснував Європейську економічну спільноту, що тепер називається ЄС.

«Європейська спільнота переслідує лише мирні цілі й ні проти кого не спрямована. Вона готова співпрацювати з усіма. Кожна європейська держава може стати членом спільноти».

Аденауер проголосив курс на західну інтеграцію ФРН, в тому числі у військові структури. Не всі поділяли його погляди. Створення армії та вступ Німеччини до НАТО викликали бурхливі протести. Канцлер навіть хотів отримати атомну бомбу, щоб захиститися на випадок війни з СРСР.

Аденауер був палким антикомуністом. Соціал-демократи для нього теж були певною мірою комуністи, відносини з ними були напруженими. Не в останню чергу конфлікти виникали тому, що Аденауер не хотів переслідувати колишніх нацистів. Вчорашні прихильники Гітлера в часи Аденауера частково повернулися на владні посади. За це його досі критикують. Критикують першого канцлера також за суспільні погляди. Ера Аденауера була часом консервативних цінностей. Доля німкень визначалася трьома К – Kinder, Küche, Kirche, тобто – діти, кухня і церква.

Троянди в садочку

Коли говорять про Аденауера як людину, то часто згадують його любов до квітів. Після добровільної відставки 1963 року старенький політик (йому було вже далеко за 80) оселився в своєму будинку в Рьондорфі, де доглядав за садком із трояндами. Ходили чутки, що він навіть займався селекцією, але екс-канцлер це заперечував. Відома його цитата: «Троянди – це так прекрасно, що найбожевільніший садівник не може їх зіпсувати». Конрад Аденауер помер 19 квітня 1967 року. (рг)