Німецькі експерти: «Помаранчева революція не вмерла» | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.02.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Німецькі експерти: «Помаранчева революція не вмерла»

Підсумки другого туру президентських виборів в Україні обговорили в Німецькому товаристві зовнішньої політики в Берліні. Німецькі експерти запропонували публіці свої оцінки розвитку подій.

default

На Майдані (Київ, 27 грудня 2004-го року)

На запрошення обговорити підсумки президентських виборів в Україні у Німецькому товаристві зовнішньої політики відреагувала несподівано досить велика кількість зацікавлених слухачів. Зазвичай на подібні заходи приходять 10-15 осіб. А тут зібралося близько півсотні - депутати німецького парламенту, посли деяких країн, дипломати, журналісти, науковці дослідницьких інститутів і фондів.

Досягнення Майдану

Виконавчий директор Східного комітету німецької економіки, професор Райнер Лінднер не розділяє точки зору низки німецьких засобів масової інформації, які вже встигли «поховати» помаранчеву революцію. «Помаранчева революція не померла, - заявив він. - Самі вибори, їхня процедура й проведення - кращий результат помаранчевої революції. Без подій п'ятирічної давнини не було б такої «нормальності» виборів, яку ми могли побачити в ці дні в Києві, в інших містах і областях України».

Professor Rainer Lindner

Райнер Лінднер

На думку Лінднера, це свідчить про демократичну зрілість українського суспільства. Водночас, продовжив він, мінімальний розрив між кандидатами в президенти України швидше за все спричинить гостре політичне протистояння, ніж допоможе його подолати. Не буде ані стабільності, ані внутрішнього спокою, прогнозує експерт.

Стабільності не буде

«Той, хто знає Юлію Тимошенко, - заявив Лінднер, - та інших політиків у Києві, наприклад, амбітного спікера парламенту Литвина, швидше, покараного, ніж підтвердженого двома відсотками голосів на виборах, хто стежить за внутрішніми суперечками в самій Партії регіонів, той може собі уявити масштаби майбутніх конфліктів».

За оцінкою Лінднера, Янукович не є центральною фігурою Партії регіонів та «ідеальним» її представником. Багато що, за його словами, залежатиме від того, як вирішить Рінат Ахметов й інші олігархи, від того, кого вони захочуть відрядити до президентської команди.

Не варто також списувати з рахунку й Тимошенко, яка не відмовиться від своїх політичних амбіцій. Їй 49, через п'ять років, підрахував професор, вона буде все ще на п'ять років молодшою за Януковича зараз. Отже, її кар'єра ще не завершена.

Список завдань

Але найголовнішою проблемою України Лінднер назвав завдання, що стоять перед новим президентом і новим урядом. За економічними показниками Україна опустилася на рівень 2005 року. Гостро постала проблема соціальної консолідації. «Українське суспільство настільки виснажене, - заявив Лінднер, - що виборчій активності, яка сягнула 70 відсотків, можна тільки дивуватися».

Перемога Януковича на виборах дорого коштуватиме українським олігархам, упевнений він. Оскільки на державний бюджет розраховувати не можна, тому проекти в соціальній сфері, у тому числі й у західних регіонах країни, тобто - виконання передвиборних обіцянок, доведеться значним чином фінансувати капітанам індустрії. Але чи будуть вони готові до такої філантропії, запитує Лінднер і не пропонує своєї відповіді.

Деескалація стосунків Москви й Києва

Менше проблем він вбачає в стосунках України з Росією. Експерт очікує їхньої деескалації та деполітизації. Певну інтригу, однак, Лінднер вбачає в питанні про ціну на газ. «Якщо знову виникне загроза загострення енергетичної кризи, якщо газ знову стане фінансовою або політичною темою, то це вже буде не конфліктом Москви з «помаранчевим» Києвом, а конфліктом Москви зі сходом України, що може підштовхнути до перегляду поглядів на українсько-російські відносини й на сході країни".

Alexander Rahr DGAP Berlin Politologe

Александер Рар

На поліпшення російсько-українських відносин сподівається й експерт Німецького товариства зовнішньої політики Александер Рар. Він очікує саме поліпшення, а не об'єднання з Росією в тій чи іншій формі. «І східноукраїнські еліти, східноукраїнські олігархи, - вважає він, - відчули смак власного суверенітету. Вони хочуть підтримувати з Росією хороші стосунки, домагатимуться виходу на російські ринки, але якогось політичного об'єднання з Росією не буде. Серйозно про це ніхто й не говорить».

Політика двох векторів

Не вважає Рар особливо проросійським й самого Віктора Януковича. Політолог прогнозує, що свій перший закордонний візит новий президент України здійснить не в Москву, а до Вашингтона, після чого відразу відвідає Брюссель і Берлін, а вже потім російську столицю. Україна, вважає політолог, проводитиме свою традиційну політику двох векторів - один вектор спрямовано в бік Євросоюзу й Заходу в цілому, другий - на Росію. При цьому не робитиметься радикальних кроків ані в одному, ані в іншому напрямку.

Випробовуванням стане питання визнання Абхазії й Південної Осетії. Рар вважає, що Віктор Янукович не прийматиме однозначно російську позицію, оскільки це помітно ускладнило б його стосунки із Заходом.

Що стосується внутрішньої політики нового президента, то, на думку Рара, вирішальне значення може мати те, хто стане прем'єр-міністром. «Янукович - людина сходу України. На заході він не користується підтримкою. Він не повинен опинитися у тій самій - тільки дзеркальній - ситуації що і його попередник Віктор Ющенко, який був улюбленцем західної України, але якого не сприймали на сході країни. За таких обставин президент не зможе стати батьком нації. Було б розумним з боку Януковича, якби на посаду прем'єр-міністра він висунув людину - чоловіка або жінку, яка б забезпечила йому підтримку в західних регіонах. Такою особою міг би стати, наприклад, Сергій Тигипко, який отримав цілком гідний результат під час першого туру президентських виборів», - вважає Александер Рар, експерт Німецького товариства зовнішньої політики.

Автор: Микита Жолквер
Редактор: Володимир Медяний

Реклама