Німецький рецепт проти молодіжного безробіття | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 01.05.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Німецький рецепт проти молодіжного безробіття

Гарна підготовка - запорука успішного старту кар'єри. Чому ж тоді в багатьох країнах Європи рівень молодіжного безробіття є таким високим? І чому в Німеччині все інакше? Відповідає Гілмар Шнайдер.

Hilmar Schneider, Direktor Arbeitsmarktpolitik, Institut zur Zukunft der Arbeit (IZA), am Mittwoch (10.03.2010) in Berlin auf dem Symposium Aufstiegschancen schaffen - soziale Effizienz steigern: Deutschland vor der Neuausrichtung der Sozialpolitik. Foto: Jens Kalaene dpa/lbn

Hilmar Schneider Institut zur Zukunft der Arbeit

Не так вже й дивно, що рівень безробіття серед молодих людей у більшості країн є вищим, ніж загальний рівень безробіття. Але впадає в око те, як ці показники співвідносяться між собою у різних європейських країнах. Приміром, в Іспанії, де безробіття серед молоді традиційно було дуже високим, його рівень злетів вище 40 відсотків у зв'язку з фінансовою кризою.

У Німеччині при використанні такого ж методу розрахунку цей показник становить близько 10 відсотків. І, схоже, він має мало спільного з економічною кризою.

Регулювання створює перешкоди для молоді

Помітно, що безробіття серед молоді є особливо високим в країнах з найбільшими обмеженнями на ринку праці. У місцях, де працівникам пропонується надійний захист від звільнення, молодим людям особливо складно закріпитися в трудовому колективі. До тих пір, поки вони залишаються «чистим аркушем» з точки зору досвіду роботи, лише досить обмежена кількість роботодавців готова ризикнути та впустити до своєї компанії поганого співробітника, якого буде важко звільнити.

Проаналізувавши ці факти, виникає запитання. Німецький ринок праці теж є сильно врегульованим, так чому ж безробіття серед молоді в цій країні є значно нижчим, ніж в інших?

У чому секрет успіху?

Відповідь полягає в системі подвійної освіти в Німеччині, яка існує в тому ж вигляді ще в кількох інших країнах – наприклад, Австрії і Швейцарії. У Німеччині більше половини людей з кожної вікової групи закінчують подвійні програми підготовки кадрів, в яких вони одночасно отримують дипломи про освіту, а також здобувають досвід роботи, а не лише відвідують лекції, як це відбувається в багатьох інших країнах.

Цей стиль навчання тримає майбутніх шукачів роботи в тіснішому контакті з ринком праці та створює більшу надійність, коли йдеться про кваліфікаційні стандарти. Він також передбачає тривалий період, упродовж якого роботодавці можуть познайомитися з молодими співробітниками, що надає можливість керівникам отримати об’єктивне уявлення про навички стажерів та їхній потенціал для розвитку. Це обмежує ризики роботодавців при прийомі на роботу молодих працівників.

Система працює настільки ефективно, що рівень молодіжного безробіття в Німеччині є нижчим, ніж в країнах з більш вільним регулюванням ринку праці. У Великобританії, наприклад, молодіжне безробіття є вдвічі вищим, ніж у Німеччині, хоча й кількість випускників є майже вдвічі більшою, ніж у Німеччині.

Симбіоз

Без дуальної системи навчання, безробіття серед молоді в Німеччині могло б бути приблизно таким, як у Франції чи Італії. Така система є необхідною відповіддю на жорстко врегульований ринок праці. І без жорсткого контролю на звільнення працівників подвійна система навчання, ймовірно, не існувала б. Адже коли компанії мають можливість розлучитися зі співробітниками більшою чи меншою мірою за їхнім бажанням, ризик прийняття неправильних рішень стосовно персоналу стає менш вагомим. Необхідність фінансування дорогих корпоративних тренінгів стає дедалі менш актуальною. У Німеччині ринок праці й дуальна система освіти сформували плідні симбіотичні відносини.

Але цю модель успіху, імовірно, буде важко експортувати. Оскільки навчальні програми є дорогими для компаній, то підприємства з головним офісом в країнах зі слабким регулюванням ринку праці не матимуть жодних підстав для запровадження таких програм у ширшому масштабі. А в країнах, які мають жорсткі закони про працю, початкові витрати на створення такої системи виступають головною перешкодою на шляху створення мережі навчальних потужностей по всій країні.

Критика з боку ОЕСР

У будь-якому разі, Організація економічного співробітництва та розвитку, здається, ніколи не втомлюється критикувати Німеччину за її начебто незначне інвестування в освіту. За даними ОЕСР, німецькі виші начебто й надалі готують замало висококваліфікованих фахівців. Ці показники в основному залежать від кількості людей з вищою освітою, а також від частки державних витрат на освіту в порівнянні з рівнем ВВП.

ОЕСР, здається, недооцінює очевидну небезпеку в системах, які надають перевагу теоретичному або орієнтованому на університети навчанню. Вони можуть випускати велику кількість фахівців, незвертаючи уваги на реальні потреби ринку. Врахування лише державних витрат на освіту також спотворює картину. На відміну від багатьох інших країн освіта в Німеччині фінансується не лише з державного бюджету, але й за рахунок приватних компаній, які надають молодим людям професійну підготовку, а також беруть участь у дуальних освітніх програмах. Однак цей момент не враховується.


Цінність освітніх програм залежить не від ввідних даних, а від того, що отримується в підсумку. І тут Німеччині з її дуальною системою освіти нема чого соромитися.

Гілмар Шнайдер є директором відділу політики ринку праці в Інституті дослідження майбутнього праці. Серед його найважливіших публікацій - дослідження перспектив ринку праці східної Німеччини, ефективності активної політики щодо ринку праці під час трансформаційних процесів та перспектив держави загального добробуту в Європі.