Німецький експерт: Юнкер зарано пообіцяв Україні безвізовий режим | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.11.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Німецький експерт: Юнкер зарано пообіцяв Україні безвізовий режим

ЄС дав Україні позитивний сигнал щодо можливості запровадження безвізового режиму. Чи скористається ним Україна, залежить тільки від неї, пояснив DW Штефан Майстер.

Штефан Майстер

Штефан Майстер

Верховна Рада України провалила голосування законів, необхідних для виконання Києвом плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. Водночас не виключено, що парламент може зібратися на позачергову сесію для ухвалення цих законів найближчими вихідними, заявив у п'ятницю, 6 листопада, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Наскільки важливим є дане голосування для Брюсселя, DW з'ясовувала в аналітика Німецького товариства зовнішньої політики Штефана Майстера.

Deutsche Welle: Наскільки, на Ваш погляд, важливим є ухвалення цих законів для отримання Україною безвізового режиму з Євросоюзом? Якщо український парламент таки не ухвалить ці закони, чи існує загроза, що ЄС відмовиться від скасування віз для українців у 2016 році?

Штефан Майстер: На мою думку, це дуже важливі закони, оскільки вони, зрештою, надаватимуть переваги для самих громадян України. В угоді про асоціацію та, зокрема, в її економічній частині про зону вільної торгівлі передбачена низка нововведень та реформ, виконання яких коштуватиме українцям зусиль і не обов'язково викликатиме прихильність до ЄС. А лібералізація візового режиму, так би мовити, найлегше питання з порядку денного України, виконання якого принесе багато переваг для самих українських громадян.

Провал ухвалення згаданих законів буде дуже негативним. Це буде неправильним сигналом для самого населення України, а також для Європейського Союзу, свідчитиме про роз'єднання політичних інтересів в Україні. Кінець кінцем це негативно вплине на процес зближення України з ЄС та схвалення населенням цього зближення.

З іншого боку, чи виявиться ухвалення цих законів достатнім для того, щоб ЄС встановив безвізовий режим з Україною?

Звичайно, залишається проблема демаркації українсько-російського кордону та того, що відбувається зараз на Сході України. І хоча міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошував, що це питання не відіграватиме визначальної ролі, воно все одно є важливим. Також питання біометричних паспортів не знімається з порядку денного, тобто створення технічних умов для їх видачі в Україні.

З іншого боку, багато чого вже втілено. Ми маємо запевнення президента України Петра Порошенка у тому, що вирішення цих питань є пріоритетним. Тобто Україна вже дещо зробила на шляху до безвізового режиму з ЄС, але це ще не все. Залишаються певні питання, але їх можливо вирішити. Крім демаркації українсько-російського кордону, щодо якої, на мій погляд, навряд чи існує інтерес з боку Росії.

Чи піде ЄС на те, аби "не помічати" проблему українсько-російського кордону, як це сталось у випадку з Молдовою, де до цих пір існує проблема Придністров'я?

Якраз на прикладі Молдови ми бачимо, що вирішальною є політична воля. Тобто ключовими є воля країн-членів ЄС, воля Єврокомісії, їхній політичний інтерес у тому, чи отримає Україна безвізовий режим, який свого часу отримала Молдова. І тоді такі речі (втілення вимоги з демаркації кордону. - Ред.) можна перенести.

Утім, проблема українсько-російського кордону є набагато вагомішою, ніж це було у Молдові. Адже йдеться про окупацію прилеглих територій Донбасу та про фактичну втрату Україною контролю над певними ділянками кордону. У ході ратифікації угоди про асоціацію певні політичні сили в Європі можуть підняти ці питання як проблемні. Я не певен, що цей процес щодо України буде таким же безперешкодним, як це було у випадку з Молдовою.

Є й низка інших питань, від яких цей процес залежить. Чи існує в ЄС велика підтримка зближення Євросоюзу з Україною? Чи впевнені європейські партнери, що процес реформ в Україні належно просувається і в інших сферах? Чи справді можна надати Україні безвізовий режим, так би мовити, авансом, оскільки в усіх інших сферах відчувається поступ? Чи реформи в інших сферах гальмуються, а відтак і настрої в ЄС щодо України можуть змінитись?

На тлі цього, чи вважаєте Ви все ж таки за можливе, що 2016 рік стане для України роком запровадження безвізового режиму з ЄС?

Дивитись відео 01:59
Now live
01:59 хв

Чому безвізовий режим з ЄС знову під загрозою

На мій погляд, така можливість залишається. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявляв, що політична воля для цього у ЄС має місце. Тобто позитивний сигнал Україні уже надіслано. Це означає, що озвучена Вами можливість існує. Водночас є низка пунктів, які можуть завадити реалізації цих планів, причому сама Україна може встановити перешкоди на цьому шляху - не ухваливши певні закони або не здійснивши певні реформи. Але можливість запровадження безвізового режиму у 2016 році залишається. Якщо Україна реалізує все намічене, вона може досягти результату.

Чи відіграватиме питання подолання корупції в Україні роль для Брюсселя у контексті перспективи запровадження безвізового режиму?

Звичайно. Однак подолання корупції в Україні не є для Брюсселя ключовим для вирішення питання про безвізовий режим. Водночас подолання корупції є підґрунтям реалізації усіх реформ в Україні. І поки боротьба з корупцією в Україні не вийде на належний рівень - а цього поки не сталося - це стане ще однією перешкодою на шляху зближення України з ЄС.

З огляду на це, на моє переконання, Юнкер зробив помилку, тобто зарано пообіцяв Україні безвізовий режим уже 2016 року. За моїми спостереженнями, після цієї заяви в Україні воля до здійснення реформ почала спадати. А саме цей важіль тиску на Київ треба було б утримувати довше і таким чином вимагати від України більшого поступу, особливо у боротьбі з корупцією. До речі, такої самої помилки припустилися і з Молдовою.

Аудіо й відео до теми

Також за темою