Німецький експерт: Росія не має привабливої інтеграційної моделі для України | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.04.2011

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Німецький експерт: Росія не має привабливої інтеграційної моделі для України

Рік тому парламенти України і Росії ратифікували Харківські угоди, якими подовжено перебування російського флоту у Криму. Як після цього розвиваються відносини двох країн? Розмова з німецьким політологом Сузанне Шпан.

Віктор Янукович і Дмитро Медведєв після підписання угод

Віктор Янукович і Дмитро Медведєв після підписання угод

Deutsche Welle: Пані Шпан, після ратифікації Харківських угод здавалося, що рішуче зближення Москви і Києва матиме далекосяжні наслідки. Чи можна сьогодні говорити про нову епоху у відносинах двох країн?

Сузанне Шпан: Таким чином Росія сподівалася зміцнити свій вплив на Україну. Однак, на мою думку, їй це не вдалося. Геополітичні вигоди для Москви є дуже сумнівними. Яскравий приклад цього – відмова України вступати до Митного союзу. Тим більше, що перспективи цього об’єднання є незрозумілими. Ще 2003 року Україна відмовилася поступатися своїм суверенітетом на користь цього союзу. Тому мені видається, що сьогодні, як і тоді, це починання приречене.

DW: Чи є Харківські угоди, на Вашу думку, частиною стратегії Москви на пострадянському просторі, чи спонтанним кроком, який не матиме довгострокового впливу на двосторонні відносини з Києвом?

Susanne Spahn

Сузанне Шпан

Шпан: Я гадаю, що довгострокова стратегія за цими угодами не стоїть. Це була спонтанна реакція на зміну влади у Києві. Непослідовність Росії у політиці на пострадянському просторі проглядається хоча би навіть у поводженні з Білоруссю. Мінську, який вже ніби є членом Митного союзу, Москва послідовно піднімає ціни до ринкового рівня. Водночас, Києву зроблено поступки, як ніби Україна вже є членом цього об’єднання. Це не схоже на продуману стратегію. Російська політика на пострадянському просторі завжди відрізнялася метаннями у різні боки, особливо це характерно для останніх десяти років.

DW: Чи можна сьогодні говорити про певне «протверезіння» у Києві і Москві?

Шпан: Так, мені видається, що протверезіння настало насамперед у Москві, коли тут зрозуміли, що очікуваних геополітичних дивідендів немає. Однак варто очікувати, що Москва і надалі намагатиметься прив’язати до себе Київ. Але щоб зрозуміти, що це марна справа, Кремлю достатньо було би подивитися на 2003 рік, коли Янукович був прем’єр-міністром. Тоді з Митним союзом так само нічого не вийшло.

DW: Де, на Вашу думку, межі реінтеграції на пострадянському просторі, якої домагається частина політикуму в обох країнах?

Ukraine Abstimmung Schwarzmeerflotte Parlament

Бійка під час ратифікації угод у Верховній Раді

Шпан: Я не думаю, що Україна відмовиться від свого суверенітету. Київ зацікавлений передовсім в економічних вигодах. А межі реінтеграції вже показала Білорусь. Свого часу було навіть проголошено створення союзної держави з Росією, але це так ні до чого і не призвело. Білорусь скористалася низкою економічних привілеїв, але реальної інтеграції так і не було. На моє переконання, ані Білорусь, ані Україна не підуть на жодне об’єднання, в якому доведеться поступатися суверенітетом на користь наднаціональних структур. Це і є межі реінтеграції – тут Росії варто позбутися ілюзій.

DW: Схоже, що у Києві все ж роблять ставку на Зону вільної торгівлі з ЄС. Отже, це більш привабливо?

Шпан: Звісно, це довгострокова модель. Натомість досвід засвідчив, що у Росії немає привабливої інтеграційної моделі. Приманка у вигляді знижок на газ, мільярдні вигоди від вступу до Митного союзу не замінять чіткої моделі інтеграції. У довгостроковій перспективі для України привабливіше співпрацювати з Євросоюзом. Адже європейська інтеграція – це більше ніж вільна торгівля. А зближення із авторитарним режимом Росії, на мою думку, на тривалу перспективу є менш привабливим.

DW: Водночас Європейському Союзу закидають недостатньо амбітну політику у відносинах зі східними сусідами. Як Ви розцінюєте цю критику?

Шпан: Головний аргумент критиків – відсутність перспективи вступу до ЄС. У цьому питанні важко чогось домогтись. Однак головне на даному етапі – дати східним партнерам достатні стимули для здійснення реформ. Якщо європейські перспективи будуть надто розмитими – то і стимулів не буде.

Розмову провів Євген Тейзе
Редактор: Роман Гончаренко

Сузанне Шпан – політолог, журналіст. Живе і працює у Москві. У травні у Німеччині вийде друком її книга про зовнішню політику Росії на пострадянському просторі ("Staatliche Unabhängigkeit - das Ende der ostslawischen Gemeinschaft?: Die Außenpolitik Russlands gegenüber der Ukraine und Belarus seit 1991"). В основу книги покладено дисертацію Сузанни Шпан, яку вона захистила в університеті Кельна.

DW.COM

Також за темою