Німецька меншина в Україні теж стала жертвою інформаційної війни | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Німецька меншина в Україні теж стала жертвою інформаційної війни

Уряд ФРН вважає зміцнення прав національних меншин ключем до політично стабільної та внутрішньо врівноваженої України. Про те, як живеться етнічним німцям в Україні та що вони думають про анексію Криму, розповідає DW.

До початку Другої світової війни в радянській Україні мешкали близько 400 тисяч етнічних німців. Потім була депортація і лише у 70-ті роки минулого століття в них з´явилася можливість повернутися. Чимало людей, однак, вирішили переселитися на історичну батьківщину - Німеччину, тож тепер в Україні мешкають тільки близько 33 тисяч німців, із яких майже три тисячі в Криму.

За даними перепису населення 2001 року, лише 12,2 відсотка українських німців називають німецьку своєю рідною мовою. 64,7 відсотка говорять російською, 22,1 відсотка - українською. Та як би там не було, їхня доля не залишає байдужим уповноваженого уряду ФРН у справах німецьких переселенців та національних меншин Гартмута Кошика.

Німці в Криму

Нещодавно він їздив до Києва, щоб на місці скласти уявлення про становище німецької меншини. Він спілкувався з представниками меншини, з виконуючим обов´язки міністра культури України, в компетенції якого - проблеми національних меншин, із головою профільного комітету Верховної Ради. Становище німців, за оцінкою Кошика, є особливо непростим у Криму, оскільки більшість із них виступила проти російських дій на півострові та проти референдуму 16 травня.

Гартмут Кошик: громадянство переселенця не впливає на правову оцінку на відповідність критеріям відповідного німецького закону

Гартмут Кошик: громадянство переселенця не впливає на правову оцінку на відповідність критеріям відповідного німецького закону

"Наша офіційна позиція з цього питання була від початку викладена на сайті Ради німців України", - заявив на зустрічі з журналістами лідер цієї головної організації німецької меншини в країні Володимир Лейсле, який разом зі своїми колегами з Донецька й Чернівців приїздив цього тижня до Берліна.

"Але розгорнута інформаційна війна, - продовжив він, - призвела до поляризації серед представників німецької меншини: є прихильники європейських цінностей, є ті, хто підтримує російську політику".

Сам Володимир Лейсле вже сьомий рік мешкає в Києві, але він із Криму, де прописаний та де залишилися його батьки. "Теоретично я міг би отримати тепер російський паспорт, але не робитиму цього, - сказав він. - Я бачу для себе хорошу перспективу в Україні".

Що ж стосується багатьох інших кримських німців, то, за його словами, "вони дивляться на речі крізь рожеві скельця, усі чекають грошей з Росії, таке ось меркантильне суспільство". Лейсле, однак, сумнівається, що їхня ейфорія буде тривалою.

Візи для кримчан

Утім, ані для нього, ані для уповноваженого зі справ переселенців політичні вподобання кримчан німецького походження та нові, ніким не визнані кордони принципової ролі не грають. Допомогу з Німеччини їм надаватимуть у будь-якому разі. Крім того, збережеться можливість для поїздок до родичів та переселення до ФРН навіть для тих, хто буде, наприклад, через ті чи інші обставини змушений відмовитися від українського громадянства та отримати російський паспорт.

Володимир Лейсле не мінятиме український паспорт на російський

Володимир Лейсле не мінятиме український паспорт на російський

Відповідаючи на запитання DW, Гартмут Кошик підкреслив, що громадянство потенційного переселенця не відіграє ролі у правовій оцінці на відповідність критеріям відповідного німецького закону. "Той факт, що німець у Криму поміняє свій український паспорт на російський, - констатував він, - не матиме негативних наслідків для процедури переселення до Німеччини".

Щоправда, починати таку процедуру йому доведеться все одно через німецьке консульство в Києві, оскільки ФРН і надалі вважає Крим частиною України. І це, між іншим, стосується не тільки німців на півострові. Будь-який громадянин Росії, який має кримську прописку, і надалі зможе отримувати візу для поїздки до Німеччини тільки в німецькому дипломатичному представництві в Києві.

Права меншин і політична стабільність

Але переважна більшість німецької меншини в Україні мешкає не в Криму, а в інших її регіонах. Під час свого візиту до Києва, як розповів Кошик кореспонденту DW, він намагався пояснити, що для внутрішнього вмиротворення країни поряд із дискусіями про конституційну реформу, децентралізацію та федералізацію, розширення компетенції регіонів, необхідним є й зміцнення прав національних та мовних меншин на рівні комунального самоврядування.

"Це, до речі, стосується й тих мешканців України, - додав Кошик, - які зараховують себе до російської меншини. Вони також повинні мати захист своїх мовних та культурних прав". Він переконаний, що цивілізоване ставлення до національних меншин "сприяє зміцненню внутрішнього світу, політичної стабільності та послаблює сепаратистські тенденції".

Тезу про те, що "гарантовані права меншин - це ключ до мирної, політично стабільної та внутрішньо врівноваженої України", Кошик повторив кілька разів. Можливо, в Києві цього не розуміють?

Ні, розуміють, відповів Кошик на запитання DW. Просто нині, за його словами, перехідний уряд України зайнятий іншими проблемами - підготовкою до президентських виборів, терміновими заходами для запобігання розколу країни, її фінансовому та економічному колапсу, переговорами з МВФ та ЄС, відновленням політичної стабільності, конфліктом із Росією, сепаратистами на Сході.

"Але під час моїх бесід у Києві я зрозумів, що й міністр культури, і глава парламентського комітету розуміють, наскільки важливим буде в майбутньому гарантований захист прав меншин для внутрішньополітичної стабільності України", - сказав Кошик.

При цьому йдеться про права не стільки українських німців, скільки представників інших національних меншин у країні. "За 400 тисяч українських громадян румунського походження, кількох сотень тисяч угорського, не кажучи вже про мільйони українців, які зараховують себе до російської меншини, - пояснив він, - виникають зовсім інші виклики, які вимагають пошуку балансу інтересів".

Німецький уповноважений не сумнівається, що політична еліта України знає, які заходи варто вжити у сфері захисту прав меншин, аби забезпечити мирне співіснування всіх груп населення країни.

Дивитись відео 04:16
Now live
04:16 хв

Атака тролів: пропутінські коментатори облаюють німецькі ЗМІ

Аудіо й відео до теми

Реклама