″Нормандська зустріч″ у Парижі: чи варто чекати компромісів щодо виборів на Донбасі | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.03.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

"Нормандська зустріч" у Парижі: чи варто чекати компромісів щодо виборів на Донбасі

Перемовини глав МЗС "нормандської четвірки" щодо вирішення конфлікту на Донбасі зайшли в глухий кут. Єдиною надією в Берліні бачать компроміс у питанні організації там місцевих виборів. Але і його досягнення сумнівне.

Нормандська зустріч у Парижі, червень 2015-го

"Нормандська зустріч" у Парижі, червень 2015-го

На відміну від блискавичної зустрічі міністрів "нормандської четвірки" в середині лютого в Мюнхені, на яку не покладали особливих надій і яка зрештою не принесла видимих результатів, від перемовин 3 березня в Парижі чекають якщо і ненабагато, але все ж таки дещо більшого. Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, ще анонсуючи зустріч з колегами з Франції, України та Росії, назвав її "рішучою" та "головною". А днями в розмові з DW він дав зрозуміти: одним з основних питань будуть вибори у непідконтрольних Києву районах Донецької та Луганської областей.

Глава МЗС Німеччини анонсував рішучі кроки на зустрічі 3 березня

Глава МЗС Німеччини анонсував "рішучі кроки" на зустрічі 3 березня

Умови Києва

Для цього, за словами Штайнмаєра, потрібно розробити відповідний компромісний закон, що створив би юридичне підґрунтя для голосування. Утім, бачення того, як має виглядати компроміс, у сторін протистояння на Донбасі, очевидно, різне. Глава українського МЗС Павло Клімкін в інтерв'ю українським ЗМІ минулого тижня назвав два ключові для Києва пункти, аби вибори на Донбасі уможливились: поліпшення безпекової ситуації та ліквідація наявних квазідержавних структур самопроголошених "ДНР" та "ЛНР". "Уся ця структура "міністерств" або "парламенти" цих нібито "республік", або обрані в результаті фейкових виборів глави повинні якимсь чином зникнути", - сказав він. Що стосується безпеки під час проведення голосування, то для цього, за словами Клімкіна, необхідний "сигнал" ОБСЄ. Якщо такого сигналу не буде, "там нічого не може відбуватися", сказав український міністр.

Зрушень у питанні проведення виборів на Донбасі, принаймні, на словах, очікують і у лавах проросійських сепаратистів. Політичний представник так званої "ДНР" на мінських перемовинах Денис Пушилін минулого тижня назвав вирішення політичних питань "найважливішим" очікуванням від зустрічі міністрів "нормандської четвірки". "Якщо будуть зрушення і буде даний новий імпульс щодо вирішення питань з виборами, це буде позитивним сигналом", - цитує Пушиліна російське інформаційна агенція "Інтерфакс".

У пошуках визнання

Інтерес сепаратистів до виборів зрозумілий - таким чином вони хочуть отримати легітимність та посилити свій статус з метою досягнення прямого діалогу з Києвом, каже політолог Йорґ Форбріґ з Німецького фонду Маршалла в розмові з DW. Та в тому, що їм та Росії дійсно вдасться порозумітися з українською владою щодо умов проведення голосування, на переконання експерта, є сумніви. Москва, каже Форбріґ, погодиться на проведення виборів лише за умови, що в них переможуть лояльні до неї люди. "І у випадку, якщо Україна доб'ється проведення відкритого, справедливого голосування з використанням усього комплексу спостереження ОБСЄ, гарантувати це буде неможливо", - каже він. Адже тоді, за словами експерта, до влади в підконтрольних нині "ДНР" та "ЛНР" регіонах можуть прийти зовсім інші політичні гравці, а це не відповідатиме інтересам Росії.

Спостерігачі ОБСЄ отримують доступ не до всіх територій на Донбасі і без виборів

Спостерігачі ОБСЄ отримують доступ не до всіх територій на Донбасі і без виборів

Та й до забезпечення стандартів ОБСЄ у непідконтрольних Києву районах Донбасу сьогодні далеко. Адже вони передбачають, зокрема, безперешкодне і вільне пересування спостерігачів на території, де проводитиметься голосування щонайменше за шість тижнів до виборів, заявив нещодавно в розмові з DW директор Бюро з демократичних інститутів та прав людини при ОБСЄ Міхаель Ґеорґ Лінк. З огляду на дедалі частіші випадки порушення режиму припинення вогню та перешкоджання доступу представників ОБСЄ на підконтрольні сепаратистам території, виконання цих стандартів виглядає сумнівно. "Часу критично мало, щоб насправді досягти прогресу. Адже навіть в останні тижні ми бачимо, що знову гинуть люди, знову відбуваються сутички, доступ спостерігачів останніми тижнями знову ускладнився", - каже Лінк.

Довгий список проблемних питань

Усе це не дозволяє очікувати кардинального прориву за результатами зустрічі "нормандських" міністрів у Парижі 3 березня, упевнений Йорґ Форбріґ. Він нагадує, що перелік невирішених питань щодо виборів набагато довший, ніж здається на перший погляд. Це і участь у них українських партій, і висвітлення голосування українськими ЗМІ, а також наявність чи відсутність права голосу на них переселенців, які залишили охоплену конфліктом територію.

Та не лише питання виборів тримає перемовини з вирішення конфлікту на Донбасі в нерухомому стані. Одним із ключових пунктів, в якому Росія та підтримувані нею сепаратисти, схоже, взагалі не готові до поступок - це повернення Україною контролю над ділянкою українсько-російського кордону, яку контролюють "ДНР" та "ЛНР", впевнений Форбріґ. "У цьому питанні ми ще довго не спостерігатимемо жодних зрушень", - підсумовує він.

Дивитись відео 02:39
Now live
02:39 хв

За яких умов відбудуться вибори на Донбасі? (25.02.2016)

Аудіо й відео до теми