Низка німецьких банків відмовилася від спекуляцій з цінами на харчі | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 17.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Низка німецьких банків відмовилася від спекуляцій з цінами на харчі

Ціни на продукти харчування знову повзуть вгору, страх перед новою кризою збільшується. Аби ще більше розігріти ціни, деякі банки припинили спекуляції з харчами.

default

l

Не часто трапляється, щоб представники природозахисних або гуманітрних організацій хвалили банк. Commerzbank вирішив припинити спекуляції на сировинних ринках, пов´язані з цінами на пшеницю, рис та інші базові продукти сільського господарства. За це його нагородили оваціями. «Інші фінансові інститути мають взяти приклад з Commerzbank», - схвально відгукнулася неурядова організація Foodwatch.

З часів харчової кризи 2008 року фінансові продукти, пов'язані з ціновими спекуляціями на харчі, перебувають під вогем критики. Головне звинувачення: спекуляції підштовхують ціни вгору і посилюють голод у всьому світі, оскільки бідні люди за таких умов не можуть купувати їжу.

Deutschland Wirtschaft Banken Gebäude von Commerzbank in Frankfurt am Main

Непрості рішення

Самому банку, як видається, не дуже приємна підвищена увага до його кроку. Принаймні, кредитно-фінансова установа виявилася не готовою говорити про це з Deutsche Welle. «Очевидно, банк зацікавлений у тому, щоб не розлютити власних клієнтів, які хочуть і надалі інвестувати у цю сферу. Тому банк не хоче хвалитися тим, що відійшов від цього», - припустив Мартін Рюкер, представник Foodwatch, в інтерв'ю DW. « В наших же інтересах навпаки – називати приклади, коли банки з міркувань обережності прощаються з якимось бізнесовим сегментом», - додає він.

Так само і Dekabank - «донька» німецької Sparkasse, а також земельний банк Баден-Вюрттемберга (LBBW) вже не пропонує жодних інвестиційних можливостей на основі базових продуктів харчування. «Таким чином ми реагуємо на суспільну дискусію – наскільки прийнятним з точки зору етики є інвестування в харчі», - повідомив речник LBBW. Натомість багатьом здається нормальним робити ставку на зростання цін на харчі. Попит на продукти збільшується, адже кількість населення у світі постійно зростає. Крім того, збільшується потреба у площах землі, щоб вирощувати рослини для виробництва біопального. Вважається, що це має допомогти збереженню довкілля, однак водночас це скорочує площі для вирощування харчових культур.

Проблеми з врожаєм в Індії та США

Посуха у США посприяла подальшому зростанню цін на харчі. Наприклад, соя від червня подорожчала на 30 відсотків. Кукурудза – на 50%. А США вважаються найважливішою експортною країною цих продуктів. Так само й в Індії через слабкі дощі очікується гірший врожай. Чим менше буде зібрано – тим вищими будуть ціни. «У найбідніших країнах світу люди змушені витрачати на харчі 80 відсотків своїх доходів, а подекуди навіть ще більше», - каже Мартін Рюкер. Тому, наголошує представник Foodwatch, навіть невелике підвищення ціни призводить до того, що ці люди більше не можуть купувати продукти.

Індекс цін на продукти харчування, складений фахівцями ООН, у липні цього року був вищим, ніж під час кризи 2008 року. Тоді у понад 30 країнах відбулися заворушення. Відтоді банкам та іншим фінансовим інвесторам закидають, що спекуляції з цінами на харчі призводчять до ще більшого подорожчання продуктів.

«Ми підрахували, що приблизно 15 відсотків цінових підвищень на харчі пов'язані зі спекуляціями», - каже Рафаель Шнайдер, експерт організації Welthungerhilfe. Її фахівці встановили цей показник спільно з науковцями з Бремена. Утім, між ученими точаться запеклі суперечки щодо того, наскільки спекуляції впливають на ціни. Deutsche Bank, приміром, досі не може наважитися відійти від спекуляцій з продуктами харчування. Фнансово-кредитна установа у березні заявила, що цього року не пропонуватиме жодних нових продуктів такого штибу, але справи з тими, що пропонувалися раніше, продовжуватиме. Робоча група найбільшого німецького банку має вивчити це питання, а потім, як очікується, ще до кінця цього року ухвалитии відповідне рішення. Мартін Рюкер з Foodwatch вважає такі дії непослідовними. «Якщо є сумніви в тому, що твої продукти можуть зашкодити, а ми говоримо про шкоду для життя людей, тоді варто з метою попередження все припинити доти, доки не буде доведено безпечність».

Проблема залишається

Deutsche Bank теж не захотів давати інтерв'ю з цього приводу. У письмовому повідомленні установи зазначається, що банк із занепокоєнням стежить за проблемою нестачі продуктів. Високі ціни на харчі, з точки зору банку, є наслідками насамперед дедалі більшого попиту. А його спричиняють, зокрема, зростання населення, зміни у харчових звичках людей. А також виробництво біопального.

Інші інвестори, як видається, поділяють ці погляди, і надалі роблячи ставку на зростання цін. Виносячи урок з останньої харчової кризи, 20 провідних індустріальних країн минулого року заснували форум реагування на кризи. Франція, котра нині виконує функції головування у "великій двадцятці", оголосила ініціює проведення антикризового засідання на початку вересня.

«Цей саміт має подбати насамперед про те, щоб торгівля залишалася відкритою», - каже економіст Йоахім фон Браун, керівник Центру з дослідження розвитку в університеті в Бонні. Експерт зауважує: «Під час останньої цінової кризи 2008 року країни масово зупиняли експорт продуктів харчування. Тоді посилився голод в країнах, котрі залежать від імпорту харчів». Він наголошує, що допустити повторення цього не можна, тому потрібен політичний діалог.

DW.COM

Реклама