″Не захищаю корупцію, але...″ | Поштова скринька | DW | 13.07.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Поштова скринька

"Не захищаю корупцію, але..."

Критичний рівень української корупції, свавілля правоохоронців, фемінізація іменників та шенгенські візи у Харкові – теми, що привернули найбільше уваги наших читачів. (29.06.2013 – 13.07.2013)

Корупція в Україні сягнула критичного рівня

volodya:
Та ви шо :) ? А те що є зворотній бік медалі: вочевидь також кожний третій живе "завдяки" корупції. Як би прожили без корупції лікарі, вчителі, ті самі держслужбовці з середніми зарплатами в 1500 грн. (150 євро)? Ніхто про це не згадує?! Перш ніж звинувачувати в хабарництві треба дати можливість людині з гідністю відмовитись від "хабара" будучи впевненим в тому що йому не прийдеться "сушити голову" над тим як нагодувати дітей! Не захищаю корупцію, але...

Правозахисники: міліція потребує люстрації

Оксана Щерба, Львiв:
Про жорстокicть міліції пишуть i говорять багато. А що тут дивного? Яке суспiльство, такi i його охоронцi. В радянський час в органах не було хабарництва, а жорстокiсть була дуже рiдкісним явищем. В мене батько працював оперуповноваженим карного розшуку в райвiддiлi. Пам'ятаю, одного разу привiз якийсь чоловiк вiдро черешнi до нас додому i сказав мамi, що це нам. Ввечерi прийшов з роботи батько, дуже розсердився, заборонив нам навiть ягоду взяти. Назавтра вiдвiз ягоди в село i повернув чоловiковi. В нього вкрали грошi за продану корову, батько знайшов злодiя i чоловiк хотiв віддячити. Це був урок вiд нашого батька на все життя. За свою роботу ми з братом нiколи не брали подарункiв. От така iсторiя про мiлiцiю. Думаю, такi люди там ще лишилися.

Роман Семйон, Ужгород:
Щоб перетворити Україну на цивілізовану країну, потрібно владу, органи місцевого самоврядування, законодавство "обнулити" та створити нове, яке буде служити справедливості та забезпечить рівність можливостей. В основі правового законодавства повинні бути права і свободи людини та юридична відповідальність влади та органів місцевого самоврядування перед особою. Наразі псевдодержава України кримінально-феодальна, а її не правове законодавство спрямоване на монополізацію, унеможливлення захисту прав пересічних громадян у судах.

Володимир Семисалов, Київ:
На мою глибоку думку, тільки ліквідація спеціальних "зон" для відсидки злочинців в погонах та можновладців зможе виправити дану ситуацію в державі. Тільки це змусить їх подумати про можливі наслідки, перед тим, як свідомо скоювати злочини. Всі злочинці в погонах та ті, хто їх покриває, повинні відбувати покарання нарівні з іншими громадянами, в одних "зонах", в однакових умовах. А там дуже "люблять" наших доблесних "правоохоронців" та інших "небожителів". Такий авторитет вони собі заробили. "Закон один і для всіх без винятку" - дуже просте та дієве правило і його потрібно дотримуватись.


Візовий центр ФРН у Харкові: перші враження відвідувачів

Василь:
Проблем ніколи не було, бо читаючи в пресі про цю проблему, навіть в страшних снах не міг уявити себе в стані делікатного приниження! Бачу, що ситуація вирівнюється, але мама уже там! Їй так хотілось приїхати туди, де опинилась в 15 років газозварником; ніколи не скиглила, не давала інтерв`ю, а з теплом згадувала робітників різної національності, майстра - старенького німця, перше кохання з чехом…

"Шановний пане професорко", або ще одна перемога "жіночих" іменників

Олексій Колесник, Київ:
Читаю й ледь стримуюся від сміху. Ось що трапляється з суспільством, коли людям є що їсти! Протиприродна "уравнилівка" мови по родах, комічне та недоречне застосування середнього роду. Нагадує один великий анекдот. Пані професорці дуже пощастило, що в її рідній німецькій мові є, що викривляти! Адже в багатьох інших мовах такого немає. Наприклад, в японській немає ані родів, ані множини. Що б сказалО на це японські професорКи?

Мовне питання в Україні – на "смітнику історії"?

Ольга Крючко, Луцьк:
Прочитала ваше інтерв'ю з двома письменниками відносно закону про мову. З одного боку їхні коментарі достатньо стримані, а з другого - вони не можуть бути iншими. Тому що дiйсно з моєї точки зору, питання це надумане. Я згiдна, що мова не повинна бути заручницею полiтикiв. Коли люди не хочуть чути один одного, то в цьому повинен не "язик", а тугоухiсть. Частiше всього полiтична.

Вестервелле: Німеччина не пом'якшуватиме позиції щодо справи Тимошенко

Павло Нусс:
Ю.Тимошенко боїться покинути територію України з тої причини, що повернувшись з Берліна додому, вона опиниться перед "розбитим коритом", у політичному сенсі. Вся біда в тім, що у Юлії Володимирівни немає надійного плеча, на яке вона б могла покластися… Прикро це говорити, але у ЮВТ справді, справи кепські - своя серед чужих, і чужа серед своїх. Одним словом, даремно довірила партію своєму потенційному ворогу.

Дякуємо всім, хто пише на адресу ukraine@dw.de та залишає коментарі на facebook.com/dw.ukrainian! Ми намагаємося бути майданчиком для вільного обміну думками та прагнемо подавати такий огляд дописів, який найбільш повною мірою відображає спектр думок. DW залишає за собою право оприлюднювати коментарі мовами оригіналу, але й скорочувати й редагувати листи. Ми не цензуруємо дописи, але й не публікуємо пошту образливого чи екстремістського змісту. Редакція може не поділяти думки окремих авторів і не несе відповідальності за факти, викладені у листах та відгуках читачів.

DW.COM