Неоднозначна роль соцмереж під час стрілянини в Мюнхені | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 23.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Неоднозначна роль соцмереж під час стрілянини в Мюнхені

Інформація у соцмережах надходить швидше, ніж деінде, проте не завжди приносить користь. Переконатися в цьому довелося під час стрілянини в Мюнхені.

Ще до того, як німецькі телеканали розпочали прямі включення з місця подій у Мюнхені, стрілянина в торговельному центрі вже встигла стати топ-темою в мережі, зокрема в так званих соціальних мережах. У Twitter та Facebook повідомлення про трагічний інцидент у Мюнхені поширювалися блискавично. Але так само, як це відбувалося під час нещодавніх подій у Ніцці чи Орландо, у випадку з Мюнхеном також стало очевидно, що інтернет як медіа реального часу таїть в собі певну небезпеку.

Утім, спочатку про позитивний ефект. Поки озброєні поліцейські шукали ймовірних нападників у баварській столиці, їхні колеги у відділках теж не сиділи склавши рук, за що й отримали похвалу зусібіч. Правоохоронці відкрито поширювали у своєму мікроблозі в Twitter актуальну інформацію, якою могли скористатися як громадяни, так і журналісти. Повідомлення про кількість жертв та стан справ поширили тисячі користувачів. А завдяки багатомовності "твітів", які писали не лише німецькою, а й англійською, французькою та турецькою, вдалося поінформувати величезну кількість людей по всьому світу.

Пошуки місця для ночівлі

Окрім хештегів #muenchen та #oez (абревіатура назви торговельного центру, де відбулася стрілянина) у Twitter був поширений ще один - #offenetür. Що в перекладі з німецькох означає "відчинені двері". Інтернет-користувачі використовували цей хештег, аби запропонувати допомогу та ночівлю наляканим та шокованим мюнхенцям та гостям міста, які не могли добратися додому через зупинку транспортного руху. Подібний хештег уже використовували мешканці бельгійської столиці Брюсселя під час терактів у місті в березні 2016 року.

Хештег став у нагоді і тим, хто опинився на вулиці посеред ночі і не мав, куди піти.

Facebook також відреагував, активувавши опцію Safety Check – вона дозволяє показати усім друзям, що людина, яка саме перебуває в Мюнхені, у безпеці. Цю функцію соцмережа вже використовувала під час терактів у Ніцці та Парижі.

Поширення несправжніх фото

Утім, не обійшлося і без негативних аспектів поширення інформації в соцмережах. Так, відразу після перших повідомлень про стрілянину у Twitter з'явилися фото, нібито зроблені в торговельному центрі. На них були загиблі та поранені. Проте зрештою фотографії виявилися або старими, або сфальшованими.

Поліція проведе експертизу фото та відео

Водночас у мережі з'явилися і численні справжні фото з місця трагедії. Поліція швидко і неодноразово закликала користувачів не публікувати фото, які можуть допомогти злочинцю дізнатися, де і що саме робить поліція, та сховатися. Німецький журналіст Ріхард Ґутйар, приміром, пізніше навіть вибачився у своєму мікроблозі за те, що раніше запостив фото з місця події.

Попри це, з'явилися в мережі і деякі відео очевидців. Одне з них показує, як чоловік біля ресторану швидкого харчування починає стрілянину. На іншому видно чоловіка, що бігає зі зброєю на даху парковки торговельного центру і також стріляє. Вочевидь, в обох випадках знято злочинця. Тож поліція попросила користувачів завантажувати такі відео на їхню офіційну сторінку для допомоги слідству.

Дивитись відео 01:58
Now live
01:58 хв

Мюнхен після стрілянини (23.07.2016)

Найбільше обурення поліції викликали спроби окремих перехожих проводити пряму трансляцію наживо за допомогою додатка Periscope. Наприклад, таким чином в мережу відразу потрапило багато хвилинне відео оточення поліцейськими торговельного центру. Цю трансляцію побачили понад 850 тисяч глядачів.

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама