Негромадяни Латвії: 20 років без права голосу | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.08.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Негромадяни Латвії: 20 років без права голосу

Кожен восьмий мешканець Латвії не має права обирати владу та працювати на державній службі. Багато російськомовних латвійців навіть помирають, так і не отримавши громадянства країни, в якій прожили все життя.

Паспорти громадянина та негромадянина Латвії

Паспорти громадянина та негромадянина Латвії

Рига, Агенскалнський ринок. П'ята година вечора. Продавчиня Олена Ходжаєва зачиняє торговельну точку із печивом та солодощами, знімає завіску і переодягається у літню сукню. Працювати їй тут залишилось недовго: 57-річна жінка вирішила прийняти російське громадянство і переїхати до Криму. Незабаром вона триматиме в руках власний громадянський паспорт із фотокарткою - уперше за останні 20 років.

Олена Ходжаєва, Рига, Латвія

Олена Ходжаєва, Рига, Латвія

Олена народилась у Росії та переїхала до Риги у 1986 році. Вона одна з 262 тисяч так званих латвійських негромадян. Разом вони складають 12 відсотків населення країни. Такий статус після відновлення незалежності Латвії отримали колишні громадяни СРСР, які переїхали сюди після 1940 року, та їхні нащадки.

Абсолютна більшість негромадян - російськомовні. Вони не мають виборчих прав і не можуть працювати на державних посадах, зокрема і служити за контрактом в армії, працювати поліцейськими, адвокатами та фармацевтами. Схожа ситуація і в сусідній Естонії - щоправда, кількість володарів цього статусу там значно менша.

Російськомовні - загроза для латвійської державності?

"У радянський період в Латвії істотно змінився національний склад. Наприкінці 1980-х років частка титульної нації - латишів - складала тільки 52 відсотки від населення країни", - пояснив екс-голова Конституційного суду Латвії Айварс Ендзіньш в інтерв'ю виданню Latvijas Avīze. Він упевнений, що це становило загрозу незалежності країни: "Якщо б у Латвії громадянство надали всім, то це ще велике питання, чи були б ми сьогодні в ЄС та НАТО або радше залишилися у зоні впливу Росії".

Окрім того, за радянських часів у всіх сферах суспільного життя Латвії використовували здебільшого російську мову. Тому до закону про громадянство потрібно було додати критерій про знання латиської мови, зазначає в інтерв'ю DW політолог Ілга Крейтусе. До того ж напочатку 1990-х років у риториці правих партій домінувала тема радянської окупації, а деякі радикальні сили навіть закликали до депортації російськомовних.

У підсумку в країні було запроваджено статус негромадянина - з того часу минуло 20 років. При цьому отримати громадянство можна через процедуру натуралізації - склавши іспит з латиської мови та історії країни, а також вивчивши гімн республіки.

Пам'ятник Свободи Рига, Латвія

Пам'ятник Свободи Рига, Латвія

Питання практичної вигоди

За два десятиліття кількість негромадян Латвії скоротилася втричі - у 1995 році їх було 700 тисяч. Щоправда через процес натуралізації пройшла лише незначна частина негромадян. Зменшення їхньої кількості пов’язано передусім зі смертністю. Водночас кілька тисяч людей отримують громадянство Росії щорічно.

За даними дослідження Балтійського інституту соціальних наук, опублікованому восени 2014, натуралізація має передусім практичне значення. Негромадяни не можуть вільно працювати в інших країнах ЄС, тому нерідко через від'їзд із Латвії ідуть на проходження цієї процедури. Для тих, хто подорожує до Росії, латвійське громадянсьтво не дуже вигідне, адже для в'їзду в країну громадянам Латвії потрібна віза. "А той, хто хоче працювати в поліції, наприклад, іде на іспит", - розповідає співавторка дослідження Інесе Шупуле. Політичні права негромадянам не такі вже важливі, зазаначає вона.

Із Латвії до Криму

Відсутність права голосу не заважає і Олені Ходжаєвій. "Політика мене не цікавить", - пояснює вона в розмові з DW. У молодості жінка закінчила будівельних технікум і за розподілом потрапила у місто Череповець, де і познайомилась з майбутнім чоловіком із Риги, який проходив там службу в армії. За кілька років родина переїхала до Риги, обидва працювали на заводі. Післе перебудови і розпаду СРСР завод закрили і Олена влаштувалась у представництво швейцарської компанії Zepter. Однак під час кризи доходи від продажів впали, і жінка була змушена йти працювати на ринок.

Олена - єдина негромадянка у родині. Її свекруха - латишка, тому чоловік та діти отримали громадянство. Після подій 2014 року в Криму жінка вирішила переїхати в Алушту, де була на відпочинку щороку . "Там є перспектива розвитку. Зараз життя в Криму завирувало, і я теж хочу взяти в цьому участь. А стояти на базарі - не хочу", - каже вона.

Дивитись відео 04:08

Проросійські активісти Латвії підтримують сепаратистів на Донбасі

Іспит як приниження

За результатами дослідження Балтійського інституту соціальних наук, багато хто з негромадян сприймають свій статус як дискримінацію, а складання іспитів на знання мови і гімну - як приниження. "Я народилась тут і нічого не маю доводити. Я тут працюю, сплачую податки, голосувала за незалежність Латвії (на референдумі 1991 року - Ред.). Зрештою виявилось, що я ніхто", - заявила одна з респонденток, 47-річна жінка.

"Статус негромадянина розділив людей за національною (етнічною - Ред.) ознакою. У них є образа на державу", - розповідає Єлизавета Кривцова, член правління Конгресу негромадян, який виступає за спрощення мовного іспиту та скасування іспиту з історії. За її словами, більшість негромадян - пенсійного чи передпенсійного віку. "Ці люди не мігранти, вони прожили тут усе своє життя, їм не потрібно доводити свої знання історії", - пояснює Кривцова.

Існування статусу негромадянина в Латвії не один раз критикували міжнародні організації та Росія. Латвійські негромадяни, на відміну від естонських, не можуть голосувати навіть на місцевих виборах. Опитані DW експерти мають щодо цього спільну думку - Латвії варто слідувати естонському прикладу. "Це закріпило би зв'язок таких людей із державою", - підкреслює Інесе Шупуле. Однак владні партії не поспішають надавати усім мешканцям однакові паспорти - адже є загроза, що новоспечені виборці віддадуть свої голоси опозиції, підсумовує Єлизавета Кривцова.

Дивитись відео 05:07

Кого захищатимуть латвійські росіяни?

Аудіо й відео до теми

Реклама