Невпинна деградація вугільної галузі. Чи закриють українські шахти? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.12.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Невпинна деградація вугільної галузі. Чи закриють українські шахти?

Український уряд готує реформу вугільної галузі: низку державних шахт мають намір закрити, а частину приватизувати. Що чекає на гірників та шахтарські містечка, з'ясовувала DW.

За останні місяці у різних шахтарських містах України відбулись. Гірники зупиняли роботу на державних підприємствах і виходили на акції протесту. Основна вимога залишалась незмінною - погасити багатомільйонні заборгованості перед співробітниками по зарплатах. Шахтарі вимагали також звернути увагу на загальний стан галузі, яка перебуває у занепаді: обладнання роками не оновлюється, через аварії гинуть люди, а внаслідок боргів на деяких шахтах відключають світло, блокуючи їх роботу. На цьому тлі у міністерстві енергетики та захисту довкілля України готуються реформувати вугільну промисловість, оскільки більшість державних шахт збиткові та постійно дотуються з бюджету. 

Більш вигідно - закрити

Після початку збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році близько сотні українських шахт опинилися на окупованих територіях. Україні підконтрольні нині лише 11 державних вуглевидобувних підприємств, які об'єднують 33 шахти. На них працює близько 36 тисяч гірників. За результатами аудиту Рахункової палати, лише дві шахти є прибутковими - "Надія" на Львівщині та "Краснолиманська" на Донеччині. А решта, попри держпідтримку протягом останніх двадцяти років, невпинно деградують. Основними причинами такого стану галузі в органі фінансового контролю називають відсутність реформ, неефективність системи збуту продукції та безсистемність у фінансуванні.

Власну оцінку роботи шахт проводять зараз й у міністерстві енергетики та захисту довкілля. Там проаналізували роботу усіх вуглевидобувних підприємств та розподілили їх на такі категорії: перспективні, такі, що можуть підлягати приватизації, та неперспективні. Щодо останніх, то в міністерстві вже неодноразово наголошували, що такі шахти мають бути ліквідовані. Міністр енергетики Олексій Оржель раніше говорив про ймовірне закриття 13-15 шахт. За його словами, ненормальною є ситуація, "коли виробництво, яке має бути прибутковим, фінансується з державного бюджету".

Для держави економічно більш вигідно закривати збиткові шахти, аніж продовжувати їх дотувати, вважає також заступниця міністра Ірина Ставчук. "Звичайно, це має відбуватися з соціальними програмами для шахтарів, можливістю переорієнтації з точки зору нових робочих місць і з точки зору тривалої виплати їм коштів, щоб вони мали змогу знайти собі інші робочі місця", - наголосила чиновниця на брифінгу за підсумками конференції ООН з клімату, на якій український міністр озвучив плани щодо закриття неперспективних шахт.

Небезпека для шахтарських містечок

До таких збиткових і неперспективних, за версією міністерства, належать і три з чотирьох шахти ПАТ "Лисичанськвугілля", що працює у прифронтовій Луганщині. Потужності підприємства зосереджені у трьох населених пунктах області - Лисичанську, Новодружеську та Привіллі. Цей промисловий регіон є найстарішим гірничодобувним районом Донбасу, його поклади перевищують 100 мільйонів тонн вугілля, розповідає DW технічний директор компанії В'ячеслав Теросипов. Він переконує, що усі їхні шахти є певною мірою перспективними, якщо лише правильно їх розвивати та інвестувати необхідні кошти. Востаннє ж обладнання шахт "Лисичанськвугілля" оновлювали, за словами співрозмовника, шість років тому.

"Щоб ці шахти працювали і якось виходили на самоокупність хоча би за двома напрямками - зарплата і електроенергія, - необхідно вкладати кошти. А останні п'ять років давали гроші лише на зарплати", - розповідає В'ячеслав Теросипов і наголошує, що станом на зараз перед співробітниками підприємства є борги по виплатах за два місяці. Сукупно на держпідприємстві працює 3,5 тисячі осіб. У разі закриття шахт техдиректор побоюється сценарію з шахтою "Чорноморка", яка входила до складу держпідприємства і яку закрили на початку 2000-х. "Там обіцяли створення робочих місць, будівництво фабрики. У підсумку все розграбували… А людей перенаправили на інші шахти, які тоді ще більш-менш працювали".

Зараз же невтішна перспектива може спіткати містечка Новодружеськ та Привілля, у яких налічується сукупно 14 тисяч осіб. Життя переважної більшості мешканців пов'язане саме з шахтами "Новодружеська", "Привільняньська" та "Капустіна", які в уряді визнали неперспективними. "Людям ніде буде працювати. Це основна проблема, з цим потрібно буде якось боротися. Якщо людина нічим не зайнята, там "цвіте" все, що хочете, - від бандитизму до інших негативів", - переймається співрозмовник.

Пріоритет - соціальні питання

В'ячеслав Теросипов визнає, що у перспективі Україну не омине відмова від викопного палива, яка на даному етапі є неможливою. "Газ дорогий, теплоелектростанції постійно вимагають вугілля", - говорить він. Наразі у мінекоенерго рекомендували керівництву держпідприємства усі ресурси спрямувати на розвиток лише однієї шахти - "Мельникова", що у місті Лисичанськ. Однак тут сподіваються, що їх все ж омине закриття і усі шахти отримають державну підтримку.

На реструктуризацію вугільної галузі у 2020 році уряд заклав 1,96 мільярда гривень. З них один мільярд планують спрямувати на технічне переоснащення та модернізацію шахт, повідомляють у міністерстві.

Під виглядом реструктуризації насправді відбуватиметься закриття шахт, упевнений натомість народний депутат, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. На його думку, наявна кризова ситуація у вугільній промисловості у найближчій перспективі призведе до того, що до протестів вдаватимуться не лише шахтарі, а й цілі шахтарські містечка, які унаслідок неефективної державної політики уже зараз приречені на вимирання.

"Шахтарі в усьому світі досить консервативні, їм дуже важко адаптуватися в інших секторах промисловості, навіть молодим людям. Це ніби окрема каста", - коментує DW Михайло Волинець і наголошує, що надзвичайно важливо передбачити соціально-економічні наслідки від будь-яких майбутніх реформ уряду. В мінекоенергетики погоджуються, що пріоритетом у подальшій роботі буде збереження робочих місць або працевлаштування звільнених працівників у разі реорганізації. 

"Насамперед стоїть завдання скоротити навантаження на бюджет. З цією метою ухвалюватимуться рішення щодо подальшого функціонування підприємств в умовах ринкових відносин та обмеженості видатків державного бюджету", - наголосили у пресслужбі профільного відомства у відповідь на запит DW. У міністерстві зазначають, що вугільна галузь це насамперед "люди та міста", а тому поки не буде врегульовано соціальне питання, "рішень щодо закриття шахт не буде".

Уже найближчим часом в уряді обіцяють представити нову концепцію реформування вугільної промисловості. Однак такі програми готували і попередники міністра Оржеля. Однак, за результатами аудиту, досі жодна з них не була повністю ефективно виконана, а відтак ситуація у галузі продовжує загострюватися.