На роботу до Німеччини - як рекрутери дурять кандидатів | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.01.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

На роботу до Німеччини - як рекрутери дурять кандидатів

Посередники, які шукають за кордоном медсестер і доглядальників для німецьких клінік, роблять на цьому гарний бізнес. Але для заробітчан історія з роботою у ФРН не завжди має щасливий фінал.

У Німеччині - великий дефіцит медсестер і доглядальників

У Німеччині - великий дефіцит медсестер і доглядальників

Невена Пежич (ім'я жінки на її прохання змінене. - Ред.) пригадує, як два роки тому мала гарно оплачувану, але дещо незвичну роботу у готелі Slavija у центрі столиці Сербії Белграда. У готелі було більше постояльців, ніж зазвичай, а кілька кімнат були нашвидкуруч переоблаштовані на кімнати для проведення занять. Більше сотні людей з ранку до обіду сиділи і вчили німецьку мову, а Невена працювала викладачкою. "Людям пообіцяли робоче місце у Німеччині, щойно вони оволодіють німецькою на достатньому рівні. Їм оплачували проживання в Slavija, а також харчування, і вони отримували навіть якісь гроші (під час навчання. - Ред.)", - пригадує Невена Пежич.

Агентство з працевлаштування Artigum Management стверджувало, що є "німецьким роботодавцем". Тому до Сербії з'їхалося багато людей також і з сусідніх балканських країн, наприклад, з Північної Македонії або Боснії і Герцеговини. Завданням цих людей було опанувати німецьку мову на рівні B2 впродовж усього чотирьох місяців - цього рівня зазвичай достатньо для того, щоб отримати роботу у Німеччині. За словами викладачки, таке завдання є практично непідйомним.

"Багато хто припинив навчання, оскільки цієї мети було дуже важко досягти. Дехто скаржився, що агентство з працевлаштування їх обдурило. Мовляв, вони залишили свої сім'ї двома і вклали усі свої надії сюди", - пригадує Пежич.

Ця історія є лише одним з численних прикладів роботи "індустрії еміграції": галузі, що виникла, з одного боку, на бідності в балканських країнах, а з іншого - на великій потребі Німеччини у робочій силі. Роками агентства з працевлаштування та їхні посередники шукають працівників у країнах Західних Балкан на замовлення німецьких лікарень та будинків для людей похилого віку, які пропонують за послуги з пошуку персоналу чималі премії.

Велика потреба у доглядальниках

За останніми даними німецького агентства з працевлаштування, у медичній галузі у ФРН працює близько 50 тисяч громадян країн Західних Балкан - з Боснії і Герцеговини (майже 20 тисяч) Сербії (13,6 тисячі), Косова (7,2 тисячі), Албанії (5,2 тисячі), Північної Македонії (4,1 тисячі) та Чорногорії (майже одна тисяча). При цьому протягом останнього року ця кількість збільшилася на близько 6,5 тисячі осіб.

Ця робоча сила покликана принаймні дещо зменшити потребу у медсестрах і доглядальниках у ФРН - згідно з прогнозами, через п'ять років країні бракуватиме близько 200 тисяч такого персоналу. Один з керівників німецької мережі будинків для людей, що потребують догляду, повідомив, що готовий платити за кожного працівника близько 10 тисяч євро посередникам, що займаються пошуком персоналу. Утім, останньої миті менеджер скасував інтерв'ю з DW, на яке раніше погодися. Багато хто з людей, хто працює у цій сфері, відмовляється відкрито говорити на цю тему.

Тим часом кілька посередників повідомили, що отримують до 15 тисяч євро за одну доглядальницю з Балкан, яку вони привозять до ФРН. Але отримати документальних підтверджень таких премій, які отримують посередники, не вдалося. У таких фірмах стверджують, що оплату ділять з мовними школами і рекрутерами на місцях. Згідно з приблизними оцінками, фірми, що працюють у цій галузі, зароблять сотні мільйонів євро щороку. І зазвичай у своїй роботі вони не відчувають потреби дотримуватися якихось правил.

"Я це вважаю торгівлею людьми"

У маленькому офісі на околиці Кельна Кай Сімон (Kay Simon) втомлено посміхається, коли чує такі історії. Він працює керівником агентства з працевлаштування IPP Health - одного з найбільших, яке рекрутує персонал у балканських країнах. "Стартувати у Німеччині є досить важкою справою. А коли агентство обіцяє людям щось нереалістичне, то це є ще гіршим", - каже він.

Поширеними є обіцянки високих зарплат - і при цьому брутто дохід свідомо подається як "чиста" зарплата. Або, за словами Сімона, поширюються казки, що, мовляв, роботодавці готові прийняти у Німеччині одразу усю сім'ю таких працівників. "Потім вони приїздять до Німеччини. Тут холодно, йде дощ, сім'я далеко, гроші не відповідають обіцянкам. Тоді люди це полишають, - змальовує похмуру картину Сімон. - Це є неприйнятним, коли людей за допомогою таких брехливих обіцянок забирають з їхньої батьківщини і привозять до Німеччини. Я це вважаю торгівлею людьми".

Дивитись відео 01:31

Німеччині потрібні доглядальниці з України? (12.04.2018)

Інший посередник, який попросив не вказувати його імені, розповів, що шукає персонал серед працівників лікарень у балканських країнах. З цією метою він співпрацює з кількома медсестрами. "Вони телефонують мені і кажуть, що, наприклад, мають трьох колежанок по роботі, які хочуть працювати у Німеччині. Якщо все успішно складається, вони отримують від мене по 300 євро за одного працівника", - розповідає посередник.

Драконівські штрафи

Посередники знають, що може знизити їхній заробіток: коли кандидат, якому вони вже оплатили мовні курси і іншу підготовку до роботи, з якоїсь причини відмовляється підписати робочий контракт з німецьким роботодавцем. Тому, для прикладу, агентство Pro Sert з сербського міста Крагуєваць примушує кандидатів підписувати угоду, якою передбачений штраф у розмірі трьох тисяч євро у тому випадку, якщо кандидат у підсумку відмовиться від подальшого навчання чи роботи. Ця сума становить приблизно половину середньостатистичного річного доходу у Сербії. Приклади таких договорів, які опинилися у розпорядженні DW, свідчать: кандидат сплачує штраф, якщо відмовляється від подальшої співпраці, їде до ФРН за посередництва іншої фірми або відхиляє перші дві пропозиції щодо роботи, які їм запропонує Pro Sert.

Долглядальницькі курси у сербському місті Крагуєваць

Долглядальницькі курси у сербському місті Крагуєваць

Це агентство співпрацює з відомою у ФРН приватною школою Dekra, яка має 150 філій у Німеччині, а також здійснює навчання в інших країнах. Керівницею філіалів Dekra у Сербії є Александра Таліч, яка до квітня 2019 року й очолювала агентство з працевлаштування Pro Sert з неоднозначною репутацією. За даними джерел, співпраця двох компаній виглядає наступним чином: Dekra здійснює навчання кандидатів на роботу у ФРН у п'ятьох філіалах у Сербії, а Pro Sert доставляє їх до Німеччини та отримує від них кошти.

"Кандидати мають вивчити німецькому мову і скласти іспити", - каже Таліч. А штрафи, які загрожують за припинення навчання, вона пояснює так: "Якщо немає вагомих підстав для невдоволення кандидата, тоді ми повинні окреслити межі дозволеного і змусити кандидата… або, краще кажучи, допомогти йому ухвалити рішення залишитися".

Шахраї теж "пасуться" на ринку

Белградський юрист Маріо Рельяновіч часто має справу з подібними договорами. На його думку, передбачені ними драконівські штрафи є невиправданими. Але трапляються й гірші речі: "Існують також договори, які є очевидно шахрайськими. Вони передбачають приховані витрати для кандидатів або дуже погані умови роботи, наприклад роботу по 12 годин на день або сім днів на тиждень". Це, за словами юриста, є порушенням як сербського, так і німецького законодавства про працю.

Утім, попит на роботу за кордоном зростає. Кожного року шість балканських країн залишає близько 200 тисяч осіб, що становить близького одного відсотка їхнього населення. Бізнес на еміграції загалом почувається дуже добре, хоча дехто з посередників й банкрутує через високу конкуренцію.

Тим часом у готелі Slavija знову стало спокійніше. Незвична клієнтура - іммігранти - вже не вчать там німецьку мову. Агентства Artigum Management, що влаштовувало це навчання, вже також немає на ринку. А її колишня керівниця відключила усі свої телефонні номери.

Вчителька німецької Невена Пежич чула, що агентство й далі працює, лише під іншою назвою. Вона та інші вчителі, що працювали у цій фірмі, втратили роботу, а зарплату за останні кілька місяців їм так і не виплатили. Тепер Невена заробляє на життя, даючи приватні уроки німецької, і отримує зароблене готівкою.

Це журналістське розслідування стало можливим завдяки стипендіальній програмі Reporters in the Field німецького Фонду Роберта Боша та журналістському об'єднанню n-ost.

DW.COM

Реклама