На Заході не зрозуміли нагородження Бандери | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.01.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

На Заході не зрозуміли нагородження Бандери

Присвоєння Степану Бандері звання Героя спровокувало суперечливу реакцію і в Україні, і за кордоном. Оглядачі вказують на те, що крок президента Ющенка не сприятиме порозумінню ані із сусідами, ані усередині України.

default

Ветеран УПА з портретом Бандери

Звістку про присвоєння звання Героя України провіднику УПА Степану Бандері із роздратуванням сприйняли не лише у Росії, де «бандерівців» традиційно демонізують, а й у Польщі. Особливо обурені «кресов‘яни» (жителі довоєнних польських територій, що охоплювали землі України, Білорусі й Литви), які називають Степана Бандеру «терористом і вбивцею». Євродепутат від партії «Право і Справедливість» Томаш Поремба зауважив, що це болісне рішення для поляків, які так міцно підтримували Україну в її європейських устремліннях.

Натомість Ярослав Ґовін з партії Громадянська Платформа переконаний, що польсько-українські долі трагічно переплетені і необхідно дистанційовано підходити до такого типу рішень українських лідерів: «Нічого не вдієш, треба прийняти до відома, що для частини українського народу Бандера був, є і залишається героєм. У цій справі ми повинні чітко наголошувати на відмінності нашої позиції. Проте демократизація України і підтримка її на шляху євроінтеграції - це польський державний інтерес і цьому інтересові ми повинні надавати перевагу»,- зауважив політик.

«Внутрішня справа України»

Павел Випих з Канцелярії президента Лєха Качинського наголосив, що нагородження Бандери - це внутрішня справа України. «Я думаю, що ці жести не були спрямовані назовні, це внутрішня справа України. І я тут погоджуюся з тим, що для нас головне, щоб новий, демократично обраний президент утримував проєвропейський курс України. Немає сумнівів, що президент Качинський буде співпрацювати з будь-яким президентом, бо для нас Україна - дуже важливий сусід»,- констатував представник президентської канцелярії у Варшаві.

Історик Роман Кузьняр вважає, що від суперечливих сторінок історії у польсько-українських відносинах звільнитися не вдасться. Але якби політики не зациклювалися на болючих історичних моментах, то це допомогло б перейти до прагматичної співпраці заради європейської інтеграції України, переконаний науковець.

«Невдалий крок»

Ukraine Denkmal Stepan Bandera in Ternopil

Пам´ятник Степану Бандері у Тернополі

Німецький історик Ернст Людеманн схвально оцінює спроби сприяти порозумінню між ветеранами Радянської армії та ветеранами УПА, які Віктор Ющенко здійснив за часів свого президентства. Однак присвоєння звання героя України Степану Бандері у цю логіку не вписується, вважає Людеманн. Тому історик вважає крок Ющенка невдалим: «Адже більша частина українського населення не підтримує цього. Хоча й треба визнати, що ця усталена думка часто не базується на історичних фактах. Тут відчувається відголос багаторічної радянської пропаганди, яка таврувала весь західноукраїнський рух опору як терористичний»,- зауважує Людеманн.

Український визвольний рух треба оцінювати об’єктивно, відкинувши всі пропагандистські упередження, переконаний Людеманн. За його словами, треба віддати шану усім ветеранам партизанських рухів, які боролися проти брутального окупаційного режиму за свободу свого краю. Збройна боротьба зі злочинними окупаційними режимами є легітимною з точки зору міжнародного права, каже німецький історик.

«Терористичні методи є неприйнятними»

«Окупанти завжди кажуть: це все терористи. Але треба розрізняти. Було багато бійців УПА, які з терором не мали нічого спільного. Вони лише боролися з окупаційною армією. Водночас, в Україні були й терористичні елементи. На мою думку, їхні методи є абсолютно неприйнятними»,- наголошує Ернст Людеманн.

Самого Степана Бандеру німецький історик називає вкрай суперечливою особистістю, яка не цуралася вбивства і терору. При всьому розумінні національних почуттів українців, які вважають його героєм, вручення йому вищої державної відзнаки Людеманн вважає помилкою: «Рух зближення, подолання світоглядних розбіжностей між Сходом і Заходом України, який спостерігався останніми роками, не варто ставити під загрозу такими кроками. Не варто, з іншого боку, і таврувати український спротив у пропагандистському стилі, як це роблять росіяни та й деякі політичні сили в Україні»,- застерігає німецький історик.

Людеманн зауважує, що чимало інших видатних борців з тоталітарним радянським режимом так і не знайшли у сучасній Україні належного визнання на державному рівні. В тому числі й дисиденти, які у повоєнні часи віддали своє життя мирному спротиву тоталітарному режимові.

Автори: Євген Тейзе, Йосип Сиротинський

Редактор: Захар Бутирський

Реклама