На війну йдуть мільярди, яких не вистачає на боротьбу із СНІДом | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 07.07.2004
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

На війну йдуть мільярди, яких не вистачає на боротьбу із СНІДом

Дві теми домінують у коментарях німецьких газет: рекордне поширення СНІДу на планеті, про яке йдеться у відповідному звіті ООН, а також висунення на посаду кандидата у віце-президенти Сполучених Штатів Америки в команді демократа Джона Керрі сенатора з Північної Кароліни Джона Едвардса.

Глобалізацію світу газета ЗЕКСІШЕ ЦАЙТУНҐ з Дрездена вважає однією з головних причин стрімкого поширення СНІДу:

”Особливо непокоїть те, що швидкість поширення СНІДу в Азії та Східній Європі значно зросла. У Східній Європі вірус перекинувся з такої групи ризику як наркомани на всі інші прошарки населення. Це вказує на два недоліки: по-перше, на недостатню (або взагалі відсутню) просвітню роботу про небезпеку СНІДу, а, по-друге, на соціальне становище, яке в цих регіонах погіршується. Майже 10 мільярдів євро необхідні наступного року для боротьби з цією хворобою в світі. Страждання ж, які з нею пов”язані, не можна передати цифрами”.

Ту ж тему продовжує МЮНХНЕР МЕРКУР:

”Нові цифри поширення цієї чуми 20-го і 21-го століть такі шокуючі, що кожен має відчувати себе причетним до неї. Бо в глобалізованому світі Африка чи Китай, який став новим епіцентром вірусу імунодефіциту людини, не так вже й далеко. Окрім того, СНІД міцно заполонив колишні республіки Радянського Союзу і таким чином стоїть перед нашими дверима. Тим часом медики реєструють у Німеччині зростаючу легковажність. СНІД уже давно перестав бути долею лише гомосексуалістів, наркоманів та людей з їхнього кола. Мільйони дітей носять нині в собі вірус. І вакцини поки що не винайдено. Боротьба з епідемією СНІДу, можливо, є боротьбою за виживання людства”.

Про джерела фінансування боротьби із СНІДом розмірковує ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ з Ерфурта:

”Як вибухова хвиля поширюється СНІД в Африці. А от тепер уже і в Азії та Східній Європі. Усього інфіковано 38 мільйонів осіб. З часу відкриття цієї хвороби 1981 року вже померло 20 мільйонів. Але й досі справжньої небезпеки не усвідомлено. Пожертви в 5 мільярдів доларів, які були зроблені в світі на боротьбу із СНІДом минулого року, свідчать про велику готовність допомогти. Але, за даними ООН, потрібна сума втричі більша. Якщо замислитися над тим, що війна в Іраку, за даними Пентагону, вже обійшлася в 48 мільярдів доларів, а американський парламент у квітні виділив ще 62 мільярда, кошти можна було б знайти вже зараз. Та й Німеччина поки що виділяє з бюджету лише 300 мільйонів євро на боротьбу із СНІДом. Очевидно, сподіваючись, що, попри блискавичне поширення епідемії, їй все ж вдасься вийти сухою з води”.

А тепер до передвиборної кампанії в США. НОЄ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ вважає, що з усіх можливих кандидатів на посаду віце-президента Джон Керрі обрав собі найкращого:

”Кращого кандидата, ніж Джон Едвардс, важко собі уявити. Кандидат у президенти від партії демократів Джон Керрі знайшов такого заступника, який поєднує в собі все те, чого не має сам Керрі: близькість до простих людей, блискуче красномовство, харизму і зв”язки з південними штатами, які можуть стати вирішальними на наступних виборах. Те, що сенатор Едвардс має замало політичного досвіду, зокрема, в зовнішній політиці практично зовсім не розбирається, не повинне заважати Керрі. Там він сам може продемонструвати свої переваги і набирати бали в протиборстві з Джорджом Бушом. А Едвардс повинен притягати до себе симпатії виборців у питаннях соціальної справедливості, свободи для середнього бізнесу, більшої зайнятості. Адже перш за все економічне становище країни має стати вирішальним на виборах”.

БАДІШЕ ЦАЙТУНҐ з Фрайбурґа навпаки вважає, що кандидатура віце-президента мало вплине на результати голосування:

”З багатьох ритуалів американської передвиборної кампанії жоден не переоцінюється так сильно, як вибір віце-президента. Чи, може, хтось усерйоз вважає, що існує значне число виборців, які хотіли проголосувати за Буша, а тепер змінять свою думку, бо хочуть бачити віце-президентом Джона Едвардса? Якщо Керрі самому не вдасться перемогти, то симпатичний Едвардс йому не допоможе. Але те, що при виборі й під час презентування віце-президента багато що можна зіпсувати, пов”язане з виборчим законодавством Сполучених Штатів і законами інформаційного суспільства. Оскільки у США перемагає не той, хто набрав найбільше голосів по всій країні, а переможець 50 окремих виборів у 50 штатах, то призначення Едвардса має компенсувати проблеми Керрі в південних штатах”.

Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко