На виборах у Каталонії перемогли прихильники незалежності
Підрахунок майже 100 відсотків бюлетенів свідчить про те, що більшість у парламенті Каталонії здобули три партії, що виступають за відокремлення регіону від Іспанії. Карлес Пучдемон заявив про поразку іспанського уряду.
Дивитись відео01:27
У Каталонії перемогли прихильники незалежності: що далі? (22.12.2017)
Позачергові парламентські вибори в Каталонії завершились перемогою прихильників незалежності регіону. Про це свідчать офіційні попередні результати підрахунку голосів на виборах, які відбулось в четвер, 21 грудня. За підсумками підрахунків 99,9 відсотка бюлетенів перемогу отримали три партії, що виступають за самостійність регіону, повідомляє агенція AFP. Загалом вони отримали 70 зі 135 місць у новому парламенті.
За попередніми офіційними даними, найбільше голосів отримала ліберальна партія "Громадяни", яка виступає за євроінтеграцію та єдність з Іспанією. Її представники отримають 37 депутатських мандатів у парламенті.
Друге і третє місце на виборах посіли сепаратистські партії: партія екс-прем'єр-міністра Каталонії Карлеса Пучдемона "Разом для Каталонії" (34 мандати) і Ліва республіканська партія Каталонії (ERC) (32 місця). Ще чотири мандати отримає партія "Кандидатура народної єдності", яка також виступає за самостійність регіону. Явка на виборах була рекордно високою: на виборчі дільниці прийшли 80 відсотків громадян, що мають право голосу.
"Це результат, який ніхто не може оскаржити. Іспанський уряд зазнав поразки, Рахой (прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой - Ред.) та його союзники програли", - заявив Карлес Пучдемон із Бельгії, де він перебуває через порушену проти нього в Іспанії кримінальну справу. В Європейській Комісії вже повідомили, що результати виборів не вплинуть на позицію Брюсселя щодо ситуації в Іспанії.
Політична криза в Каталонії почалася 1 жовтня 2017 року, коли в регіоні відбувся референдум про незалежність. Уряд Іспанії оголосив плебісцит незаконним. Понад 90 відсотків осіб, які взяли в ньому участь, підтримали незалежність регіону від Іспанії. При цьому явка виборців становила лише близько 43 відсотків. Мадрид розпустив парламент і уряд Каталонії після того, як парламент регіону ухвалили декларацію про незалежність від Іспанії. Центральний уряд запровадив пряме управління регіоном.
Історія руху за незалежність Каталонії
Багата стародавня історія
Каталонію досить рано стали заселяти фінікійці, етруски, а згодом і греки. Перші грецькі колонії - це насамперед Росас та Ампуріас (на фото). Грецька назва останнього - Емпоріон. За ними прийшли римляни, що розбудували поселення та інфраструктуру. Каталонія залишалася в складі Римської імперії до завоювання цього регіону вестготами у 507-му році нашої ери.
Історія руху за незалежність Каталонії
Графства та королівство
711 року Каталонію завоювали араби. Їхнє просування вглиб Європи зупинили франки у битві при Турі, відомій як битва при Пуатьє, в 732 році. Вже 759 року північні райони Каталонії знову стали християнськими. 1137 року каталонські графства утворили Арагонське королівство. У ХІІІ та в першій половині ХІV століття воно тримало під контролем Західне Середземномор'я та захопило Майорку й Валенсію.
Історія руху за незалежність Каталонії
Автономія аж до Війни за іспанську спадщину
Ще в ХІІІ столітті з'явилися інституції каталонського самоврядування - так званий Женералітат Каталонії. Навіть після об'єднання Арагонського королівства з Королівством Кастилія 1476 року Арагон міг втримати свої автономні інституції аж до Війни за іспанську спадщину, що тривала з 1701 по 1714 рік. Винятком був тільки час, на який припало Сегадорське повстання 1640-1659 року.
Історія руху за незалежність Каталонії
Роковини поразки
Після захоплення Барселони 11 вересня 1714 року королем Філіпом V, який походив з династії Бурбонів, було розпущено всі каталонські інституції та покладено край самоврядуванню регіону. Щороку 11 вересня каталонці згадують втрату своїх прав на автономію. На фото - хода 11 вересня 2015 року в Барселоні.
Історія руху за незалежність Каталонії
Ідеї федерації під час першої іспанської республіки
Після того як 10 лютого 1873 року король Амадей І відмовився від престолу, було проголошено першу іспанську республіку, котра не проіснувала й року. Прихильники республіки розкололися на тих, хто виступав за централізовану республіку та прибічників федеративного устрою. Серед тих, хто обстоював ідею федерації був і Франсиско Пі-і-Маргаль. Він був також одним з п'яти президентів республіки.
Історія руху за незалежність Каталонії
Невдала спроба у ХІХ столітті
Спроба Каталонії створити власне державне утворення в межах іспанської республіки ще більше посилила суперечки між республіканцями. 1874 року влада знову повертається до монархів з династії Бурбонів. Тоді на престол сів король Альфонс ХІІ.
Історія руху за незалежність Каталонії
Каталонські республіканці
З 1923 по 1930 роки генерал Мігель Прімо де Рівера створив диктатуру, що опиралася на підтримку короля Альфонса ХІІІ, армію та клерикальні кола. Тоді центром опозиції та спротиву стала Каталонія. Політичний діяч Франсеск Масія (на зображенні) виборював після завершення диктатури права на широку автономію для Каталонії.
Історія руху за незалежність Каталонії
Перемога Франко та кінець усім правам і свободам
Під час другої іспанської республіки каталонські депутати розробляли статут автономії для регіону, котрий 1923 року ухвалив парламент Іспанії. Франсеска Масію після виборів до парламенту Каталонії було обрано керівником уряду - Женералітату Каталонії. Але перемога генерала Франко в громадянській війні 1936-1939 поклала край другій іспанській республіці та її здобуткам.
Історія руху за незалежність Каталонії
Втрата всіх свобод
Режим Франко, що правив з 1939 по 1975 рік, означав для Каталонії демонтаж всіх демократичних свобод. На цей час припали заборона та ліквідація всіх політичних партій, скасування статуту автономії та утиски каталонської мови й культури.
Історія руху за незалежність Каталонії
Відновлення автономії з новим статутом
1977 року на перших вільних виборах, що відбулися після завершення диктатури Франко, було знову тимчасово обрано Женералітат Каталонії. Згідно з демократичною конституцією Іспанії 1978 року, Каталонія отримала 1979 року новий статут автономії.
Історія руху за незалежність Каталонії
Жорді Пужоль - багато років незмінний глава уряду Каталонії
Перший після завершення диктатури Франко статут автономії визнавав самостійність Каталонії, а каталонську мову як окрему мову. Порівняно зі статутом 1932 року, було дещо розширено права каталонців в освіті та культурі, але обмежено в таких сферах як юстиція, фінанси та охорона громадського порядку. Жорді Пужоль очолював уряд Каталонії з 1980 по 2013 роки.
Історія руху за незалежність Каталонії
Зростання самосвідомості
Останніми роками прагнення каталонців отримати незалежність знову посилилися. 2006 року Каталонія отримала новий статут автономії, що передбачав розширення повноважень. Утім, після оскарження, котре подала консервативна "Народна партія", Верховний суд Іспанії скасував цей статут.
Історія руху за незалежність Каталонії
Перша спроба референдуму
Референдум щодо незалежності Каталонії планувалося провести ще 9 листопада 2014 року. Першим запитанням у бюлетені було: "Чи хочете Ви, щоб Каталонія стала державою?" У разі згоди, слід було відповісти й на друге запитання: "Чи хочете Ви, щоб ця держава отримала незалежність?" Але Конституційний суд Іспанії визнав референдум нелегітимним.
Історія руху за незалежність Каталонії
Двобій титанів
З січня 2016 року уряд Каталонії очолює Карлес Пучдемон. Від курсу на сепаратизм, котрий провадив його попередник Артур Мас, Пучдемон не відступав. Саме урядом під його керівництвом було призначено референдум про незалежність 1 жовтня 2017 року. Уряд у Мадриді на чолі з Маріано Рахоєм із застосуванням поліції всіляко протистояв проведенню голосування, яке називає неконституційним "інсценуванням".
Автор: Юдіт Алонсо
Дивитись відео03:39
Які практичні наслідки матиме незалежність для Каталонії? (10.10.2017)
