Натуралізація Папи Гуйє: коментар психологів | Інформація та корисні поради туристам у Німеччині | DW | 12.10.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Вікно в Німеччину

Натуралізація Папи Гуйє: коментар психологів

Триває процес отримання громадянства України футболістом із Сенегалу Папа Гуйє. Чи готові фани прийняти африканців в українській збірній? Психологи шляхом експерименту з’ясовували це і дійшли дещо невтішних висновків.

default

Українське суспільство є доволі толерантним, вважає соціологиня, кандидат наук та викладачка у КНУ ім. Т. Шевченка Людмила Малес. "Гадаю, що футболіста досить приязно будуть сприймати",- каже вона. І на це є кілька підстав.

Кілька років тому було проведене дослідження за авторством Блера Рубла серед самих мігрантів з інших країн. Вони досить прихильно відгукувались про ставлення до них. "І якби була можливість обрати знов країну приїзду – обрали б Україну",- розповідає Людмила Малес.

Третина опитаних експертом - проти спортсменів-іноземців

Дитячий психолог Анна Ленчовська проводить для підлітків клуби з освіти в галузі прав людини, зокрема, й толерантності. Подібну ситуацію неодноразово обговорювали на таких зібраннях, передивляючись ролик про спортсмена в Греції.

Підліткам ставили запитання – чи має право нести національний прапор на офіційних церемоніях лише грек, чи, можливо, й видатний спортсмен іншого етнічного походження?

"Коли побачила цей ролик, спершу була упевнена, що відповідь на запитання буде однозначною – що немає значення, якої він чи вона національності, якщо є успіхи",- каже дослідниця. А виявилось – близько 35 % виступають проти, аргументуючи тим, що це є національний прапор, і 65 % аудиторії не бачать у цьому проблеми.

Ленчовська працює з підлітками з різних куточків України.

Німцям вдалося викорінити расизм у своєму футболі

FC St. Pauli Trikot Gerald Asamoah

Джеральд Асамоа - колсиь перший африканець в збірній Німеччини


Фанат німецького футбольного клубу "Шальке" з Гельзенкірхена Свен Шнайдер переконаний, що расизму – не місце у футболі, на стадіонах. "В 90-тих було достатньо багато темношкірих людей у футболі, яких будь-яким чином намагалися образити. Через це і була створена наша фан-ініціатива проти расизму.

Це був один із пунктів, тому що ми зібрались, і з середини 90-х до сьогоднішнього дня таке трапляється все менше і менше. І вже практично не відбувається у Німеччині".

Як приклад вболівальник розповідає історію про Месута Езіла, який народився, як і Шнайдер, у Гельзенкірхені, за походженням – турок, зараз грає в мадридському "Реалі": "Одного разу ми розмовляли з одним вболівальником, який був налаштований не дуже добре. І ми спитали – якщо Німеччина виграє, і буде 1:0, і заб’є Езіл, ти будеш щасливий? Він сказав – ну, добре, але тільки якщо Німеччина виграє…"

Від Асамоа до Езіла

Сьогодні у збірній Німеччини багато футболістів, які за походженням не німці. Лукас Подольський, Мирослав Клозе (поляки), Жером Боатенг (ганське походження), темношкірий гравець. "Перший темношкірий гравець в збірній Німеччини був гравець з "Шальке 04", Джеральд Асамоа",- пишається фанат Шальке.

Він наголошує - за останні 20 років багато що змінилося тільки завдяки роботі, що вболівальники не боялися, що вони відверто казали, що їм не подобається. "Це стосується і нацистських висловлювань, і образ темношкірих. Змінилося тому, що самим вболівальникам це не подобалося, і вони зробили все, щоб це викорінити",- підкреслює Свен Шнайдер.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM

Реклама

Сервіс