НАТО-60: Камо грядеши? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.04.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

НАТО-60: Камо грядеши?

Упродовж 60 років НАТО захищає своїх членів від зовнішніх загроз. Після падіння Берлінського муру, залізної завіси та розвалу СРСР альянс змінив акценти своєї діяльності. Ще тоді постала потреба нової стратегії блоку.

default

«Втрата старого образу ворога стала тяжкою втратою. НАТО тоді дійсно позбулося своєї первинної мети», - відзначає експерт з питань безпеки Лотар Рюль:

У 90-х роках завдання оборони власних територій розширилося і на спецоперації НАТО в інших країнах. Колишній канцлер Герхард Шредер у травні 1999 року вперше відрядив солдатів Бундесверу воювати:

«В ніч на четвер НАТО здійснило бомбардування військових цілей у Югославії. Альянс був змушений вдатися до цього кроку, аби припинити подальші тяжкі і систематичні порушення прав людини у Косово та щоб запобігти гуманітарній катастрофі».

Перед альянсом поставали не лише нові завдання, лави організації також поповнювалися новими членами. 1997 року на саміті у Мадриді було вирішено запросити Чехію, Угорщину і Польщу до переговорів про вступ до НАТО.

Кількість - не означає якість

Румунія, Болгарія, Естонія, Литва, Латвія, Словенія, Словаччина – дедалі більше країн приєднувалося до альянсу. Але збільшення кількості учасників організації ще зовсім не означає посилення впливу і зміцнення організації, застерігає Рюль:

«Нові члени, власне, не мають взагалі жодних стабільних внутрішніх структур. Це аморфне утворення, яким важко керувати. Це особливо видно на прикладі Угорщини. Вони не мають справжніх військових потужностей і повністю залежать від західних союзників», - каже експерт.

Однак НАТО продовжує розширюватися. Цього року до лав альянсу долучилися Албанія і Хорватія.

Суперечки через Росію

Стати членами організації нині також прагнуть Македонія, Грузія і Україна. Однак наміри Києва та Тбілісі інтегруватися в НАТО наштовхуються на потужний спротив Росії, з якою в альянсу неоднозначні відносини. Попри негативну позицію окремих членів НАТО, організація нещодавно відновила з Москвою діалог, заморожений через війну на Кавказі торік. Та й тон Вашингтона щодо Москви за президентства Обами значно пом'якшав.

Кожен сам за себе

У будь-якому разі, пред новою хвилею розширення члени організації потребують консолідації. Необхідно склеїти тріщини, подолати внутрішні суперечності і узгодити подекуди діаметрально протилежні позиції окремих країн. Адже єдності в лавах альянсу давно не існує. Ще з часів початку війни в Іраку. Тоді Німеччина і Франція рішуче виступали проти бойових дій. Відзначає політолог Франц-Йозеф Майєрс:

«Країни-члени організації демонструють тенденцію, що вони більше не перебувають в одному човні, а визначають свій внесок у спільну справу з міркувань національних інтересів. Це призводить до певної какофонії, що нині можна спостерігати в Афганістані».

Афганістан вирішить долю альянсу

Майбутня стратегія НАТО в Афганістані – одна з головних тем ювілейного саміту організації. Операція в цій країні триває з 2001 року, але альянс досі не може досягнути своєї мети. Окремі політики кажуть, що Афганістан вирішить подальшу долю альянсу.

США наголошують на необхідності збільшення військової присутності в Афганістані для боротьби з талібами. Союзники, наприклад, Німеччина воліють обмежитися виконанням цивільних місій. Говорить генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер.

«Ми не повинні тішитися ілюзіями, що посилений цивільний компонент з відбудови країни означає зменшення потреби у бойових військах».

Потреба реформ

Яким буде майбутній курс НАТО, керівники країн-членів організації вирішуватимуть на саміті 3-го і 4-го квітня. Проте потреба реформ і визначення чіткої стратегії на майбутнє є невідворотною, занадто значними є внутрішні суперечності, наголошують експерти.

«Розширення завдань і зон операцій НАТО за межі Європи та Північної Атлантики, а також розширення альянсу на схід послабили структуру НАТО. Організація стала не сильнішою, а навпаки – слабкішою. Поменшало внутрішньої співпраці та спільних інтересів у галузі безпеки», - каже Лотар Рюль.

Наталя Неділько

Редактор: Леся Юрченко

Реклама