Найскладніша угода, або Як ЄС експериментує у підтримці євроінтеграції України | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.09.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Найскладніша угода, або Як ЄС експериментує у підтримці євроінтеграції України

Перед початком гарячої передвиборчої боротьби у ЄС Європарламент активніше взявся за допомогу Україні, Грузії та Молдові на шляху євроінтеграції, а саме, реалізації угод про асоціацію.

Будівля Європарламенту в Страсбургу

Будівля Європарламенту в Страсбургу

Україна, так само як і Грузія та Молдова, намагаються наблизитися до Євросоюзу. Зробити це практично можна лише шляхом реалізації угод про асоціацію. Як виявилося, цей процес імплементації є "набагато складнішим та більш вимогливим, ніж будь-хто очікував на початку", зізнається євродепутатка від Зелених Ребекка Гармс (Rebecca Harms), яка входить до делегації з асоціації з Україною.

З нею погоджується і Катарина Вольчук, професорка з політики у Східній Європі університету Бірмінгема. Їй Європарламент замовив провести дослідження механізмів імплементації угод про асоціацію в Україні, Грузії та Молдові. Свої висновки Вольчук представила на засіданні комітету в закордонних справах у Брюсселі в четвер, 27 вересня.

Україна, Грузія, Молдова - хто лідер?

Угоди про асоціацію, які усі три країни підписали з ЄС, Вольчук називає одними з найскладніших у світі. При цьому вона переконує у важливості пройти цей складний шлях. Адже ціль - "перетворення України на сучасну, демократичну країну, яка процвітає та якою добре керують".

Хоча щоденна співпраця з Україною, Грузією та Молдовою здійснюється передусім Єврокомісією, Європарламент також не хоче залишатися осторонь. Для цього зараз він готує доповіді щодо прогресу кожної з трьох країн. Замовив він і низку зовнішніх досліджень. Одна з причин підвищеної активності - вибори до Європарламенту, заплановані на травень 2019 року. Є низка євродепутатів, які хочуть зробити свій внесок в імплементацію угод про асоціацію. А наступного року Європарламенту буде не до цього: спершу гаряча передвиборча пора, відтак вибори та формування нового складу. При цьому невідомо, хто з нинішніх депутатів залишиться у наступному скликанні. Цим і пояснюється нинішня особлива увага європарламентаріїв до теми угод про асоціацію з цими трьома країнами. 

З дослідження Вольчук євродепутати хотіли дізнатися, як можна поліпшити механізми імплементації угод про асоціацію. Формально Грузія та Молдова досягли більшого прогресу в цьому, йдеться у дослідженні. Але вони і почали раніше, адже референдум у Нідерландах затримав набуття чинності угоди з Україною.

Засідання комітету Європарламенту в закордонних справах

Засідання комітету Європарламенту в закордонних справах. Ребекка Гармс (третя), Катарина Вольчук (четверта)

Видимість проти розуміння

Взагалі Вольчук неохоче говорить про те, яка з трьох країн є лідером, адже вони дуже різні. У розмові з DW вона зазначила, що Україна є не лише найбільшим, але і найскладнішим випадком. Однак, за її словами, динаміка є кращою. Одна з причин: в Україні більше плюралізму та дебатів. "Також Україна має найбільшу кількість реформаторів, хоча, можливо, вони і розпорошені між різними органами влади", - додає Вольчук.

У Молдові вона побачила більше проявів радянського підходу, ніж в Україні. "У Молдові користуються доступом до румунських перекладів права ЄС. І для них часто легше просто їх скопіювати, аніж робити, думаючи, чому так, а не інакше", - пояснює експертка.

Член комітету в закордонних справах Європарламенту Тунне Келам також вказує, що подекуди зберігається радянський підхід, коли дбають про видимість дій замість того, щоби вникати у суть правил ЄС.  "Часто вони (Україна, Грузія та Молдова. - Ред.) намагаються демонструвати формальну відповідність правилам ЄС", - сказав депутат з фракції Європейської народної партії у розмові з DW.

ЄС експериментує у підтримці України

У Брюсселі часто говорять, що рівень підтримки України - особливий. Вольчук з Великобританії пояснює, що ЄС у своїй допомозі України вдався до цілковито нових кроків, "інновацій" і "експериментів". Перший з них - група підтримки України в Єврокомісії, яку очолює Петер Ваґнер (Peter Wagner). За словами Вольчук, подібних груп у ЄК з унікальними знаннями немає ні у Грузії, ні у Молдови.

Другий - це фінансова підтримка. Як відомо, з 2014 року Україна отримала від ЄС лише макрофінансової допомоги 2,8 мільярда євро. Цього року ухвалили нову програму на один мільярд євро. "ЄС зазвичай не надає такі великі обсяги фінансування", - зазначає Вольчук. Для порівняння, макрофінансова допомога Грузії за 2009-2017 роки становила 90 мільйонів євро. Нова схвалена програма передбачає 45 мільйонів євро. Найбільшим отримувачем після України є Туніс, якому надали 300 мільйонів євро допомоги та схвалили виплату ще 200 мільйонів євро.

Третій унікальний елемент, за словами Вольчук, - це фінансування посад у виконавчій владі для людей, від яких очікують просування реформ. "Це створює можливість для людей, спрямованих на реформи, працювати у виконавчій владі та мати достойні зарплати", - пояснює експертка.

Політики та бюрократи

Загалом же Вольчук розрізняє між політичним і адміністративним рівнями механізмів імплементації угод. Більшу слабкість вона вбачає серед політиків. Зокрема мова йде про політичні еліти, які мають свої особисті інтереси та чия перспектива "досі формується виборчими циклами та/чи тіньовими схемами та відносинами", про політизовані судові системи.

Тунне Келам з дослідження виніс для себе ще один висновок: що координація роботи різних органів є недостатньою. "Я бачу корисні та практичні поради обом сторонам: для ЄС бути більш системним, ретельніше моніторити процес. А для трьох країн - подолати окремі інтереси та встановити ефективну співпрацю між інституціями", - каже Келам.

А за словами Ребекки Гармс, вона була рада підтвердженню, що Україна, Грузія та Молдова за дуже складних умов, маючи, хоч і різною мірою, справу з агресією Росії, "перебувають у дуже амбітному процесі змін".

Дивитись відео 03:01
Now live
03:01 хв

Як українські прикордонники захищають кордони ЄС від біженців (05.09.2018)

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама