Надзвичайний саміт ЄС щодо біженців: що стоїть на кону | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.06.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Надзвичайний саміт ЄС щодо біженців: що стоїть на кону

24 червня в Брюсселі відбудеться неформальний саміт європейських лідерів, присвячений проблемі біженців. Окрім іншого, на ньому може вирішитись і доля канцлерки ФРН Анґели Меркель.

Лідери ЄС радитимуться щодо політики стосовно біженців

Лідери ЄС радитимуться щодо політики стосовно біженців

У неділю, 24 червня, у Брюсселі відбудеться екстрений неформальний саміт ЄС з питань міграції. У ньому візьмуть участь щонайменше 16 держав-членів блоку, проте кількість учасників може збільшитись. Зустріч, на яку спочатку планували приїхати лише лідери Німеччини, Франції, Італії та Греції, має стати вельми масштабною подією.

У Єврокомісії наголошують, що запрошення взяти участь у саміті поширюється на всіх без винятку членів ЄС - натяк, адресований, насамперед, країнам Вишеградської четвірки, які оголосили заходу бойкот. При цьому головною темою саміту стане не їхній жорсткий курс щодо мігрантів, а пошук практичних рішень проблем, з якими стикаються приймаючі країни. У той же час варто відзначити, що чим більше країн візьмуть участь в саміті, тим важче їм буде домовитися.

Біженці: назад з Німеччини до Італії?

По суті запрошення Єврокомісія надає канцлерці ФРН Анґелі Меркель (Angela Merkel) можливість провести неофіційні переговори з італійським урядом. Главі уряду ФРН хотілося б дізнатися, чи готовий Рим прийняти мігрантів, які вже були зареєстровані після прибуття в Італію, проте потім дісталися до австрійсько-німецького кордону. У цьому полягає вимога партнера партії Меркель по коаліції - Християнсько-соціального союзу (ХСС), який очолює міністр внутрішніх справ ФРН Горст Зеегофер (Horst Seehofer).

Суперечка між Меркель і Зеегофером виникла через те, що міністр має намір закрити німецькі кордони для біженців без документів або вже зареєстрованих у будь-якій іншій країні ЄС. Меркель же вважає, що такі заходи суперечать європейським нормам надання притулку і німецькому законодавству, а також несправедливі щодо таких країн, як Греція та Італія.

Втім, для досягнення своїх цілей Зеегоферу необхідно заручитися згодою Австрії і, перш за все, Італії. Перша спроба це зробити вже провалилась. У проекті підсумкової заяви саміту спочатку йшлося про "гнучкий механізм повернення" мігрантів, які прямують на північ. Прем'єр-міністра Італії Джузеппе Конте це розлютило: він навіть погрожував не з'явитися на саміт. Канцлерці ФРН довелося його заспокоювати й знімати документ з порядку денного. Водночас питання про те, яким чином вона може покласти край політичному шантажу з боку свого міністра внутрішніх справ, поки залишається відкритим.

Центри з прийому біженців поза ЄС

Ідея про створення таборів для біженців у країнах, що не входять в ЄС, обговорюється вже близько 15 років. Це завжди вважалося неможливим - з точки зору закону, реалізації на практиці і моралі. Однак зараз тиск з боку правих сил в Європі посилився настільки, що такий варіант раптово став здаватися рятівним рішенням. По суті це означає, що проблему міграції збираються перекласти на плечі третіх країн: це саме те, за що виступав прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

І справді: за деякими даними, Австрія та Данія вже почали неофіційні переговори з Албанією про створення центру розміщення мігрантів, яким відмовлено в наданні притулку. Тим часом в ЄС на офіційному рівні обговорюється й ідея створення так званих "регіональних платформ для висадки" біженців поза територією Євросоюзу. Передбачається, що в подібних центрах фахівці вирішуватимуть, які мігранти можуть претендувати на притулок в ЄС, а які повинні бути негайно відправлені на батьківщину. За якими критеріями це оцінюватиметься, поки незрозуміло.

Брюссель проти "затоки Гуантанамо" для біженців

Криза в ЄС досягла такої глибини, що тут з ентузіазмом сприймаються навіть вкрай сумнівні рішення. Єврокомісар з внутрішніх справ і питань міграції Дімітріс Аврамопулос виступає проти подібних ініціатив: "Я проти створення "затоки Гуантанамо" для біженців, це суперечить нашим загальноєвропейським цінностям. Про це не може бути й мови, ми це не обговорюємо і не пропонуємо. Женевська конвенція (щодо біженців - Ред.), як і раніше, чинна і залишається нашим дороговказом".

Міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні наступного тижня відправиться з візитом до Лівії. Але навіть якщо він виступить з ініціативою створення там таборів для біженців, то не зможе гарантувати, що вони будуть утримуватись в хороших умовах. Втім, схоже, що для Сальвіні - члена правопопулістської партії "Ліга півночі" - це не проблема. Нещодавно він назвав мігрантів, які на човнах переправляються з узбережжя Лівії до Європи, "людським м'ясом".

Італія як камінь спотикання

У той же час Німеччина - не єдина країна, яка прагне винести питання міграції на загальноєвропейський порядок денний. Новий італійський уряд робить все можливе для ескалації ситуації. Після того, як Рим відмовився прийняти рятувальне судно Aquarius з 629 біженцями на борту, Маттео Сальвіні закрив порти республіки ще для двох кораблів. Крім того, італійська влада має намір затримувати активістів приватних благодійних організацій та накласти арешт на їхні судна, що перешкодить здійсненню рятувальних операцій.

Крім нового італійського уряду, сформованого партією євроскептиків "Ліга Півночі" і популістським "Рухом п'яти зірок", часткову провину за те, що відбувається, несе і сам Євросоюз. Брюссель роками ігнорував вимоги Риму реформувати Дублінську угоду, згідно з якою розглядати заявку про надання притулку повинна перша ж країна ЄС, до якої прибув претендент.

В основу нового механізму розподілу біженців повинна лягти індексація кожної країни ЄС відповідно до її розмірів та економічної потужності. Якщо допустимі показники перевищуватимуться, біженців слід автоматично розподіляти в інші країни згідно за квотами. Проти нововведень виступають не лише країни Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина) - Німеччина та інші члени ЄС також довго блокували і відкладали ухвалення такого рішення. Тепер же в Брюсселі вони зводять між собою політичні рахунки. Тим часом реформа Дублінської угоди відкладається ще на півроку.

На цьому тлі на майбутню зустріч у Брюсселі не варто покладати занадто великих надій. Експерти вважають, що спочатку потрібно підготувати ґрунт для дво-, три- або багатосторонніх домовленостей в окремих проблемних галузях. Тільки після цього можна буде досягти загальноєвропейського консенсусу з ключових питань. Що ж стосується того, чи вдасться на саміті досягти достатнього прогресу для того, щоб догодити баварському партнеру Меркель по коаліції, то кінцеве рішення все одно буде ухвалене не в Брюсселі чи Берліні, а в Мюнхені. А ще нещодавно не можна було навіть припустити, що майбутнє Європи вирішуватиметься у столиці однієї з німецьких федеральних земель.

Дивитись відео 03:28

Ера Меркель у Німеччині може завершитися через суперечку щодо біженців (18.06.2018)

Реклама