«Навчання в Києві часто дорожче, ніж у Німеччині» | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 14.11.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

«Навчання в Києві часто дорожче, ніж у Німеччині»

Інтерес українців до навчання в Німеччині зростає, констатував в інтерв’ю «Німецькій хвилі» керівник представництва DAAD у Києві Зіґберт Клее. Таку тенденцію не зупинило навіть запровадження плати за навчання.

default

Штаб-квартира DAAD у Бонні

«Німецька хвиля»: Пане Клее, Німецька служба академічного обміну (DAAD) представлена в Україні вже тривалий час. З вашого досвіду, пане Клее, яким є інтерес українців до можливостей відправитися на навчання до Німеччини?

Клее: Інтерес великий. Представництво DAAD працює в Україні вже 10 років. До нас надходить багато запитів: нам дзвонять, шлють електронні листи, молодь приходить до нас особисто. Можна з впевненість сказати, що інтерес українських студентів до Німеччини, як місця навчання, продовжує зростати. Це нас дуже тішить.

«Німецька хвиля»: Якими спеціальностям передусім цікавляться українські студенти?

Клее: На навчання до Німеччини прагнуть потрапити студенти, які вчаться на найрізноманітніших напрямках. Звичайно у першу чергу германісти, але також студенти, які вивчають інженерні науки та економіку. Варто звернути увагу на хороші партнерські стосунки між окремими німецькими й українськими університетами в галузі інженерних наук. В Україні вже працює чотири німецьких технічних факультети, які базуються на такому партнерстві. Як приклад, хочу згадати партнерство між Донецьком й Магдебургом. Студенти на таких технічних університетах посилено вивчають також німецьку мову. Вони відмінно підготовлені до продовження навчання в Німеччині.

«Німецька хвиля»: Впадає в око, що на німецьких ВНЗ, який щойно відбувся в Києві та Харкові, було представлено велику кількість саме технічних вищих шкіл Німеччини…

Клее: Представництво DAAD у Києві не має прямого впливу на визначення учасників ярмарку. Все залежить від того, які університети в Німеччини висловлюють своє бажання приїхати. Але ви праві – було представлено багато технічних університетів. Відвідувачі ярмарку мали змогу познайомитися, наприклад, із союзом дев’яти німецьких технічних університетів, який називається ТU-9.

«Німецька хвиля»: Чим пояснюється такий інтерес технічних університетів до України?

Клее: Не виключаю, що інтерес з боку інженерів особливо великий, оскільки в цій сфері Німеччині бракує фахівців. Німецькі студенти занадто мало цікавляться інженерними науками. Це - по-перше. А по-друге: ми знаємо, що рівень інженерної освіти в Україні перебуває на високому рівні. Тому ми зацікавлені в тому, щоб відмінно підготовлені молоді люди приїздили й на подальше навчання до Німеччини.

«Німецька хвиля»: Якщо йдеться про перебування студентів з України в Німеччині, це, як правило, повний курс, тобто – отримання кваліфікації бакалавра, а згодом магістра, чи це передусім продовження в магістратурі навчання, розпочатого в Україні?

Клее: Інтерес з нашого боку й з боку українців полягає швидше в продовженні навчання в магістратурі. Таке навчання триває один-два роки. Крім того, це навчання в аспірантурі, захист кандидатської дисертації, участь у дослідницьких проектах.

«Німецька хвиля»: Чи пропонують німецькі університети також англомовні програми, в яких можуть брати участь українські студенти?

Клее: Якщо взяти інженерні або природознавчі спеціальності, то тут є відносно багато англомовних програм. Річ у тім, що німецькі університети зацікавлені в студентах з усього світу. Для багатьох англійська є першою іноземною мовою, що полегшує навчання. До того ж, у сфері точних наук англійська є мовою міжнародного спілкування. Але це не означає, що студенти, які вчаться англійською не вчать німецьку. Вони відвідують також курси німецької, оскільки їм треба вміти орієнтуватися в побутових питаннях.

«Німецька хвиля»: Таким чином, навчаючись у Німеччині на англомовній програмі, одним пострілом вбиваєш двох зайців – отримуєш фахову кваліфікацію і вчиш німецьку мову…

Клее: Саме так.

«Німецька хвиля»: Нещодавно в Німеччині запровадили плату за навчання. Це якось вплинуло на готовність українців відправлятися за знаннями до німецьких університетів?

Клее: Досі такого впливу не помічено. Плату за навчання справді запроваджено, але не всюди. В Німеччині освіта – це справа федеральних земель. Для зовнішнього спостерігача ситуація може видатися дещо заплутаною – в одних федеральних землях стягують плату за навчання, в інших – ні. Але навіть там, де за навчання доводиться платити, цей збір у міжнародному порівнянні досить низький – 500-600 євро за семестр. На мою особисту думку, навчання, наприклад, у Києві в жодному разі не є дешевшим, а часто воно навіть дорожче, ніж у Німеччині.

«Німецька хвиля»: У Німеччині нараховується майже 400 університетів і від 12 до 13 тисяч різних навчальних програм. Погодьтесь, зорієнтуватися за таких умов складно. Де можна знайти допомогу?

Клее: Допомогу пропонує, зокрема, DAAD: в Інтернетi працюють пошукові машини, або ми безпосередньо радимо, де який фах можна вивчати. Допомогти можуть також рейтинги. В Німеччині вони мають довшу традицію, ніж в Україні, але не таку довгу, як в США. Хоча я б не радив орієнтуватися виключно на рейтинги, оскільки жоден німецький університет не може похвалитися тим, що всі його факультети перебувають на однаково високому рівні. Тому важливо зазирнути до тих рейтингів, які оцінюють окремі факультети або окремі фахові напрямки.

«Німецька хвиля»: Болонський процес. Німецькі та українські ВНЗ переходять зараз на нову систему. Вона покликана надати додаткову мобільність студентам, які побажають продовжити навчання в іншому університеті. Чи стало тепер легше проводити студентський обмін?

Клее: Деякі структурні труднощі ще залишаються. Виникає питання, чи можна прирівнювати здобуту в Україні кваліфікацію бакалавра до кваліфікації бакалавра, отриманій у Німеччині? Досі українські студенти перед тим, як поступити до університету, мали за спиною десятирічну шкільну освіту. У Німеччині ж діти проводять за шкільною партою 12, а то й 13 років. Таким чином бакалаврат в Україні передбачає ще деякі предмети із загальноосвітньої програми. Тому німецькі університети вимушені перевіряти, чи можуть вони без додаткових іспитів або без додаткових умов допускати до навчання українського студента. Ситуація зміниться після того, як школи в Україні перейдуть на 12-річну освіту. Тоді відбудеться уніфікація систем. З іншого боку, деякі університети в Німеччині почали переходити до запровадження вступних іспитів і для тих, хто закінчив німецьку школу. Особливо це стосується таких фахових напрямків, як інженерні науки або математика. Це складне запитання, яке в кожному окремому випадку вимагає своєї відповіді.

«Німецька хвиля»: Підсумовуючи, не могли б ви сказати, яким має бути ідеальний український кандидат на отримання місця в одному з німецьких університетів?

Клее: Ідеальних українських кандидатів є багато, оскільки в Україні панує дуже великий інтерес до навчання в Німеччині, є висока особиста мотивація. Все в порядку також у фаховому сенсі. В Україні можна зустріти багато відмінно підготовлених студентів, які мають хороші знання німецької або англійської мови. Хотів би зауважити, що Німецька служба академічного обміну, яка не тільки консультує, але також надає стипендії, зацікавлена в довгостроковому зв’язку зі своїми стипендіатами. Ми маємо стипендії для подальшого підвищення кваліфікації, підтримуємо контакт з колишніми стипендіатами. Можна сказати, що нам йдеться про довічне партнерство, яке приносить користь обом сторонам.

«Німецька хвиля»: Пане Клее, дякуємо вам за розмову.

Інтерв'ю провів Володимир Медяний

Посилання в інтернеті