Місія Кокса-Квасневського: далі буде? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Місія Кокса-Квасневського: далі буде?

Пет Кокс та Олександр Квасневський 18 квітня доповідатимуть у Європарламенті про результати роботи моніторингової місії в Україні. Експерти не виключають, що її діяльність буде продовжено.

18 квітня екс-президент Європарламенту Пет Кокс та екс-президент Польщі Олександр Кваcневський представлять перед головами фракцій Європарламенту доповідь про роботу моніторингової місії в Україні. Місія, яка мала сприяти вирішенню проблеми вибіркового правосуддя в Україні, розпочалася ще у червні 2012 року. За цей час екс-президенти відвідали Україну чотирнадцять разів. DW поцікавилася в українських та іноземних експертів, як вони оцінюють роботу місії і чи вважають доцільним продовження її діяльності в Україні.

Під знаком Луценка

На оцінку роботи місії Кокса-Квасневського в Україні найбільше вплинуло помилування екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, відзначають аналітики. На їхню думку, саме регулярні контакти Кокса та Квасневського з представниками української влади зіграли важливу роль у звільненні політика. "Прізвище Луценка було в багатьох документах. Воно називалося як основна з цілей роботи цієї місії. Очевидно, що принцип верховенства права у цьому випадку як не діяв, так і не діє. Але все-таки результату досягнуто", - констатує заступник генерального директора з міжнародних питань Центру Разумкова Валерій Чалий.

Експерт закликав не перебільшувати можливостей місії Кокса-Квасневського, проте відзначив результативність обраних у її роботі методів - ідеться про взаємодію із українською владою. "Я вважаю її сьогодні необхідним елементом всієї європейської роботи для виконання українською владою зобов'язань і обіцянок, які Віктор Янукович давав своїм європейським партнерам", - сказав Валерій Чалий про місію Кокса-Квасневського.

Дивитись відео 01:49
Now live
01:49 хв

Помилування опозиціонерів - українська поступка ЄС?

"Атмосфера покращилася"

Звільнення Юрія Луценка змінило на краще атмосферу відносин між ЄС та Україною, а також привнесло у них "трохи динаміки", зазначив у інтерв'ю DW німецький політолог Андреас Умланд. Адже, за спостереженнями експерта, протягом останніх місяців з України надходили лише негативні сигнали, як-то порушення під час парламентських виборів, нова кримінальна справа проти Юлії Тимошенко, позбавлення депутатського мандату її захисника Сергія Власенка.

Утім, навіть вітаючи звільнення Луценка, захоплення досягнутими результатами поділяють не всі. "Я розчарований не місією, а позицією українського уряду, який занадто повільно проводить процес зближення (з ЄС. - Ред.)", - наголосив голова комітету Європарламенту з закордонних справ Ельмар Брок. При цьому роботу місії Кокса-Квасневського може бути продовжено, якщо нові завдання вдасться поєднати із її попереднім мандатом, підтвердив європарламентар у розмові з DW.

Андреас Умланд

Андреас Умланд

Фактор Тимошенко

Експерти наголошують, що очікування європейських політиків від української влади були і залишаються більшими. "Якби зараз була звільнена ще й Тимошенко, у травні було би напевно прийняте позитивне рішення Європейської Комісії запропонувати країнам-членам Європейського Союзу підписати угоду про асоціацію", - вважає Андреас Умланд.

Водночас британський політолог, експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон наголошує на тому, що для ЄС важливими є саме системні зрушення в Україні, а не лише звільнення ув'язнених політиків. "ЄС очікує структурних змін - особливо у сфері правосуддя", - відзначив експерт у розмові з DW.

Шанс іще є, але часу обмаль

Аналітики сходяться на тому, що Україна ще може встигнути на "європейський потяг", але їй треба дуже поспішати. До травня країна має продемонструвати, що вона "дійсно докладає серйозних зусиль для виконання умов ЄС", наголошує Ендрю Вілсон. "Три напрями очевидні - подолання вибіркового правосуддя, реформи і виборче законодавство, зокрема виборчий кодекс, який встановив би такі правила гри, які б уможливили справедливий демократичний процес в Україні", - нагадав про "домашнє завдання" для України експерт Валерій Чалий.

Volodymyr Fesenko Forschungszentrum Penta in Kiew

Володимир Фесенко

Але чи зможе, а головне, чи захоче українське керівництво виконати ці вимоги? На думку голови Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, Юлія Тимошенко, скоріше за все, залишитися у в'язниці, навіть якщо з часом українська влада піде на поступки, як-то "хоча б формальне виконання рішення суду в Страсбурзі, якщо воно з'явиться, перегляд "газової справи", зменшення вироку". Експерт прогнозує також невиконання Україною певної кількості вимог зі "списку Фюле", зокрема змін виборчої системи та ухвалення виборчого кодексу. "За умов нинішніх стосунків опозиції і більшості в парламенті у таких складних питаннях компромісу знайти практично неможливо", - пояснює експерт.

Доля угоди про асоціацію

Якою буде реакція країн ЄС, якщо Тимошенко і далі перебуватиме за ґратами, а частина умов ЄС не буде виконана, передбачити дуже важко. На думку Володимира Фесенка, до кінця року можливим є створення зони вільної торгівлі без підписання угоди про асоціацію. Якщо ж прагматичні настрої у ЄС візьмуть гору, угоду підпишуть, а тиск на українську владу продовжать через процедуру її ратифікації, вважає експерт.

При цьому одного лише помилування Луценка для підписання угоди про асоціацію з Україною ЄС буде недостатньо, підкреслюють аналітики. "Я не впевнений, що звільнення лише Луценка було би достатнім аргументом, приміром, для Німеччини, Нідерландів чи Франції, - відзначає заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий. - Час буде минати. Ейфорія щодо звільнення Луценка взагалі забудеться. А на порядку денному будуть інші питання".

Аудіо й відео до теми